Доступність посилання

ТОП новини
21 Квітень 2019, Київ 23:15

Дискусія у будівлі Сенату Чехії: говорили про злочини комунізму та агресію Росії проти України


Чеська «Оксамитова революція», що призвела до повалення комунізму, 17 листопаду 1989

У Празі відзначають сумну дату – роковини комуністичного перевороту в Чехословаччині 1948 року, коли до вдали прийшов жорстокий комуністичний режим, який забрав чи зламав життя сотням тисяч людей. Та набагато більшою була кількість жертв комунізму в сусідньому Радянському Союзі, і особливо в Україні. Тому більша частина доповідей та дискусій, що проходили у 22 лютого у стінах Сенату, верхньої палати Чеського парламенту, стосувалася Голодомору в Україні 1932–33 років та нинішньої ситуації в Україні. Семінар для студентів та учнів старшої школи організував член комітету Сенату з питань закордонних справ, оборони та безпеки від партії «TOP 09» Томаш Чернін разом з громадською організацією «Молоді демократи».

У повній залі Сенату зібралися кілька десятків молодих людей, яким пощастило вирости вже після падіння комуністичного режиму в Чехословаччині. Про те, чим був цей час для їхніх батьків і дідів, вони нині дізнаються з підручників, документальних фільмів, книжок, спогадів, інколи з розповідей в родині, або не дізнаються взагалі, і в цьому є небезпека, говорять учасники семінару.

Сенатор Томаш Чернін
Сенатор Томаш Чернін

Чеське суспільство не пропрацювало ще досвід комуністичного режиму
Томаш Чернін

«Я побоююсь, що чеське суспільство не пропрацювало ще досвід комуністичного режиму. Він повертається в різних формах, які молоді люди не можуть розпізнати, і в цьому є небезпека. Тому іншої можливості не бачу, як розмовляти з молодими людьми, показувати їм і пояснювати, чим був цей режим, щоб він не повернувся», – зазначив у коментарі для Радіо Свобода Томаш Чернін, який уже втретє проводить семінар для студентів, старшокласників та громадськості.

Про те, як 71 рік тому в результаті так званого «переможного лютого» до влади в країні прийшов тоталітарний режим, який за довгих понад 40 років свого панування офіційно стратив 248 людей, ще близько 4500 згноїв у тюрмах, 200 тисяч осіб стали політичними в’язнями, сотні тисяч змусив до еміграції, молодим людям розповідали історики з Інституту дослідження тоталітарних режимів Ян Калоус та Мілан Барта.

У нас стало «збоченою модою» перекручувати українську історію – Свобода

Їхній колега, україніст Давід Свобода розповів молодій аудиторії про те, як українське суспільство стало жертвою сталінських амбіцій світового панування, про те, як з вільних українських селян комуністичний режим робив рабів, позбавляючи спочатку голосу, потім власності, а на кінець і життя. На думку Давіда Свободи, справедливості українці не дочекалися й досі, через майже 90 років після цієї трагедії.

У нас стало збоченою модою перекручувати українську історію, коли наші ЗМІ не можуть чи не хочуть називати речі своїми іменами
Давід Свобода

«Можливо, деякі з вас вже помітили, як впродовж останніх п’яти років, з часу Революції гідності, Євромайдану, у нас стало збоченою модою перекручувати українську історію, коли наші ЗМІ не можуть чи не хочуть називати речі своїми іменами», – заявив Давід Свобода.

Напередодні в інтерв’ю чеському телебаченню депутат Парламенту Чехії, голова парламентського комітету від Комуністичної партії Станіслав Ґроспіч назвав уряд України «фашистським режимом». Ведуча програми жодним чином на це не відреагувала. Українське посольство було змушено робити з цього приводу окрему заяву.

Давід Свобода нагадав, що в 1930-х роках комуністичній російській імперії йшлося про завоювання Європи, яке мали забезпечити українські ресурси. Не полишив цих амбіцій і президент нинішньої Росії Володимир Путін.

Історик Давід Свобода
Історик Давід Свобода

«Зараз чогось подібного намагається досягти Володимир Путін, на щастя, менш успішно. Але війна ще триває, і результат її ще невідомий», – наголосив чеський історик.

Українці мають історичну пам’ять – Щтєтіна

Євродепутат Яромир Щтєтіна, який і розпочав проводити в стінах Сенату семінари про злочини комунізму, розповів про те, як складно чинити опір російській пропаганді в Європі і пояснювати, що Україна воює проти російської агресії. Особливо, коли слідом за президентом Чехії Мілошем Земаном багато європейських політиків твердять, що на сході України точиться «громадянська війна».

Колишній дисидент і воєнний кореспондент, Щтєтіна побував у різних «гарячих точках» на теренах колишнього Радянського Союзу, всюди там, де сучасна Росія намагається відновити свій статус імперії.

За те, що постійно говорю про російську агресію в Україні, колеги вже мене називають «містер Донбас»
Яромір Щтєтіна

«Російська влада організувала бомбардування в Абхазії, в Чечні, де загинули сотні тисяч людей, а потім настав Крим і Донбас. Я зараз найбільше займаюся справами України, як євродепутат і член комітету закордонних справ Європейського парламенту. За те, що постійно говорю про російську агресію в Україні, часто туди їжджу, щоб бачити на власні очі, що там відбувається, колеги вже мене називають «містер Донбас», – сказав Яромір Щтєтіна.

Євродепутат Яромір Щтєтіна
Євродепутат Яромір Щтєтіна

На його переконання, Майдан, на якому Щтєтіна мав можливість і виступити перед сотнями тисяч людей – це результат того, що українці мають історичну пам’ять.

«Вони пам’ятають про той Голодомор, про ГУЛАГ, про депортацію, а тому не хочуть, щоб на їхній шиї затягнули нове ярмо, яке під новим іменем якогось там Євразійського союзу підготував їм Володимир Путін», – наголосив Яромір Щтєтіна.

На думку євродепутата, проєвропейське українське повстання мало «виразний антикомуністичний характер», про що, на його думку, свідчить «ленінопад», нова фаза якого почалася під час Євромайдану. І в цьому причина ненависті комуністів до українського Майдану.

Для комуністів це – небезпека, а звідси і всі ті прізвиська – «бандерівці», «фашисти», «нацисти»
Яромір Щтєтіна

«Для комуністів це – небезпека, вони бояться, що іскра Майдану може перекинутися до інших місць, а звідси і всі ті прізвиська – «бандерівці», «фашисти», «нацисти». Через те, що я підтримую Україну, то і я вже для них став «фашистом», – заявив Яромір Щтєтіна.

Українці, за його словами, не були готові вести цю війну, «це були хлопці в сандалях, які обороняли Маріуполь», але вони розуміли, набагато краще, ніж ми тут, чи європейці далі на захід, що російському президентові Володимиру Путіну йдеться про нове панування та поневолення.

Небезпеку цієї війни для Європи Яромір Щтєтіна пояснив для молодих чехів прагматично: а що буде, як ті півтора мільйони українських внутрішніх переселенців із окупованих районів залишаться не в Україні, а поїдуть до Європи? Що буде, якщо війна з Росією стане масштабною? Чи поїдуть українські біженці до Іспанії та Франції, чи спершу опиняться на території Чехії? І що тоді скажуть західні європейці на волання чехів про допомогу, якщо вони самі перед тим відмовилися прийняти біженців із Сирії?

Учасники семінару про злочини комунізму у Великому залі Сенату Чехії
Учасники семінару про злочини комунізму у Великому залі Сенату Чехії

Свій виступ Яромір Щтєтіна завершив закликом «рятувати Європейський союз», який є гарантом тривалого миру на континенті, що його поставив собі за мету знищити кремлівський режим. А першими захисниками Європейського союзу він назвав українців, які воюють проти російської агресії «не лише за себе, але і за нас».

«Гавел сподівався, що комуністи реформуються» – Щтєтіна

Молоді люди, які зібралися на семінар у Сенаті, запитували чеських політиків про те, як сталося так, що комуністи стали тієї партією, від якої нині залежить стабільність уряду. А їхні вчителі запитували, як пояснити молодим людям злочинність комуністичного режиму, якщо стосовно прем’єр-міністра країни Андрея Бабіша в судовому порядку було доведено, що він був агентом комуністичної таємної служби СТБ.

На це євродепутат Щтєтіна відповів згадуванням історії своєї зустрічі з першим президентом Чехії Вацлавом Гавелом незадовго до його смерті. І коли він запитав Гавела, чому комуністів не поставили поза законом, як це потім зробили в Україні, він почув від Гавела, що це була помилка, і що він сподівався, що «комуністи реформуються».

«Це була велика помилка Вацлава Гавела. Великі люди роблять великі помилки», – сказав Яромір Щтєтіна.

Ми перебуваємо в стані інформаційної війни – Чернін

Депутат Томаш Чернін вважає, що помилка ця виникла тому, що і в Європі загрозу комунізму не вважали серйозною, і на відміну від «денацифікації», не приділяли достатньо уваги «декомунізації».

З комунізму, навпаки, став такий собі «салонний грішок»
Томаш Чернін

«Німці самі зробили багато роботи, розуміючи свою вину за Другу світову війну. А з комунізму, навпаки, став такий собі «салонний грішок», незважаючи на те, що у світовому масштабі комунізм мав більше жертв», – пояснив Томаш Чернін.

На його думку, зараз дуже важливо про це говорити і називати речі своїми іменами. Важливо усвідомити, що проти Європи ведеться інформаційна війна.

У Великому залі Сенату Чехії говорили про злочини комунізму
У Великому залі Сенату Чехії говорили про злочини комунізму

Цю тезу підхопив і історик Мілан Барна, який звернув увагу на те, як нинішня інформаційна війна проти України нагадує фальсифікації, які ширили радянські ЗМІ та таємні служби в час окупації Чехословаччини, в 1968 році.

Комуністичні спецслужби поширювали чутки, що чехословацькі матері навмисно заражають своїх дочок венеричними хворобами і підсилають їх до радянських солдат. Подібні абсурдні звинувачення лунають нині і проти України
Мілан Барна

«Крім тих загальних фраз, якими вони виправдовували свою інвазію, як наприклад те, що в Чехословаччині перемогли «праві», що там «повертається капіталізм», з’являються і цілком абсурдні історії. Наприклад, комуністичні спецслужби поширювали чутки, що чехословацькі матері навмисно заражають своїх дочок венеричними хворобами і підсилають їх до радянських солдат. Подібні абсурдні звинувачення, що, наприклад, українці вбивають дітей, лунають нині і проти України. Цими звинуваченнями вони намагаються обґрунтувати захоплення Криму та Донбасу», – пояснює історик Мілан Барта.

Тому, на його думку, дуже важливо, щоб молоді люди розвивали в себе критичне мислення і могли відрізнити правдиву інформацію від теорій змов.

Давід Свобода, якого запитали про корупцію в Україні та про те, чи ця країна спроможна досягти критеріїв для вступу в ЄС, сказав, що, на його переконання, значна частина історій про українську корупцію походить з кремлівських джерел, які намагаються представити Україну, як державу, яка не спроможна про себе подбати. Також, на його думку, активні українці дуже багато роблять для розвитку демократії, розуміючи, що від цього залежить майбутнє їхньої країни. У той час, як в Чехії, за його словами, демократію починають недооцінювати, і Чехія починає нагадувати йому Україну часів президента Віктора Януковича.

Дискусію підсумував Томаш Чернін, який сказав, що потрібно реагувати на малі порушення демократії, для того, щоб потім не потрібно було ставати героями для її порятунку.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG