Голова служби безпеки Ірану: збагачений уран не залишить країну, Москві про це вже повідомили

Президент Росії Володимир Путін вітає Мохсена Резаї, секретаря Вищої ради національної безпеки Ірану, перед початком переговорів у Москві 5 листопада 2026 року
Президент Росії Володимир Путін вітає Мохсена Резаї, секретаря Вищої ради національної безпеки Ірану, перед початком переговорів у Москві 5 листопада 2026 року

Секретар Вищої ради національної безпеки Ірану заявив, що Тегеран не передаватиме свій збагачений уран іншій державі в рамках будь-якої мирної угоди зі Сполученими Штатами.

В інтерв’ю ліванському телеканалу Al Mayadeen, уривки якого були оприлюднені 11 листопада, Мохсен Резаї заявив, що Іран «не вивезе жодного атома збагаченого ядерного матеріалу», і додав, що Тегеран уже повідомив Москві про це рішення. Росію часто називали ймовірним місцем, куди міг би бути переміщений іранський запас високозбагаченого урану.

До ударів США й Ізраїлю в червні 2025 року, спрямованих проти трьох великих ядерних об’єктів, за оцінками Міжнародного агентства з атомної енергії, Тегеран володів 440,9 кілограма урану, збагаченого до 60 відсотків. Інспектори не змогли встановити, яка кількість матеріалу вціліла після атак і де саме він зберігається. Тим часом нові авіаудари уразили об’єкти після початку 28 лютого чергового конфлікту (досі не врегульованого).

Резаї, якого в серпні призначили секретарем Вищої ради національної безпеки Ірану і який представляє в цій раді верховного лідера Моджтабу Хаменеї, минулого тижня зустрівся в Кремлі з президентом Росії Володимиром Путіним.

Заяви пролунали на тлі повідомлень про можливу зустріч Резаї з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом, спрямовану на досягнення угоди, яка передбачала б розблокування Ормузької протоки і припинення війни проти Ірану, що триває вже дев’ятий місяць.

Телеканал Al Mayadeen навів слова Резаї про те, що між Тегераном і Вашингтоном не ведуться ніякі переговори. Він назвав повідомлення про нещодавню зустріч у Катарі «суцільною брехнею», мета якої – знизити ціни на нафту, що зросли в усьому світі через нестабільність на Близькому Сході, спричинену війною.

Хоча масштабні бойові дії у війні США проти Ірану здебільшого припинилися, ключові суперечливі питання залишаються невирішеними. Серед них – ядерна програма Ірану, морська блокада іранських портів з боку США, а також перешкоджання судноплавству в Ормузькій протоці.

9 листопада президент США Дональд Трамп, захищаючи війну, водночас заявив, що у військовому плані вона «фактично завершилася». Це свідчить про зміну позиції Білого дому порівняно з нещодавніми погрозами відновити авіаудари.

За словами державного секретаря США Марко Рубіо, стратегія підтримки економічного і військового тиску на Тегеран, ймовірно, триватиме й надалі.

«Економічна кампанія (проти Ірану) настільки руйнівна, що наразі немає потреби у масштабних бойових діях», – зазначив він 10 листопада в Парижі після зустрічі міністрів закордонних справ країн «Групи семи» (G7).

Тим часом Іран відмовляється відновити повноцінне функціонування стратегічної Ормузької протоки без суттєвих поступок: послаблення санкцій, надання доступу до заморожених коштів, зняття блокади, а також припинення бойових дій у регіоні – зокрема, в Лівані.

Чи зможе Іран насправді «обеззброїти» свої ядерні запаси? (відео)

No media source currently available

​
XS
SM
MD
LG