Доступність посилання

ISW проаналізував, як змінився показник ЗСУ з перехоплення реактивних дронів під час перебоїв зі Starshield

Як свідчить статистика Повітряних сил ЗСУ, тепер значна частина дронів у комбінованих атаках Росії – реактивні і керовані онлайн: вони летять не за координатами, а перебувають під постійним контролем оператора з тилу
Як свідчить статистика Повітряних сил ЗСУ, тепер значна частина дронів у комбінованих атаках Росії – реактивні і керовані онлайн: вони летять не за координатами, а перебувають під постійним контролем оператора з тилу

У середині жовтня під час перебоїв у роботі системи Starshield (військової версії сервісу Starlink від американської компанії SpaceX) показник перехоплення Україною російських реактивних безпілотників дещо знизився, хоча й залишався відносно високим, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).

За словами аналітиків, для того, щоб утримати і покращити ці показники перехоплення в довгостроковій перспективі, Україні знадобляться інноваційні перехоплювачі з реактивним двигуном.

«У період з 14 по 24 жовтня, коли спостерігалися збої в роботі Starshield, частка перехоплених українськими силами російських реактивних БПЛА впала з 77% до приблизно 74%. Українські війська використовують розгалужену систему засобів протиповітряної оборони для протидії російським реактивним дронам; найуспішнішими в цьому виявилися БпЛА-перехоплювачі, для роботи яких система Starshield здебільшого має діяти на швидкостях, необхідних для перехоплення російських безпілотників з реактивним двигуном», – йдеться в повідомленні.

В ISW згадали, що українські військові застосовують й інші методи боротьби з російськими реактивними дронами, залучають винищувачі F-16, що «збільшує навантаження на систему технічного обслуговування української авіації (яка й без того стикається з труднощами) і відволікає літаки від виконання інших бойових завдань».

Крім того, нагадують аналітики, в Києві й Київській області встановили спеціальні вогневі точки (турелі) для протидії реактивним дронам, «проте розгортання таких стаціонарних систем у масштабах усієї країни потребує значного часу й ресурсів, до того ж самих лише цих заходів недостатньо».

«Доповнення української системи ППО дронами-перехоплювачами – це найкращий шанс створити надійний захисний щит, здатний забезпечувати високий рівень перехоплення російських реактивних безпілотників у довгостроковій перспективі», – йдеться у звіті.

Перебої в роботі супутникової системи Starshield – військової версії сервісу Starlink від компанії SpaceX, на яку Україна значною мірою покладається для захисту від російських повітряних ударів, – зробили Україну особливо вразливою, коли про них вперше стало відомо 14 жовтня.

Як свідчить статистика Повітряних сил ЗСУ, тепер значна частина дронів у комбінованих атаках Росії – реактивні і керовані онлайн: вони летять не за координатами, а перебувають під постійним контролем оператора з тилу.

Повідомлення про обмеження Starlink з’явилися на тлі оголошення президента США Дональда Трампа про угоду з російським лідером Володимиром Путіним щодо тимчасового виведення з-під санкцій російського дизелю і його постачання на світовий ринок, а також вимог Трампа до України припинити удари по російських НПЗ.

24 жовтня міністр оборони України Євгеній Хмара повідомив у коментарі Радіо Свобода, що Starshield відновила швидкість роботи: «Системи моніторингу Міністерства оборони фіксують відновлення швидкості Starlink/ Starshield. Фіксуємо швидкість більше 400 км/год, зв’язок стабільний».

  • Зображення 16x9

    Вікторія Карп’як

    Старша редакторка новин. На Радіо Свобода – з 2006 року, була ведучою випусків новин. Навчалася в Києво-Могилянській академії

Форум

​
XS
SM
MD
LG