«Реактивні «шахеди» – велика проблема». Чому Україна недооцінила нову загрозу і який захист

Вже протягом кількох тижнів у зведеннях українських Повітряних сил немає повідомлень про масовані нальоти ударних російських БПЛА – тобто ударів, коли за одну комбіновану атаку, окрім ракет, запускають сотні БПЛА.

За статистикою Командування Повітряних сил, це востаннє відбулося в ніч проти 6 липня – 351 запущений БПЛА, з яких 326 збили, а також 284 БПЛА у ніч на 30 липня – лише 19 з них прорвалися через ППО. Ударні дрони типу «Шахед» і далі беруть участь у комбінованих ударах по Україні, але зараз їхня кількість суттєво зменшилась – орієнтовно 100-150. Проте загроза від них дещо зросла – разом з їхньою швидкістю.

Тепер значна частина дронів у комбінованих атаках – реактивні і керовані онлайн: тобто летять не за координатами, а перебувають під постійним контролем оператора з тилу.

Як писав речник Повітряних сил Юрій Ігнат – у липні реактивних БПЛА було в 5 разів більше, ніж у червні. Проте звичних БПЛА із двигуном внутрішнього згоряння і досі більшість.

Проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії поспілкувався із представниками Головного управління розвідки Міноборони України та обізнаними у темі спеціалістами з приводу загроз від керованих реактивних російських БПЛА та того, чому Україна виявилася не повністю готовою.

Біля вагонів пасажирського потяга, що зупинився посеред лісу, стоїть юрба людей – їх, вочевидь, закликали покинути вагони на час повітряної загрози.

Одна з жінок знімає на телефон, як до нерухомого потяга стрімко наближається дрон чорного кольору, з реактивним гулом пролітає повз і за мить вибухає після влучання в локомотив.

Це – один із проявів російської кампанії ударів, яку протягом останніх тижнів розгорнула армія РФ. Йдеться про глибину ударів у понад 100 км – на прикордонних та у прифронтових районах, а також на півдні України. Приблизну зону охоплення цієї кампанії показав на мапі Сергій «Флеш» Бескрестнов, радник президента України з питань технологічних напрямків оборони.

Як пояснюють у ГУР, російська армія керує БПЛА завдяки MESH-модемам. Вони мають вигляд чорної коробки вагою кілька кілограмів і ціною десь $3500 – це у кілька разів дорожче за Starlink, але дає можливість керованих ударів навіть по цілях, що рухаються.

Технологія MESH є якщо не у кожному БПЛА серії, то у відчутній їх кількості. Вони керуються базовою наземною станцією – на території Росії (а раніше і Білорусі) або окупованій території України.

Отриманий сигнал від станції кожен БПЛА може передавати наступному дрону, а той – іще далі за ланцюжком. Так формується мережа. Щоправда, з кожним наступним підключенням якість сигналу падає. Тобто що більша відстань – тим складніше керувати БПЛА.

Водночас реактивні дрони вже фіксували над Києвом.

Масштаби і швидкість, якої не очікували

« На деяких напрямках реактивні «шахеди» – це буквально більшість «шахедів», які є. І це створює найбільшу проблему. Точно знали, що є така зброя. Що вона може стати масовою. Але не думали, що вона швидко і в таких масштабах з’явиться цього літа», – розповідає Данило Шенгельський , менеджер з роботи з військовими проєкту «Дронопад» благодійного фонду «Повернись живим».

У липні, вперше за останні місяці, російська армія запустила менше дронів, ніж до того. За даними українських Повітряних сил, їх було майже 5 тисяч – 4951. 87% з них збили. Частка перехоплених дронів дещо знизилася – російська армія тепер більше використовує реактивні БПЛА.

Публічно відомо, що російська армія наразі застосовує кілька модифікацій реактивних ударних БПЛА: «Герань-3», «Герань-4» і «Герань-5».

Перший з перелічених – аналог іранського Shahed-238, перехідна модель зі швидкістю польоту в районі 300 км/год. Якщо дуже грубо, то це планер того ж «Герань-2», на який встановили реактивний двигун. Такі вже неодноразово збивали дроновим ППО.

А от подальші версії «гераней» вже відчутно переважають українські перехоплювачі за параметром швидкості.

«Герань-4» – у неї вже швидкість дещо більша. Вона може рухатися близько 350 км/год. Враховуючи, що ворог активно використовує MESH-модеми для ручного керування цими засобами – так-званий БПЛА «Герань-4 сікер». Тобто вони мають можливість безпосередньо прицільного нанесення удару оператором », – розповідає представник ГУР МО України, чию особу Радіо Свобода не розкриває з міркувань безпеки.

Він каже, що агресор постійно шукає способи, як ефективніше їх застосовувати – приміром, БПЛА перетинають кордон на максимальних швидкостях на певних висотах, а до цілі підходять навпаки, на гранично малих висотах.

«Реактивні «шахеди» зараз – це велика проблема. Особливо для умовних перших 100 км від росіян через те, що, на жаль, немає ефективного засобу, який може масово і з гарантією перехоплювати їх . Відповідно, усе військо, яке працює саме з питаннями перехоплень, зараз думає про те, яким чином можна вирішити цю проблему», – каже Данило Шенгельський.

Він працює безпосередньо з військовими у проєкті «Дронопад» БФ «Повернись живим». В його рамках благодійники за пожертви закуповують для військових перехоплювачі і різноманітне обладнання, щоб протистояти БПЛА – як розвідувальним, так і ударним. І зараз вони в пошуках протидії новій загрозі.

«Про цю загрозу всі знали. Що такі реактивні «шахеди» є і росіяни можуть їх почати використовувати масштабніше. Але не очікували, що станеться, як зараз. У військових колах були думки про те, що росіяни не зможуть масштабувати, тому що потрібен дорожчий турбореактивний двигун і так далі. Вони зараз вийшли на плюс-мінус адекватні, з їхньої точки зору, кількісні показники виробництва цих реактивних «шахедів» – вони їх застосовують», – каже Данило Шенгельський.

Те, що російські атаки новими ударними засобами у прифронтових, прикордонних районах та на півдні України є проблемою – опосередковано визнав Володимир Зеленський, який згадав про це у своєму зверненні 30 липня.

«Ми детально обговорили виклики на залізниці, загалом через логістику. Виклики в Одесі через постійний російський терор. Є речі, які необхідно зробити. Поки це не публічно, щоб додати спроможностей нашій логістиці. І третє – я доручив залучити більше сил для робіт в прифронтових та прикордонних громадах. Саме захисних робіт на дорогах, об’єктах інфраструктури», – сказав президент України.

Реактивні дрони РФ: які об'єкти є цілями

Цілі цих дронів відстежує, до прикладу, французький дослідник Клеман Молен – 20-річний француз, який вже чотири роки у щоденному режимі фіксує події російсько-української війни. Часом витрачаючи на це по 10-12 годин на день.

«Зі статистичних даних я з’ясував, що попереднього місяця найбільше атак припало на дві різні категорії. Перша пов’язана з енергетикою – це нафта та пальне, – розповідає дослідник. – Росія завдала ударів по двомстам АЗС за останні місяці. Також є об’єкти енергетики та електропостачання, по яких було здійснено близько 20 ударів – Росія атакує електричні підстанції по всій Україні».

За прогнозом Молена, це лише початок – основна частина кампанії ударів Росії по українських об'єктах енергетики ще попереду, ймовірно, у вересні-жовтні.

«Однак ми також маємо удари по газовій інфраструктурі. Ці удари є основними, які постійно відбуваються в Україні по енергетичній інфраструктурі з метою ускладнення роботи української промисловості та логістики», – зауважує він.

Клеман Молен підрахував, що у липні російська армія завдала близько 400 ударів – це попередня статистика ракетних і дронових атак, в визначив дальність ударів та структуру об’єктів, які стали цілями. Статистика свідчить про новий пріоритет російських нальотів.

«Найважливішими цього місяця стали удари по логістиці. Росія завдала ударів по близько 60 складах по всій Україні, серед яких був супермаркет, а також численні склади, що використовуються для виробництва дронів, для військової та цивільної промисловості по всій країні», – перераховує Молен.

Крім того, вказує він, Росія завдала ударів по численних об’єктах інфраструктури та транспорту по всій Україні; поїздах по всій країні, особливо в Дніпропетровській області; по портах в Одесі та Миколаєві.

«Отже, цього місяця Росія дійсно використовувала свої дрони проти логістичних об’єктів, що є досить новим явищем», – наголошує OSINT-аналітик.

«З технічної точки зору MESH-мережа для глушіння засобами РЕБ. Відповідно, немає якогось працюючого РЕБ, який на 100% заглушить російську мережу . Це дуже складно. І тут реально краще боротися з російськими базовими станціями, які створюють її. Зі стабільним зв’язком і відеонаведенням вони можуть вражати кращі типи цілей, оскільки бачать картинку і можуть ставити пріоритети, що вражати. Тим більше це проблема для українського ППО, оскільки вони можуть почати боротися з ним, що є теж великою проблемою», – доповнює дослідника Шенгельський.

Значна частина елементної бази реактивної «Герань-4» і далі покладається на іноземні складові: продукція США, Японії, Німеччини, Швейцарії та інших технологічно розвинутих країн домінує. Китайських складових – десь третина. Дещо Росія намагається виготовляти самостійно. Наприклад, CRPA-антена захищеного зв’язку – китайського походження, але виробляється тепер в Росії.

«Російська Федерація, як завжди вона робить, викуповує певні технології і, якщо перші китайські CRPA-антени, зокрема 16-елементні, були суто китайські, то наразі даний зв’язок вже збирається на заводі в Татарстані, в Алабузі. І має відповідне маркування – АЛБ», – розповідає представник ГУР.

Він наводить ще один приклад – Росія використовувала німецькі компоненти фірми Infinian у блоці розподілу живлення перших «гераней», і використовує досі, вже у нових.

Як кажуть у розвідці – частина компонентів то зникає, то з’являється знову. Або з часом замінюється на китайські аналоги. Це ефект санкцій – для постачання використовують складні ланцюжки і треті країни. На компонентах західного походження лазером затерті вихідні дані.

« Стираючи маркування, вони приховують номер партії, за яким можна було б відслідкувати саме схему : кому, через кого дані компоненти потрапили в Росію. Звичайно, воно допомагає. Якби санкції не працювали – в плані ускладнення їм доступу до компонентної бази – то, я думаю, і кількість засобів, і, можливо, певний розвиток – він би відбувався і далі», – вважає фахівець.

Як Україна буде протидіяти реактивним дронам РФ?

Щоб здешевити боротьбу з реактивними «Герань-4» і не витрачати вартісні ракети, український оборонний комплекс разом з військовими активно шукає протидію новій загрозі.

Хоч реактивні БПЛА з’явилися ще торік – протидія перехоплювачами поки епізодична. Один з українських виробників нещодавно показав збиття реактивного дрона – його перехоплювач досі на стадії випробувань.

«Багато виробників разом з військовими експериментують, стараються знайти якесь рішення, але, на жаль, якогось масового, працюючого стабільно рішення на даний момент я не бачу» , – каже Шенгельський.

«Десь ми, можливо, є тими, хто наздоганяє. Тому що, на жаль, не завжди вдається синхронно вибудувати протидію на засоби нападу. Але я скажу, що не буде простого рішення – однієї кнопки, і вона буде не дорога. Тут не буду обнадіювати – буде, звісно, лаг щодо якихось системних рішень, які зможуть [протидіяти] », – сказав на брифінгу у липні заступник головнокомандувача ЗСУ, бригадний генерал Андрій Лебеденко .

За його словами, звичайні дрони-перехоплювачі до 10 виробників знищують майже 70% «шахедів» старої генерації.

«Зараз виросте нове покоління дронів-перехоплювачів. Ви знаєте, що у нас і реактивні вже є. Я думаю, це десь до двох місяців у нас з’являться нові рішення. Але не масштабні», – прогнозує заступник головнокомандувача ЗСУ.

Як заступник головнокомандувача, він, в тому числі, відповідає за інновації у війську. Каже, існує одразу кілька паралельних проєктів, які здатні посилити українську протиповітряну оборону: дистанційно керовані турелі, боєприпаси з програмованим підривом українського виробництва, модернізаціяЗРК зенітно-ракетних косплексіві ракетне озброєння. В цьому переліку перехоплювачі – лише один із елементів.

«Ми готуємо платформи літакового типу, які також будуть нести на своєму борту засоби ураження, дозволяють маневрувати на швидкості від 300 до 800 км/год і по висотах, на яких працюють реактивні «шахеди». На нашу думку – це найбільш масова історія. Ми можемо її масово масштабувати і економічно вигідна», – переконаний Андрій Лебеденко.

«Проблему реактивних «шахедів» точно можна частково вирішити через дронове ППО. Оскільки навіть зараз, 10 хвилин тому, одна з бригад на півночі України збила реактивний «шахед» і відправила нам відео. Тобто це можливо зробити. І зараз для нас важливо наростити кількість екіпажів або пунктів дистанційного керування перехоплювачами для того, щоб закрити більшу територію України», – переконаний Шенгельський.

Українське видання «Мілітарний» із посиланням на інформацію від Головного управління розвідки пише, що Росія виробляє близько 3 тисяч реактивних «Герань-4» і «Герань-5» на місяць. П'ятірки візуально нагадують вироби, які з українського боку називають «дроно-ракетами».

У ГУР їхню дальність оцінюють у 950 км, а швидкість – до 600 км/год, що швидше за «Герань-4», яку масово використовують – на них спеціалісти вже фіксували російські двигуни.

«Тобто вони нарощують виробництво в себе, щоб бути менш залежними і бути спроможними забезпечити необхідну кількість тих засобів, які вам потрібні для побудови засобів ураження», – каже представник воєнної розвідки.

«Одне з рішень – атакувати завод в Алабузі, який виробляє ці дрони . Є ще друге рішення – воно теж може спрацювати. Уражати пускові установки цих дронів. Бо різниця між «Герань-2» і «Герань-4» – це те, що «Герань-4» можна запустити лише із фіксованої рейки. Це 3-4 місця у Росії і на півдні України. Набагато важче змінювати місце старту, якщо уразити пускові установки. Це змусило б росіян припинити запуски на кілька днів або тижнів, поки вони не облаштують нові . Це великий виклик для України», – вважає Молен.

Те, що зараз відбувається в ударах по українському тилу – яскравий приклад технологічних перегонів.

Поки наймасовіший реактивний дрон – «Герань-4». Застосувань «Герань-5» ще не так багато. Крім «гераней» є інший виріб, теж гібрид дрона і крилатої ракети – «Бандероль». Найбільше від її ударів потерпають Харків і Одеса. «Бандеролі» починали запускати з великого російського БПЛА «Оріон».

«Крилата ракета «Бандероль» може запускатися з наземної пускової установки. Тобто вам не потрібна велика кількість носіїв . Ви розгортаєте пускові установки: одна, дві, десять, двадцять. І ви можете спокійно здійснювати запуск. Саме тому ті пускові установки, які зараз розгорнуті в автономній республіці Крим, застосовуються для їхнього запуску, і саме «бандеролі» дуже активно використовуються для нанесення ураження саме по одеському регіону. Зокрема, з вибивання наших кораблів, суховантажів, портової інфраструктури», – каже представник ГУР.

« Чим більше ми будемо перехоплювати реактивних «шахедів» – тим більше буде «Бандеролей» . Які ще важче перехопити. Які вже летять 550-600 км/год які просто фізично неможливо перехопити перехоплювачами. На жаль, у нас все ще в Повітряних силах і інших ППО-юнітах дефіцит ППО ракет і це проблема. На жаль, дешевого рішення просто фізично не може бути. Всі хочуть дешево і швидко. Щоб перехоплювати швидкі цілі – це буде дорого і довго », – твердить Шенгельський.

Україна за роки повномасштабного російського вторгнення вже проводила експерименти з ППО – наприклад, адаптація радянських пускових установок під американські ракети. Той проєкт отримав назву FrankenSAM.

Але зараз йдеться не лише про адаптацію, а й про здешевлення такого перехоплювача відносно реактивної загрози. Це військові умовно називають смарт-ракети, каже бригадний генерал Лебеденко.

«На новій архітектурі, компонентах, які дозволять працювати на висотах до 6 км, до 15 по дальності. Якщо вони покажуть свою ефективність – ми будемо їх комбінувати. Тому зараз оборона вибудовується з розрахунку, якими засобами ураження чи перехоплення ми будемо володіти на цей момент . Цикл виготовлення ракети або її розробка – він набагато складніший. І конструктивно ця історія дуже складна», – зазначає заступник головнокомандувача ЗСУ, бригадний генерал Андрій Лебеденко.

Скидається на те, що у повітряному протистоянні розпочався новий технологічний етап. Якщо українські «старлінкольоти» (дрони зі встановленими на них «старлінками» – ред.) спричинили проблеми у російському тилу, то російські реактивні ударники змушують реагувати вже Україну – і хоча це стосується окремих ділянок, це не робить проблему менш гострою.

Відсоток збиття реактивних дронів залишається високим завдяки різним елементам ППО, зокрема запасу ракет. Але у війні на виснаження важливо, щоб можливість боротися із загрозою була постійною – що доводить криза із нестачею перехоплювачів проти балістики.

21 серпня Міністерство оборони України повідомило, що арсенал Сил оборони поповнив перший в Україні реактивний перехоплювач Alexa Spatium. Це швидкісний реактивний безпілотний літак, розроблений українськими інженерами спеціально для знищення малорозмірних повітряних, наземних та надводних цілей у реальних бойових умовах. Нсамперед російських повітряних БпЛА-камікадзе: «Герань-3»; «Герань-4»; «Герань-5»; Shahed-131. Також комплекс може застосовуватися для ураження розвідувальних безпілотників, гвинтокрилів та інших окремих цілей.