Армія РФ прагне пробитися на околиці Слов’янська, а «кілзона» тут починається уже на виїзді з міста. Останнє найбільше місто на цьому напрямку перед Слов’янськом – Миколаївка.
Тут під щоденними ударами російських дронів, реактивної, ствольної артилерії та керованих авіабомб лишаються трохи більше від тисячі цивільних. Евакуація з міста ускладнена: жителі або виходять пішки, або їх вивозять військові та волонтери.
81-ша окрема аеромобільна бригада ЗСУ – серед бригад, які тримають оборону на Словʼянському напрямку. Кореспондент проєкту Радіо Свобода Донбас Реалії побував на передових позиціях десантників, які знищують дронів-«ждунів» скидами з БпЛА, та побачив, на що армія РФ перетворила Миколаївку.
Із десантниками 81-ї ОАеМБр їдемо «Зона ураження» з бойових позицій на Слов’янському напрямку фронту в броньованому «Хаммері». Обабіч дороги типова вже картина: розірвані антидронові сітки, спалені автомобілі та наземні роботизовані комплекси (НРК).
Аж раптом за кілька десятків метрів перед нами російський дрон на оптоволокні піднімається в повітря і атакує український НРК: яскравий спалах, робот горить, наш автомобіль швидко пролітає повз.
Лиш згодом приходить усвідомлення: якби не НРК, то оператор російського дрона міг би атакувати нас.
«Ця дорога, як мої побратими говорять, – «дорога смерті»... Ти їдеш і бачиш згорілі машини. Наступного разу заїжджаєш, а їх все більше і більше… Але людей потрібно завжди міняти. І ми, ризикуючи своїм життям, завжди їдемо, міняємо людей», – каже десантник на псевдо «Корсар».
«Знищуємо все, що здається підозрілим»
Українські десантники борються із російськими безпілотниками по-різному. «Кора», наприклад, патрулює автошляхи.
«Проходимо дорогу, досліджуємо її на Саморобні вибухові пристрої. Знищуємо все, що здається нам підозрілим... Саморобні вибухові пристрої потрапляють скидами з безпілотних літальних апаратів. Також намагаємося знищувати повітряні цілі, що не дуже легко виходить», – пояснює десантник.
Патрулювання доріг має такий вигляд: «Кора» перебігає відкриті ділянки місцевості, щоб його не помітили російські дрони. Якщо чути дзижчання FPV чи характерне гудіння ударного безпілотника «Молнія», ховається в кущі чи падає в зарості бур'янів. І знімає дробовик із запобіжника, готовий відкрити вогонь будь-якої миті.
Раптом під час пересування боєць піднімає руку догори. Спиняємося. Є підозра, що попереду вибухівка, яку міг скинути російський дрон. «Кора» з побратимом розстрілюють невідомий предмет, схожий на велику банку консервів, з автоматів.
«Ми про всяк випадок такі речі спочатку розстрілюємо, а потім ідемо далі. Бо береженого Бог береже, але берегти себе треба ще й самому», – на ходу філософствує боєць.
Дорогою на позицію або біжимо, або ховаємося від дронів. І таке патрулювання зі стріляниною у «Кори» з побратимом щодня. Цікавимося, що надає йому сили, незважаючи на постійну дронову загрозу.
Десантник відповідає: «Надає сили думка, що ти захищаєш неньку і свою родину. Як і всім, мабуть, козакам, присутнім на лінії бойового зіткнення. Думку гріє фоточка дружини, згадка про її тендітні обійми. Звірі, батьки, рідний край».
А ще у перервах між патрулями десантник малює. Надихається тим, що його оточує.
«Термінатор» бомбить «ждунів»
На іншій локації побратими «Кори» – «Кролик» і «Бахмут» – готують до вильоту дрон. Під’єднують акумулятори та дві маленькі бомби, які потім скинуть згори на російського дрона-«ждуна». Бійці працюють цілодобово.
«Роботу виконуємо – розміновуємо дороги, знищуємо дронів-«ждунів». Кожен день оновлюють цих «ждунів». Ми їх знищуємо. Новий день – і знову вони є. Декілька там з’являється. За день може бути навіть десяток вильотів, може бути трошки менше», – пояснює «Кролик».
Російські війська намагаються протидіяти роботі цього екіпажу: постійно відкривають вогонь зі стрілецької зброї. Один дрон після одного з обстрілів став легендарним.
«Цей дрон пережив декілька замахів на себе. Перший раз його намагалися збити, і не влучили. Був випадок, що навіть влучили йому в батарею, вона навіть загорілася. І він при цьому зміг повернутися. І повернувся з простріленим частково Боєкомплект, БК пошкодило… Отакий-от звичайний дрон, і ми його назвали Т-1000. Як термінатора», – посміхається «Кролик».
За його словами, місцевість на цьому напрямку фронту укріплена і сприяє обороні, а українські дрони зривають атаки армії РФ і знищують техніку, зокрема броньовану, та мотоцикли.
Побратим «Кролика» не випадково має псевдо «Бахмут». Він більшу частину життя прожив у цьому місті. Ділиться спогадами про нього.
«Бахмут у нас був, я вважаю, найкращим містом на землі. У нас була Алея троянд, місто було чистеньке, пречудове. Шикарне місто для життя: невеличке, затишне, – згадує десантник. – І оцих псевдовизволителів ніхто не чекав. Моя родина мешкала на четвертому поверсі п'ятиповерхівки. П'ятого поверху вже немає. Все там розбили і знищили».
Тепер, ділиться «Бахмут», він воює, щоби армія Росії не зруйнувала інші міста Донеччини.
«Неможливо там сидіти»
А російська армія скидає на Слов’янський напрямок по кілька десятків авіабомб на день.
Від цих масованих бомбардувань тікають жителі Миколаївки – міста-супутника Слов'янська, розташованого східніше. На початку червня в місті лишалося трохи більше за 1200 цивільних, і туди ще можна було заїхати з поліцією та співробітниками благодійного фонду «Місія Подих надії».
На в'їзді до Миколаївки ще куріють руїни розбитого чи то бомбою, чи то артилерійським снарядом приватного будинку; обабіч дороги знищені ударами російських дронів автомобілі, НРК і навіть пасажирський автобус.
У самому місті – випалені та поруйновані багатоповерхівки та приватні будинки. Біля вцілілого помешкання поліцейські завантажують до броньованого буса літнього чоловіка на кріслі колісному. На подвір'ї плаче жінка.
«Ось у мене чоловік поранений. Ми вчора йшли в аптеку, почався обстріл, ледь йому кровотечу спинила», – переповідає обставини поранення чоловіка Альона.
Поки їхні речі вантажать до буса, ми з Владом, співробітником БФ «Місія Подих надії» їдемо за іншими адресами. Зупиняємося, троє місцевих чоловіків вантажать сумки з речами.
Аж ось чуємо звук «виходу» (момент пострілу зі ствольної артилерії – ред.), затим – свист снаряду і вибух. Десь у сотні метрів від нас здіймається стовп чорного диму. Швидко забираємося і веземо цивільних переселенців із Миколаївки до Слов'янська.
Біля шелтера для переселенців говоримо з Вірою. Її, також жительку Миколаївки, евакуював з-під обстрілів військ РФ волонтер ГО «Ритм нашого життя» Владислав Самусенко.
«Неможливо там сидіти, неможливо. Хати, як карткові будиночки, складаються. Страшне діло. Як моя хата? Все повинесене, – схвильовано розповідає переселенка. – І всі будинки такі самі. І ще тепер руйнуються: КАБ прилітає, і отак складаються».
Станом на кінець червня через масовані удари і зруйновані дороги заїзд до Миколаївки для цивільних неможливий. Тих, хто вирішив виїхати, волонтери і поліція, ризикуючи життями, забирають на околицях міста. З самої Миколаївки людей вивозять військові і волонтер Самусенко.
- Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
- Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
- Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
- Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
- Російське військово-політичне керівництво неодноразово заявляло про намір захопити повністю Донецьку область до кінця року. Утім, українські бійці кажуть: «це неможливо ні до кінця цього року, ні до кінця наступного».
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, Whats App або Imo: +380635710657. Якщо ви живете на окупованій території – пропонуйте теми, діліться міркуваннями через анонімну форму donbass.realii.info. Донбас Реалії працюють для аудиторії по обидва боки лінії фронту.
Форум