Доступність посилання

«Раніше це були години, зараз – навіть не дні»: військовий хірург розповів, як змінилася евакуація поранених

Хірург 14-ї бригади «Червона калина» Богдан Журавель каже, що головна проблема зараз – значне збільшення так званого «плеча евакуації»: часу та відстані від моменту поранення до отримання медичної допомоги
Хірург 14-ї бригади «Червона калина» Богдан Журавель каже, що головна проблема зараз – значне збільшення так званого «плеча евакуації»: часу та відстані від моменту поранення до отримання медичної допомоги

Евакуація поранених із передової, яка раніше займала години, тепер може тривати кілька днів і навіть тиждень, через велику кількість безпілотників це робити стало значно складніше. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповів хірург 14-ї бригади «Червона калина» Богдан «Ланцет» Журавель.

За його словами, головна проблема зараз – значне збільшення так званого «плеча евакуації»: часу та відстані від моменту поранення до отримання медичної допомоги.

«Найбільшою проблемою є величезне, просто нереально величезне плече евакуації. Якщо раніше це були години, то зараз це навіть не дні», – каже Журавель.

Поранені військові можуть чекати на можливість залишити позиції від кількох годин до тижня, а потім пішки долати 5-10 кілометрів до броньованого транспорту, зазначає військовий хірург.

«Нещасний поранений чекає того моменту, поки йому по рації керівництво не передасть, що небо чисте. Це може бути дві години, може бути день, а може бути тиждень. Якщо він доживає до цього моменту. А може дожити він до цього моменту або якщо поранення легке, або якщо йому хтось зміг все ж таки надати допомогу. І він починає пішки виходити 5-10 кілометрів до того моменту, поки його не зможе забрати броньований немедичний транспорт, який називається кейс-евак», – каже Журавель.

Після завантаження в броньований транспорт той на максимальній швидкості прямує до наступного етапу евакуації – там пораненого забирає медичний транспорт, розповів хірург. Медики підрозділу надають первинну кваліфіковану допомогу та доставляють військового на стабілізаційний пункт, звідти поранений потрапляє на шпитальну ланку, а далі, залежно від медичної логістики, його направляють до медичних закладів у різних областях.

Окремо Журавель відзначив роль наземних роботизованих комплексів (НРК). За його словами, якщо поранений не може самостійно пересуватися, НРК часто є єдиною можливістю забрати його з позиції.

«Машина туди не поїде, бо це 100% ймовірність, що ця машина згорить разом із тими, хто в ній, і цим пораненим. НРК теж часто підбивають, на жаль, але це дає шанс пораненому все-таки вижити», – пояснив хірург.

Використання безпілотників на колесах стало «геймченжером» війни, тобто змінило правила гри, зазначив Журавель. За його словами, навіть якщо для евакуації одного пораненого доводиться втратити кілька роботизованих комплексів, це виправдано.

Найнебезпечнішими Журавель називає два етапи евакуації – вихід із позиції та рух бронегрупи до медичного транспорту.

Повністю інтерв'ю із Богданом Журавлем читайте тут: «Влада повернулася до військових задом»: про несправедливість в армії і порятунок поранених. Розповідь фронтового хірурга Журавля

Але водночас, за словами Журавля, загальна кількість поранених зараз зменшилася.

«Поранених зараз, на щастя, в цілому менше. Не така інтенсивність бойових дій. Чому не така інтенсивність? Бо зараз всі ховаються. Основну роботу роблять БПЛА-шники. Всі інші сидять по норах і виконують стабілізуючу роботу. Але при цьому і зменшення кількості поранених, в тому числі, на жаль, пов’язано з тим, що важкі доїжджають набагато рідше. Легкі то доїжджають, масово», – розповів він.

Через тривалу евакуацію змінився і характер ран: вони часто встигають інфікуватися та гнити, а в деяких випадках у них з’являються личинки комах. Водночас, за словами Журавля, якщо лікування та подальша реабілітація проходять успішно, такі ускладнення не впливають на якість подальшого життя пораненого.

Через розширення так званої «кілзони» медики змушені працювати значно далі від «нуля», наголошує Журавель. Якщо у 2023 році його медичний підрозділ розташовувався приблизно за п’ять кілометрів від лінії фронту, то зараз – уже за 20 кілометрів.

За даними Reuters, частка поранень від дронів зросла з менш як 10% у 2022 році до 80% у 2025-му. Через постійну загрозу з повітря військові дедалі частіше використовують наземні роботизовані комплекси, зокрема для доставки боєприпасів та евакуації поранених.

У лютому 2026 року на той момент головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський розповів французькому виданню Le Monde, що кожна зі сторін щодня використовує від 6000 до 8000 FPV-дронів. Крім того, на фронті працюють сотні розвідувальних безпілотників.


  • Зображення 16x9

    Ярослава Трегубова

    Журналіст, продюсер телепрограми «Суботнє інтерв’ю». На Радіо Свобода – з 2015 року. Здобула ступінь магістра за спеціальністю «тележурналістика» у Харківському університеті імені Василя Каразіна.

Форум

​
XS
SM
MD
LG