Прем’єр Естонії вважає розмови про архітектуру європейської безпеки «ментальною пасткою»

Розмови про нову систему безпеки в Європі Крістен Міхал вважає абсурдними
Розмови про нову систему безпеки в Європі Крістен Міхал вважає абсурдними

План Європи з досягнення миру в Україні полягає в наданні їй допомоги й тиску на Росію, яка розпочала війну – так має залишатися й надалі. Про це на полях неформального саміту ЄС у Дубліні заявив прем’єр Естонії Крістен Міхал.

Коментуючи дискусії про архітектуру безпеки в Європі, очільник естонського уряду зауважив, що говорити потрібно насамперед про мир на умовах України.

«Обговорення архітектури європейської безпеки до досягнення миру – це ментальна пастка. Саме так зазвичай діє Путін. Він змушує нас обговорювати між собою наші власні питання замість того, щоб говорити про те, що справді має значення, – про мир», – заявив Міхал журналістам.

Розмови про нову систему безпеки в Європі лідер Естонії вважає абсурдними.

«Невже хтось справді вважає, що Європа становить загрозу для Росії? Відверто кажучи, це просто абсурдна розмова. Тому я б сказав, що наша червона лінія абсолютно чітка. Ми повинні досягти миру на умовах України. А вже після цього можна обговорювати все інше. Але не раніше й не одночасно», – застеріг він.

Читайте також: Єврокомісар з оборони розповів, що думає про «архітектуру безпеки» з Росією

Коментуючи можливі кандидатури представників Європи за столом переговорів із Росією, прем’єр Естонії вказав насамперед на інституції ЄС.

«У нас є люди, які несуть інституційну відповідальність перед європейцями та нашими державами. Це президент Євроради Антоніу Кошта, президентка Єврокомісії, а також, наприклад, висока представниця ЄС Кая Каллас. Тобто в нас уже є люди, які можуть це робити», – зазначив Міхал.

Топдипломатка ЄС Кая Каллас також дотримується подібної думки.

Дискусії про архітектуру безпеки в Європі, яка, за словами очільника російської переговорної делегації Володимира Мединського, стала центральною темою переговорів в Абу-Дабі, Каллас вважає відволіканням уваги від більш центральної теми.

«Спочатку нам потрібне припинення вогню. Якщо ми почнемо обговорювати те, чого Росія вимагає щодо архітектури безпеки, то фактично потрапимо в пастку, яку Росія нам розставляє. Адже таким чином ми відвернемо увагу від того, що припинення вогню досі немає, і натомість почнемо дослухатися до російських претензій», – застерегла вона.

Американський Інститут вивчення війни вважає, що Кремль намагається зосередити тристоронні переговори між США, Росією й Україною, що 10 і 11 листопада проходять в Абу-Дабі, на питаннях суттєвих змін в архітектурі європейської безпеки – це є спробою відродити ультиматуми, висунуті Росією Сполученим Штатам і НАТО у 2021 році, які стосувалися скорочення присутності Альянсу в Європі.

В ISW звернули увагу на заяву міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, який 10 листопада сказав, що «абсолютно розумно» спочатку обговорити майбутнє архітектури європейської безпеки, а вже потім переходити до врегулювання війни в Україні. Того ж дня неназване джерело в російській делегації в Абу-Дабі зазначило, що врегулювання війни РФ в Україні є «лише одним із пунктів» ширшої дискусії про архітектуру безпеки й «підпорядковане» головній меті – переформатуванню архітектури безпеки в Європі.

  • Зображення 16x9

    Зоряна Степаненко

    Міжнародна оглядачка, кореспондентка Радіо Свобода та створеної Радіо Свобода мережі «Настоящее время» у Брюсселі. Теми: політика, міжнародні відносини, безпека, оборона

​
XS
SM
MD
LG