До парламенту Киргизстану, де 28 листопада відбулися вибори, за попередніми даними Центральної виборчої комісії після підрахунку понад 90 відсотків бюлетенів, проходять шість партій, серед них лише одна опозиційна.
Лідирує проурядова партія «Ата-Журт Киргизстан», за якою слідують ще чотири лояльні чинній владі партії. З опозиційних сил пʼятивідсотковий барʼєр долає лише партія «Бутун Киргизстан».
Під час підрахунку голосів повідомлялося, що до парламенту можуть пройти до 10 партій, включно з чотирма опозиційними. Під час обробки даних були зафіксовані збої, причини яких у ЦВК поки не пояснили.
За партійними списками обираються 54 депутати з 90, ще 36 депутатів представлятимуть одномандатні округи, тому точний розподіл сил у майбутньому парламенті поки невідомий. Прихильники чинного президента Садира Жапарова, очевидно, матимуть більшість.
Кілька опозиційних партій вимагають скасувати підсумки голосування, вони заявляють про фальсифікації. Крім збоїв у роботі серверів, ЦВК повідомляла про такі порушення, як організоване підвезення виборців або їхній підкуп.
Явка на виборах, за останніми даними, становила трохи більш як 30 відсотків, що стало рекордно низьким показником за всю історію виборів у цій країні.
Результати парламентських виборів, що відбулися восени 2020 року, було скасовано через масові протести. Вони, зрештою, призвели до зміни президента, а потім і конституції країни. Новий основний закон, ухвалений цього року, фактично перетворив парламентську республіку на президентську. За останні два десятиліття масові вуличні виступи у Киргизії тричі призводили до зміни керівництва країни.
