Доступність посилання

ТОП новини

Україні треба якнайшвидше ратифікувати Римський статут – українська лауреатка «Нобеля»


Україна підписала Римський статут ще 20 січня 2000 року, але так і не ратифікувала його
Україна підписала Римський статут ще 20 січня 2000 року, але так і не ратифікувала його

Україні потрібно якнайшвидше ратифікувати Римський статут, який лежить в основі роботи Міжнародного кримінального суду, заявила в інтерв'ю Радіо Свобода Олександра Матвійчук – очільниця «Центру громадянських свобод», який став лауреатом цьогорічної Нобелівської премії миру.

«Ми чуємо критику міжнародних партнерів, що ви промотуєте ідею створення спеціального трибуналу по агресії, а самі не виконали до кінця свої зобов’язання і не ратифікували Римський статут Міжнародного кримінального суду. Я знаю, що на це відповідають органи державної влади. Я розумію ці аргументи, але моя позиція як правозахисниці в тому, що ратифікувати Римський статут потрібно», – зазначила вона.

За словами Матвійчук, ратифікація цього документу надасть Україні низку переваг.

«По-перше, це дасть Україні додаткові права, яких ми зараз не маємо (оскільки ми зараз маємо тільки обов’язок співпрацювати з розслідуванням). Ми самі звернулися за допомогою до Міжнародного кримінального суду, але не маємо тих прав, які мають інші члени. А з іншого боку, це величезний поштовх для адаптації нашого внутрішнього законодавства», – наголосила очільниця «Центру громадянських свобод».

Водночас, на її думку, процес переконання української влади у необхідності якнайшвидше ратифікувати Римський статут буде складним.

Україна підписала Римський статут ще 20 січня 2000 року, але так і не ратифікувала його, хоча після угоди про Асоціацію з ЄС у 2014 році ратифікація цього документу є одним із прямих міжнародних зобов’язань України.

Водночас Римський статут передбачає можливість, що й без ратифікації держава може визнати юрисдикцію суду в певних справах, подавши про це належну заяву.

Україна визнала юрисдикцію МКС із двох питань заявами Міністерства закордонних справ, поданими 17 квітня 2014 року щодо справ Майдану і 8 вересня 2015 року щодо злочинів проти людяності і воєнних злочинів, вчинених на її території.

Наприкінці травня заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив, що через ймовірну загрозу для українських військових ратифікація Римського статуту Україною наразі не на часі.

«Я би, як мінімум, під час війни, до перемоги України питання ратифікації Римського статуту відклав би. Тому що, згідно з Римським статутом, спеціальні компетентні органи іноземних країн отримають купу заяв країни-агресора про начебто (я наголошую – начебто) злочини, які вчиняються нашими військовими. І той самий Міжнародний кримінальний суд зобов’язаний буде давати оцінку цим подіям», – пояснив заступник голови ОП.

Дещо пізніше міністр юстиції Денис Малюська у коментарі Радіо Свобода також наголосив, що до закінчення війни ратифікація Україною Римського статуту неможлива. За його словами, негайна ратифікація Україною Римського статуту «практично нічого для нас не змінить з точки зору юрисдикції», тому відтермінування ратифікації цього документу не є критичним.

Наприкінці березня правнича спільнота України запустила інформаційну кампанію із закликом до ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду. На важливості ратифікації цього документу для України наголосили в організації Human Rights Watch наприкінці квітня.

XS
SM
MD
LG