Доступність посилання

ТОП новини
19 Липень 2019, Київ 17:18

​«Схеми» показали, як в Окружному адмінсуді Києва обходять систему авторозподілу справ між суддями


Журналісти з’ясували, як у резонансних справах Насірова, Коломойського і Нацбанку та конкурсу на голову митниці вдалося обійти автоматичну систему

Масове захворювання, відпустки або навчання, обмеження кількості суддів в одній спеціалізації, помилкове визначення категорій справ – журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») в розслідуванні «Суддівська рулетка: збій системи» показали, якими способами в Окружному адміністративному суді Києва обходять систему автоматичного розподілу справ між суддями.

​«Схеми» кілька тижнів спостерігали за роботою Окружного адмінсуду Києва – та з’ясували, як там вдалося обійти автоматичну систему в резонансних справах Романа Насірова, Ігоря Коломойського і Нацбанку та щодо конкурсу на голову митниці.

Зокрема, журналісти виявили, що 17 квітня 2019 року низка судових позовів могла потрапити на розгляд лише до одного судді Окружного адмінсуду – Ігоря Погрібніченка. Згідно зі звітом про автоматизований розподіл, 38 суддів через різні причини були виключені з числа тих, хто в той день міг розглядати справи. Зокрема, голова суду Павло Вовк разом із 28 іншими суддями не могли через «хворобу». Інші судді, як виявилось, були у відпустці або на навчанні. Навпроти кількох прізвищ суддів у звіті причина виключення зазначена як «інше».

Суддя Погрібніченко виявився єдиним суддею Окружного адмінсуду, який зміг розглядати справи 17 квітня
Суддя Погрібніченко виявився єдиним суддею Окружного адмінсуду, який зміг розглядати справи 17 квітня

​Водночас ​«Схеми» виявили, що частина цих суддів, які мали б бути відсутніми того дня в суді, насправді ухвалювали рішення. Наприклад, за 17 квітня у судовому реєстрі є ухвали судді Ігоря Смолія, хоча він мав перебувати того дня на оцінюванні у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України. У судді Олексія Огурцова, який, у тому числі, був виключений з авторозподілу, також є судова ухвала за той день. Сам суддя пояснив, що 17 квітня проєкт ухвали готувала його помічниця, а він пізніше в документі цю дату забув виправити.

17 квітня суддя Огурцов значився як хворий, але його судова ухвала за той день також є в реєстрі
17 квітня суддя Огурцов значився як хворий, але його судова ухвала за той день також є в реєстрі

​Ще один спосіб обійти авторозподіл – помилкова спеціалізація, й ілюстрацією цьому – справа Романа Насірова, йдеться у розслідуванні.

Відповідно до звіту авторозподілу від 7 червня 2017-го року, 12 суддів були виключені зі списку тих, хто міг розглядати позов Насірова. Кількість суддів скоротилася до п'яти – саме через помилковий вибір спеціалізації, зазначають журналісти. Головуючим суддею був обраний суддя Євгеній Аблов.

Працівник апарату суду обрав спеціалізацію «звільнення з публічної служби», хоча йшлося про повноваження: чи міг Насіров, як голова Державної фіскальної служби, надавати податкові розстрочки компаніям на мільярди гривень, чи ні.

Пізніше помилковість визначення спеціалізації підтвердила експертиза.

«Певну експертизу було призначено в Інституті експертиз СБУ. Було встановлено, що позовні вимоги, які висувалися Насіровим у своєму позові, не відносяться до категорії «Звільнення з публічної служби», а відносяться до категорії «Адміністрування податків і зборів та інших платежів», – пояснив прокурор САП Роман Симків. – Ми вважаємо, що головуючий повинен був переконатися в тому, що порушено порядок визначення категорій справ, він повинен був визначити правильну категорію справи та передати на новий розподіл, але цього всього не було зроблено».

Роман Симків: невірно визначену спеціалізацію справи ексочільника ДФС Насірова підтвердила експертиза
Роман Симків: невірно визначену спеціалізацію справи ексочільника ДФС Насірова підтвердила експертиза

Інший спосіб обійти авторозподіл, як виявили ​«Схеми» – це маніпуляції зі спеціалізаціями або обмеження кількості суддів за категоріями.

У 2018 та 2019 роках була відсутня спеціалізація суддів в окружному адмінсуді Києва – коли за кожним суддею закріплювали певний тип справ, які він міг слухати, про що офіційно повідомили в апараті Окружного адмінсуду.

Водночас, «Схеми» помітили, що спеціалізації продовжували зазначатися навпроти прізвищ суддів у звітах автоматизованого розподілу судових справ і у 2018 році.

Зокрема, це можна побачити по справі, коли Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною націоналізацію «Приватбанку».

​Скарги щодо ймовірного втручання в авторозподіл надходять до Державної судової адміністрації як до органу контролю щомісяця.

«Точної статистики не знаю – скажімо, в місяць може надходити до 10 таких запитів.​ Жаліються, знову ж таки, на те, що неправильно обраний суддя, – розповів заступник голови Державної судової адміністрації Сергій Чорнуцький. – Вважають, що або когось незаконно виключили із відповідного авторозподілу, або що в авторозподілі брали участь один чи обмежена кількість суддів».

У свою чергу, ексголова Ради суддів Олег Ткачук розповів, що звертався до Окружного адмінсуду Києва, але «безрезультатно»: «Ми запросили спеціаліста. І запропонували суддям, щоб він подивився, наскільки злагоджено діє система в цьому суді. Але нас не допустили туди до цієї перевірки».

У Вищій раді правосуддя – органі, який має забезпечувати незалежність судової влади – повідомили, що розглядали лише одну скаргу щодо ймовірного втручання в систему авторозподілу справ в Окружному адміністративному суді.

«Що могло би унеможливити чи мінімізувати втручання у розподіл справ в українських судах? З’ясувалося, вже запропоноване рішення – і це Єдина судова телекомунікаційна інформаційна система, щоб розподіл буде централізованим, це дозволить уникнути маніпуляцій на місцях», – йдеться у розслідуванні.

На даний момент, зазначають ​«Схеми», досі не затверджений графік запуску цієї системи.

Всі найважливіші та найцікавіші новини читайте на нашому каналі в Телеграмі – https://t.me/svoboda_radio

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG