Адміністрація президента Південної Кореї зажадала від України вибачень через розголошення інформації про передачу Сеулу північнокорейських військовополонених, повідомляють західні інформаційні агенції Reuters і AFP.
В адміністрації президента зазначили, що подальше заперечення Києвом факту існування будь-якої домовленості про конфіденційність було неправдивим і завдало шкоди довірі між урядами двох країн.
«Офіс президента висловлює глибокий жаль з приводу одностороннього розголошення Україною цієї інформації та подальшої неправдивої заяви про те, що угоди про нерозголошення не існувало», – заявив старший президентський секретар із питань зв’язків із громадськістю Сон Гі Хон.
Він зазначив, що уряд у разі потреби розглядає можливість вжиття додаткових заходів у зв’язку з цим питанням.
Водночас південнокорейське інформаційне агентство Yonhap, цитуючи Сон, не згадує про вимогу вибачень. Натомість, за повідомленням агенції, у Сеулі заявили, що саме український уряд наполягав на конфіденційності передачі, побоюючись внутрішньої критики через втрату можливості обміняти північнокорейських військовополонених на українських.
Південна Корея погодилася зберегти конфіденційність передачі, зважаючи на безпеку військовополонених та їхніх родин, а також на інші дипломатичні питання та аспекти безпеки, пояснив Сон Гі Хон. Він стверджує, що Зеленський розголосив інформацію про передачу без попередніх пояснень чи консультацій, попри наявність взаємної домовленості.
Представник адміністрації президента Південної Кореї також висловив «глибокий жаль» щодо дій окремих осіб усередині країни, які, за словами секретаря, політизували це «чутливе питання безпеки» на користь України. Сон заявив, що політизація цього питання шкодить національним інтересам, і закликав припинити поширення безпідставної неправди.
Українська сторона наразі на цю заяву не реагувала.
24 вересня президент Південної Кореї Лі Чже Мьон заявив, що український президент Володимир Зеленський порушив домовленість про конфіденційність, повідомивши, що Україна відправила північнокорейських військовополонених до Південної Кореї. Тоді агентство Yonhap повідомило, що у відповідь на його запит Офіс президента України заявив, що країна оприлюднила лише сам факт передачі північнокорейців до Південної Кореї, не вдаючись у деталі процесу, оскільки приховування всієї інформації про цю передачу виглядало б дивно.
«Українська сторона заздалегідь повідомила нас і попросила поставитися до цього з розумінням», – заявив 25 вересня високопоставлений представник адміністрації президента Південної Кореї, якого цитувало видання Korea JoongAng Daily.
«Ми знали по дипломатичних каналах про ймовірність того, що інформація про репатріацію північнокорейських полонених може бути озвучена», – зазначив посадовець, додавши водночас: «Було незрозуміло, як саме це питання буде сформульовано».
Читайте також: До російського підручника історії додадуть дані про участь військових КНДР у війні на боці РФ
У січні 2025 року Україна повідомила про взяття Силами оборони у полон двох військових з Північної Кореї на Курщині.
Взяття в полон українськими військовими двох північнокорейських солдатів у Курській області РФ підтвердило також розвідувальне агентство Південної Кореї. Розвідка Республіки Корея процитувала слова одного з полонених солдатів КНДР про те, що «серед північнокорейських солдатів у Росії були «значні» втрати». Там також зазначили, що один із полонених залишався без їжі й води протягом чотирьох-п’яти днів, перш ніж його захопили українські сили.
Форум