Міністерство фінансів США попередило, що незалежні китайські нафтопереробні заводи, особливо в провінції Шаньдун, перебувають під ризиком застосування санкцій через їхню роль в імпорті іранської сирої нафти.
За даними Міністерства фінансів, Китай закуповує близько 90 відсотків іранського експорту нафти, значна частина якої переробляється на цих невеликих заводах, приносячи дохід Тегерану.
«Ці доходи в кінцевому підсумку йдуть на користь іранському режиму, його збройовим програмам та збройним силам», – йдеться в заяві Міністерства фінансів.
Сполучені Штати посилили економічний тиск на Іран, націлившись на міжнародну тіньову банківську інфраструктуру країни, тіньовий судноплавний флот та китайські нафтопереробні заводи («чайникові»), які підтримують іранську торгівлю нафтою, в рамках кампанії адміністрації «максимального тиску», заявив міністр фінансів Скотт Бессент у дописі в соцмережі X.
Бессент заявив, що головний центр експорту нафти Ірану – острів Харг – майже вичерпав свої складські потужності, що може змусити Тегеран скоротити видобуток нафти. Він додав, що це може коштувати країні близько 170 мільйонів доларів на день у вигляді втрачених доходів і потенційно завдати «непоправної шкоди нафтовій інфраструктурі Ірану».
«Міністерство фінансів продовжуватиме чинити максимальний тиск, і будь-яка особа, судно або організація, що сприяє незаконним потокам до Тегерана, ризикує потрапити під санкції США», – написав Бессент на X.
«Чайниковими» називають невеликі нафтопереробні заводи, які розташовані переважно в китайській провінції Шаньдун. Вони переробляють імпортовану сиру нафту, часто закуповуючи зі знижкою санкційовану нафту з Ірану та Росії.
24 квітня Управління контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) оголосило про запровадження санкцій проти приватного нафтопереробного заводу Китаю – Hengli Petrochemical (Dalian) Refinery Co., Ltd.
У заяві OFAC заявили, що Hengli є одним з найбільших клієнтів Ірану щодо сирої нафти та інших нафтопродуктів і здійснила закупівлі на мільярди доларів.
Як звертало увагу видання Bloomberg, великі державні підприємства Китаю, як правило, уникають нафти, що потрапляє до чорного списку, побоюючись потрапити під санкції США. Але приватні нафтопереробні заводи, включаючи заводи, які часто називають «чайниковими», були найважливішими споживачами Тегерана, максимально використовуючи знижені ціни.
Форум