У комітеті Європарламенту з міжнародної торгівлі, представники якого приїхали до Києва, зазначають, що обурення громадськості і «блокаду» Кримуможна зрозуміти.
«Обурення громадськості у цій ситуації цілком можна зрозуміти. Адже через анексію Криму було переміщено дуже багато осіб, особливо кримських татар. Але, на мою думку, довгострокове рішення лежить у правовій площині. Український уряд повинен використати всі можливі шляхи – ООН, правові погляди і думки, і, зрештою, започаткувати процес у рамках Генеральної Асамблеї ООН, щоб через неї офіційно звернутися до Міжнародного суду ООН та отримати коментарі з цього питання. І щоб Крим зрештою колись повернувся до України», – заявив член комітету Ґабріеліус Ландсберґіс, відповідаючи на запитання журналістів проте, чи вплине «блокада» Криму на відносини між ЄС та Україною.
20 вересня розпочалась безстрокова акція з блокування вантажного транспорту, що прямує до Криму з продуктами і товарами, ініційована лідерами кримських татар.
Ініціатори блокади вважають, що українські компанії повинні припинити торговельні відносини з Кримом, оскільки територія півострова була окупована Російською Федерацією. За словами організаторів акції, вони не будуть пропускати фури в Крим до тих пір, поки не будуть виконані їхні вимоги: звільнення політв’язнів, припинення тиску на незалежні ЗМІ, безперешкодний в’їзд для міжнародних спостерігачів на територію півострова, припинення репресій щодо кримських татар.
Влада Росії і Криму засудили цю акцію, але при цьому заявили, що кримчани не відчують наслідків «продуктової» блокади.
