У столиці Чехії Празі відбулась акція пам’яті Влада Колесникова – 18-літнього російського юнака, який, відстоюючи право на власну позицію й захищаючи Україну, став жертвою переслідувань і був доведений до самогубства.
Учасники акції, чеські й російські активісти, запалили свічки біля пам’ятної таблиці, встановленої в центрі міста на честь Яна Палаха – чеського студента Карлового університету, який 16 січня 1969 року запалив себе на знак протесту проти окупації Чехословаччини військами країн Варшавського пакту в серпні 1968 року і 19 січня помер від опіків.
Як говорили промовці на празькій акції, доля і непоборність у відстоюванні правди об’єднує цих двох юнаків. На цьому, зокрема, наголосив чеський активіст Ондржей Краяк: «Доля Влада є певним чином подібна до долі Яна Палаха, хоч і не абсолютно схожа. Я думав, що такі історії залишилися в минулому, що це щось із 50-х років, із 30-х років у Німеччині, коли хтось міг за власну думку бути переслідуваний власною родиною і суспільством. Я б ніколи не подумав, що щось схоже може статися з нашим сучасником».
Учасник акції, російський біженець Володимир Шпитальов зазначив, що дуже важливо, що про Влада Колесникова згадують в Чехії. «Це дуже сумно, але в Росії дуже погана пам’ять. У Росії це безпосередньо не зачепило нікого, хіба що родину і тих, хто Влада не покинув. Так що честь і хвала чехам. Думаю, що чехи його, ймовірно, пам’ятатимуть, а в Росії, впевнений, що забудуть», – зазначив у розмові з Радіо Свобода Володимир Шпитальов.
До фотографій із портретом Влада Колесникова і до таблиці Яна Палаха учасники акції поклали квіти.
Влад Колесников вжив смертельну дозу ліків наприкінці грудня 2015 року. Його ім’я стало відоме в червні того року, коли він прийшов до свого технікуму в місті Подольську під Москвою у футболці з українським прапором і написом «Повернути Крим!», вивісив у місті антивоєнне гасло, а у військкоматі заявив, що не піде до армії, де його можуть послати вбивати українських братів, і ввімкнув запис гімну України. Після цього його вигнали з технікуму, а дід Влада, в якого він жив, вигнав його з дому. Хлопець повернувся до батька до міста Жигулівська на Волзі, але й там зазнавав постійних переслідувань із боку агресивних прихильників політики Кремля – і дорослих, і однолітків – і скаржився, що довго так не витримає.
