У столиці Молдови Кишиневі другий день тривали акції протесту проти призначення нового уряду країни, що об’єднали деякі проросійські ліві і деякі проєвропейські праві сили.
Демонстранти, яких удень виходило до центру міста близько семи тисяч, і пізнього вечора, вже меншими кількостями, мітингували далі з вимогами дострокових парламентських виборів, а також референдуму про зміни до Конституції.
Вони закликають змінити Конституцію, запровадивши прямі вибори президента, якого нині обирає парламент, зменшити число парламентарів і скасувати їхній імунітет для тих, кого визнають винними у злочинах.
Одним із головних об’єктів гніву демонстрантів є мільярдер Влад Плахотнюк, який був одним із попередніх кандидатів на посаду прем’єр-міністра, та президент не призначив його через суперечливу постать цього діяча. На думку учасників протестів, цей депутат парламенту причетний до масштабного скандалу зі зникненням із банків країни суми в мільярд доларів восени 2014 року і має вплив і на нинішній новопризначений уряд.
Демонстранти домоглися зустрічі зі спікером парламенту, вимагаючи скасувати результати голосування за затвердження нового уряду і розпустити парламент. Вони висунули спікерові Андріанові Канду ультиматум виконати ці вимоги до першої години дня у п’ятницю, 22 січня. Та спікер після зустрічі заявив, що виконувати ці вимоги немає ніяких підстав, хоча їх і обговорять у владній коаліції.
Тим часом уряд нового прем’єр-міністра Павела Філіпа, дотепер міністра інформаційних технологій і зв’язку, провів увечері своє перше засідання.
Протести організували проросійські ліві партії, Партія соціалістів Республіки Молдова і «Наша партія», що виступають проти нинішньої проєвропейської влади Молдови, – а також і праве проєвропейське громадське об’єднання «Гідність і правда», що виступає проти корупції і вважає, що новий уряд, складений із представників тих самих партій, що й попередній, не зможе покласти край корупції, що була притаманна попереднім урядам.
Вони закликали прихильників на нову демонстрацію вранці у п’ятницю, 21 січня.
За опитуваннями, якщо позачергові вибори провести нині, соціалісти і «нашисти» мають шанс разом здобути більшість. Ці партії виступають за відмову від Угоди про асоціацію Молдови і Європейського союзу, що передбачає й зону вільної торгівлі, в її нинішньому вигляді і розвертання країни в бік тісних відносин із Росією.
У середу, 20 січня парламент Молдови затвердив новий проєвропейський уряд країни, поклавши край кількамісячній політичній кризі. За уряд, який очолив Павел Філіп, член владної Демократичної партії Молдови, проголосували 57 депутатів із загалом 101. Після цього група демонстрантів прорвалася до частини будівлі парламенту; в сутичках із поліцією потерпіли, за уточненими даними, 15 осіб.
Молдова перебувала у стані політичної кризи з кінця жовтня 2015 року, коли парламент висловив недовіру попередньому проєвропейському урядові на тлі продовження корупційного скандалу ще з 2014 року й масових акцій протесту, роздмухуваних позапарламентською проросійською «Нашою партією».
