Проект Радіо Свобода Крим.Реалії представив прем’єру спецпроекту «Крим. Переможців не судять?» про мітинг під Верховною Радою Криму 26 лютого 2014 року і фігурантів «справи 26 лютого».
Відео: Крым Реалии
«Через 2,5 роки біля будівлі кримського парламенту зібралися родичі кримчан, заарештованих у справі «26 лютого» – судові над учасниками мітингу під стінами кримського парламенту 26 лютого 2014 року. На мітингу між проукраїнською і проросійською стороною загинули двоє людей, ще 84 людини були визнані потерпілими. Щоправда, на лаві підсудних після масових сутичок у багатотисячному натовпі виявилися тільки учасники проукраїнського мітингу, восьмеро кримських татар», – розповідають автори спецпроекту.
Зйомки проходили в серпні 2016 року, з того моменту відбулися десятки судів у «справі 26 лютого», адвокат Микола Полозов заявив про тиск на нього з боку Слідчого комітету Росії, встановленої Москвою прокуратури Криму, а також російської ФСБ.
Після окупації Криму Росією на півострові почали судити кримськотатарських активістів, які брали 26 лютого 2014 року участь у мітингу прихильників територіальної цілісності України, яким протистояли активісти партії «Русское единство», якою керував тоді нинішній голова російської влади у Криму Сергій Аксьонов.
Ахтема Чийгоза затримали в січні 2015 року за участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України перед будівлею Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року. Російська влада окупованого Криму звинувачує Чийгоза в організації масових заворушень.
«Справу Чийгоза» російський суд розглядає в рамках «справи 26 лютого» після того, як 20 липня суд на закритому засіданні розділив цю справу на дві: окремо щодо заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза і окремо щодо інших фігурантів процесу – Алі Асанова і Мустафи Дегерменджі.
Росія окупувала український Крим наприкінці лютого 2014 року і після влаштованого там нелегітимного псевдореферендуму заявила на підставі його «результатів» про вступ півострова до неї. У світі, за ліченими винятками серед кількох найближчих союзників Москви, не визнали претензій Росії на володіння міжнародно визнаною частиною України; Генеральна асамблея ООН прямо відкинула їх.
