Особи, які пережили сексуальне насильство в контексті збройного конфлікту в Україні, часто позбавлені доступу до правосуддя, належних послуг і психологічної підтримки, що призводить до вторинної віктимізації, йдеться у доповіді управління верховного комісара ООН із прав людини.
Звіт, опублікований 16 лютого, містить рекомендації уряду України, бойовикам угруповань «ДНР» і «ЛНР» на Донбасі, Росії і міжнародній спільноті та донорам щодо того, як запобігти випадкам сексуального насильства і поліпшити реагування на ті, що вже сталися, та гарантувати справедливість для жертв.
«УВКПЛ встановило, що сексуальному насильству піддавалися як чоловіки, так і жінки, позбавлені волі за обвинуваченнями, пов’язаними з конфліктом, а в окремих випадках – також їхні родичі. Мета такого насильства зазвичай полягала в тому, щоб покарати чи принизити їх, змусити визнати свою вину, відмовитися від свого майна або виконати інші дії, яких вимагали злочинці, як чітку умову звільнення і безпеки таких осіб. Підстави затримання та характеристика жертв відрізняються в залежності від того, чи такі випадки мали місце на території, яка перебуває під контролем уряду чи озброєних груп», – йдеться в доповіді.
Зокрема, в ООН заявляють, що українській системі правосуддя не вистачає законів, інституційної спроможності й досвіду для того, щоб ефективно розслідувати і розглядати в суді справи, пов’язані із сексуальним насильством. В результаті спостерігається безкарність злочинців, наголошують автори доповіді.
Крім того, у доповіді йдеться, що обмеження, накладені бойовиками на Донбасі, істотно звужують можливість представників громадянського суспільства і гуманітарних акторів реалізовувати свої програми, особливо ті, які пов’язані з захистом і соціально-психологічною підтримкою. «На території, що контролюється озброєними групами, немає жодних реальних механізмів правового захисту для жертв», – заявляють автори звіту.
Водночас в управлінні ООН наголошують, що на основі задокументованих випадків немає підстав вважати, що сексуальне насильство використовується у стратегічних чи тактичних цілях. «Однак, чимало випадків може становити катування або інше жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження. Деякі з задокументованих випадків, можуть становити навіть воєнні злочини. Доповідь також вказує, що є ймовірність того, що жертви не повідомляють про випадки сексуального насильства через стигму та травму, а також страх переслідування», – заявляють в ООН.
«Розслідування і засудження злочинців, які вчинили сексуальне насильство, є вкрай необхідним для жертв, які мають право на справедливість та відшкодування. Це також може мати визначальний вплив на те, щоб запобігати цим жахливим злочинами. Безкарність лише заохочує злочинців продовжувати те, що вони робили», – сказав верховний комісар ООН з прав людини, Зейд Раад Аль-Хусейн.
Доповідь охоплює період з 14 березня 2014 року по 31 січня 2017 року і всю територію України, включно з Кримом, особливо фокусуючись на східних областях, частини яких перебувають під контролем озброєних груп підтримуваних Росією бойовиків.
Більшість задокументованих випадків сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, сталися в контексті позбавлення волі урядовими силами або озброєними групами бойовиків, йдеться в доповіді.
Збройний конфлікт на сході України почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. За даними ООН, за час конфлікту загинули близько 10 тисяч людей. Україна і Захід звинувачують Росію у підтримці сепаратистів на Донбасі, Москва ці звинувачення відкидає і заявляє, що на непідконтрольних Києві територіях можуть бути російські «добровольці».
