Колишній президент Киргизстану Курманбек Бакієв, що нині переховується в Білорусі, заявив, що його усунення від влади 2010 року було «збройним переворотом».
Як сказав він в інтерв’ю Білоруській службі Радіо Свобода, десятки людей, що загинули під час протестів проти його влади у квітні 2010-го, загинули від пострілів не урядових силовиків, а неуточнених «збройних угруповань».
Він також підтвердив, що Володимир Путін, на той час перебуваючи на посаді прем’єр-міністра Росії, телефонував йому й радив виїхати з Киргизстану, щоб уникнути ще більшого кровопролиття.
Як заявив Курманбек Бакієв, він чув, що тоді президент США Барак Обама телефонував президентам Росії Дмитрові Медведєву і Казахстану Нурсултанові Назарбаєву і «просив їх гарантувати безпеку мене і моєї родини».
Урешті, розповів Курманбек Бакієв, він прийняв пропозицію президента Білорусі Олександра Лукашенка надати йому й родині політичний притулок.
Він також заявив, що на суди над ним, що відбулися заочно в Киргизстані, офіційних викликів не отримував.
Курманбек Бакієв після масових протестів проти його влади і розстрілів цих протестів, унаслідок чого загинули десятки людей, утік із Киргизстану, за повідомленнями, передавши через міжнародних посередників заяву про відставку. Пізніше, вже прибувши до Мінська, він заперечував свою відставку і називав себе легітимним чинним президентом і гарантом Конституції. Врешті новий тимчасовий уряд Киргизстану видав декрет про усунення Бакієва з посади і позбавлення його недоторканності. Підставою для позбавлення імунітету Бакієва стало те, що, за даними нової влади, він як головнокомандувач збройних сил віддав наказ відкрити вогонь по мирних жителях, які брали участь в акціях протесту в Бішкеку.
Пізніше в Киргизстані відбулися кілька заочних судових процесів у справах Бакієва, його родичів і найближчого оточення за низкою кримінальних звинувачень. Зокрема, в головній із них, у зв’язку з загибеллю близько 100 людей і пораненнях іще близько 400 під час розгону акції прихильників опозиції, Курманбека Бакієва заочно засудили 2014 року до довічного ув’язнення з конфіскацією майна. Білорусь заявляє, що не видасть його.
