Президент Ірану Хасан Роугані подав документи на реєстрацію кандидатом на президентські вибори, що мають відбутися у травні.
68-річний Роугані, як очікують, буде мати низку сильних суперників на виборах 19 травня. Серед них – колишній президент, консерватор Махмуд Ахмадінежад, який після перерви після двох термінів на посаді має право балотуватися знову, чи його близький соратник Хамід Багаї; обидва вже подали свої документи раніше цього тижня.
Також про свої плани балотуватися оголошував Ебрагім Раїсі, клірик-консерватор, наближений до верховного керівника Ірану аятоли Алі Хаменеї.
Ці вибори вважають по суті референдумом із приводу ядерної угоди 2015 року, укладеної за поміркованого Роугані, за якою Іран погодився згорнути свою ядерну програму до рівня, що має виключити створення ним ядерної зброї, в обмін на поступове зняття з Тегерана санкцій, накладених через цю програму.
Відтоді завдяки зняттю санкцій Іран відновив продаж своєї нафти на світових ринках і отримав можливість укласти угоди на десятки мільярдів доларів на оновлення застарілого парку пасажирських літаків цивільної авіації. Критики скаржаться, що вигоди від угоди ще не дісталися до пересічних громадян.
Потенційні кандидати на вибори президента Ірану мають подати документи на реєстрацію від 11 до 15 квітня. Пізніше кандидатури ще має затвердити чи відхилити Рада вартових Конституції – специфічний орган у системі ісламської влади в Ірані, що перевіряє законопроекти й закони на відповідність Конституції, а також затверджує кандидатури на всі чільні посади, зокрема, президента, депутатів парламенту, міністрів тощо і наглядає за проведенням виборів.
У нинішній системі влади Ісламської Республіки Іран найвищим посадовцем країни, якого обирає зі своїх лав вузьке коло консервативного ісламського духовенства, є верховний керівник (рагбар), слово якого є вирішальним у встановленні курсу країни. Президент Ірану, що обирається на прямих виборах, виконує деякі з функцій, звичних для голови держави в інших країнах, і сам очолює уряд Ірану, у якому немає посади прем’єра, але його політичні повноваження відносно обмежені.
