Доступність посилання

22 Серпень 2017, Київ 00:48
Новини | Міжнародні

У Німеччині закликали спокійно ставитися до результатів референдуму в Туреччині про конституційні зміни


Зіґмар Ґабріель вважає, що до Туреччини треба тепер ставитися «з холодною головою»

У Німеччині закликали спокійно ставитися до результатів референдуму в Туреччині про конституційні зміни.

Міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель заявив, що тепер важливо зберігати «холодну голову» у ставленні до Анкари.

У короткій заяві з приводу референдуму, що мав на меті розширити повноваження президента Туреччини, Ґабріель назвав доброю річчю принаймні те, що гостра передреферендумна кампанія завершилася.

Керівник апарату канцлера Німеччини Петер Альтмаєр, зі свого боку, звернув увагу на дуже малу перевагу прихильників змін у Туреччині за результатами референдуму, який, за його словами, свідчить про «жваві політичні дебати» в цій країні.

Він наголосив, що треба дочекатися офіційного затвердження результатів референдуму, а також оцінки його проведення міжнародними спостерігачами.

У Туреччині влада країни вже привітала своїх прихильників із перемогою, опозиція заявила, що оскаржить результати на значній частині дільниць.

За даними підрахунку голосів учасників референдуму з 99,3 відсотка дільниць, із них 51,4 відсотка учасників підтримали зміни, 48,6 відсотка висловилися проти. Таким чином, фактично результат референдуму вже очевидний: для схвалення змін потрібна проста більшість голосів учасників.

На референдумі голосували щодо затвердження змін до Конституції, що мають на меті значно розширити повноваження президента і перетворити державу на президентську за формою урядування з нинішньої парламентської, що стало б найглибшою конституційною зміною від самого створення сучасної Турецької Республіки 1923 року.

У разі практично певного затвердження цих результатів чинний президент Реджеп Тайїп Ердоган також отримає право з 2019 року ще двічі балотуватися на президентську посаду на наступні десять років, до 2029-го, бо його дотеперішнє президентство вже не буде рахуватися в обмеження у два терміни на посаді.

Зміни передбачають, що президент із нині переважного символічного голови держави перетворюється на потужного діяча, що має також сам створювати і очолювати уряд (посаду прем’єр-міністра пропоновано скасувати). До президента також мають перейти деякі нинішні повноваження уряду. Він також не буде змушений припиняти своє партійне членство, як то є нині.

Загалом 18 пунктів конституційних змін були винесені на голосування єдиним пакетом, що передбачало вибір відповіді «Так» чи «Ні» на запитання про схвалення цих змін.

Зміни мають набути чинності з часу обрання нових парламенту і президента в листопаді 2019 року, якщо чинний парламент не ухвалить провести позачергові вибори раніше.

Представники влади і владної Партії справедливості і розвитку заявляли, що зміни і запровадження сильного президентства мають забезпечити країні стабільність і розквіт і необхідні після минулорічної спроби перевороту і в час посилення нападів курдських сепаратистів і терактів інших екстремістських сил та за умов напливу біженців із сусідньої Сирії.

Більшість опозиційних партій була проти.

Критики заявляли, що їхні голоси проти змін нерідко придушувалися, в першу чергу тим, що їм не давали слова в державних, підконтрольних державі і провладних засобах інформації й іншими способами перешкоджали доносити свою позицію. Вони називали пропоновану нову систему влади «виборною диктатурою», в якій по суті не буде розподілу повноважень між гілками влади, бо вона залишить парламент без реальної законодавчої влади і без можливості дієво вимагати відповідальності президента в разі зловживань із його боку.

Схожі застереження висловлювали в Раді Європи, де також висловили сумнів, чи нові зміни не зруйнують принципу розподілу повноважень між гілками влади, систему стримувань і противаг між ними і незалежність судової системи, що, як наголосили в Раді Європи, є «передумовою для демократичного суспільства».

Міжнародні правозахисники називали пропоновані зміни велетенською загрозою для прав людини, принципу верховенства права і демократичного майбутнього Туреччини загалом, бо, за їхніми словами, ці зміни передбачають зосередження в руках Ердогана «необмеженої й безконтрольної влади».

А в Організації з безпеки і співпраці в Європі звернули увагу, що кампанія і саме голосування відбулися за умов чинного надзвичайного стану, що діє в Туреччині з часу невдалого перевороту в липні 2016 року і значно обмежив засадничі свободи людини.

Передреферендумна кампанія викликали гострі дипломатичні суперечки між Туреччиною, з одного боку, і Німеччиною і ще низкою європейських країн, із іншого, після того, як у цих країнах місцеві органи влади забороняли турецьким політикам вести агітаційну кампанію на підтримку голосування за зміни серед громадян Туреччини, що живуть у цих країнах.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG