У Національному антикорупційному бюро заявляють, що станом на 30 квітня прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури скерували до суду 65 справ, розслідуваних детективами.
Як повідомляє прес-служба бюро, суди ухвалили рішення лише у 17 з них, 26 справ перебувають у стадії розгляду, а розгляд 22-х не розпочався.
«Деякі справи лежать у судах без руху понад рік. Серед причин затягування розгляду: проблеми з визначенням підсудності, неможливість сформувати склад суддів, неявка учасників, повернення обвинувального акту», – йдеться у повідомленні.
У НАБУ як приклади наводять справу про отримання неправомірної вигоди суддею Сєвєродонецького міського суду – судовий розгляд не розпочато впродовж 14 місяців, також 12 місяців у суді безрезультатно перебуває справа про незаконний вплив на міністра економічного розвитку та торгівлі, а впродовж 11 місяців – справа про отримання неправомірної вигоди начальницею відділу прокуратури Кіровоградської області.
У лютому антикорупційне бюро зробило публічним реєстр справ, переданих до суду.
У квітні 2015 року призначили Артема Ситника на посаду директора Національного антикорупційного бюро. Проте Антикорупційне бюро зареєструвало перші провадження лише у грудні 2016 року, оскільки влітку проводився конкурс на посаду детектива НАБУ і лише у листопаді минулого року призначили керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка має наглядати за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, здійснюваного антикорупційним бюро України, а також підтримувати держобвинувачення у відповідних провадженнях.
Загалом боротися з корупцією в Україні повинні три структури: Національне антикорупційне бюро, Спеціальна антикорупційна прокуратура і Національне агентство із запобігання корупції.
