Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 05:39

Гриневич: школи з мовою навчання нацменшин в Україні закривати не будуть


Лілія Гриневич

Міністр освіти Лілія Гриневич заявляє, що школи з мовою навчання національних меншин в Україні закривати не будуть, учням нададуть більше можливостей для оволодіння українською мовою. Про це сьогодні вона на зустрічі з освітянами угорськомовного Берегівського району Закарпаття.

Міністр наголосила, що навколо статті 7 закону про освіту виникла велика кількість міфів і вона експлуатується в політичних цілях.

«Мовна» стаття створює найбільші стіни непорозуміння у національних громадах. Неправда, що йдеться про закриття шкіл нацменшин. Що дійсно змінює стаття – це збільшує і запроваджує предмети українською мовою з 5-го класу. У мене є сумнів тільки щодо пункту 4, який всіх урівнює, і каже, що після 5-го класу тільки кілька предметів рідною мовою. Я буду дискутувати у парламенті і пропонувати різні моделі навчання залежно від їхньої мовної специфіки»,– сказала вона.

За словами Гриневич, міністерство не відмовиться від того, щоб у школах з угорською мовою діти мали шанс вивчити українську мову.

«Якщо вони всі на сто відсотків до 11-го класу навчаються тільки угорською, це неможливо отримати належний рівень вивчення української мови. Більшість предметів будуть вивчатися угорською. Всі батьки будуть мати вибір: давати дитину в школу з угорською мовою навчання чи з українською. Якщо дехто каже, що звужуємо права, коли хочемо запровадити кілька предметів українською мовою, я стверджую, що ми розширюємо права. Без знання державної мови у випускників звужені права професійної реалізації, доступу до держслужби, навіть до специфічної лікувальної допомоги», – додала міністр.

Гриневич також зауважила, що для кращої організації освітнього процесу в школах нацменшин змінять методики навчання, підручники і випустять дидактичний матеріал, з яким легше буде пояснити українську угорськомовним школярам.

Український закон «Про освіту» набув чинності 28 вересня. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах в Україні і за кордоном.

Перехідні положення закону передбачають: «особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою».

Статтю 7 закону «Про освіту» (про те, що мовою освіти є державна, українська, мова), яка викликала стурбованість, надіслали на розгляд Венеціанської комісії. Висновки комісії очікуються в грудні.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Гриневич у НАТО про норми закону про освіту: це питання національної безпеки

Чи потрібна укромадярам «велика Угорщина»?

Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?

Будапешт відверто заграється – МЗС України про акцію «Самовизначення для Закарпаття»

Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG