Доступність посилання

25 Листопад 2017, Київ 07:54

Українська мова і подвійна мораль у КПІ імені Сікорського


Зображення Володимира Леніна (праворуч) в інтер’єрі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Київ, 2017 рік

(Рубрика «Точка зору»)

ТЕСТ НА ДЕРЖАВНІСТЬ

Ірина Костенко, Марина Остапенко

«Гідним для студентів та працівників НТУУ КПІ є:

Дотримуватися вимог законодавства України та

внутрішніх нормативних документів університету»

(Кодекс честі НТУУ «КПІ»)

«Ей, отключай телефон. В тачку бегом – это пляжный сезон…

По-быстрому забежали домой переодеться и бахнуть по сто…»

Ці «глибокоінтелектуальні» тексти належать російському реперу. Почути їх можна не лише в окупованому Криму (там систематично гастролює співак). Повсякчасно вони звучать на хвилях ФМ головного технічного університету України – НТУУ КПІ імені Сікорського.

Радіо КПІ – це студентська радіостанція. Згідно з нормами головного внутрішнього документа, Статуту НТУУ КІП (П 6, 6.6, 6.6.4, 17), «сприяє та створює умови для діяльності органів студентського самоврядування та організацій» ректор університету.

Ми хотіли запитати шановного пана Михайла Згуровського про причини саме такої редакційної політики Радіо КПІ. Але прес-служба, пославшись на зайнятість очільника університету, відправила нас до першого проректора, академіка Юрія Якименка.

Перший проректор НТУУ КПІ імені Сікорського, академік Юрій Якименко
Перший проректор НТУУ КПІ імені Сікорського, академік Юрій Якименко

Тож пана Якименка ми запитали:

– Чому на хвилях Радіо КПІ відсутній україномовний музичний контент. Чому ведучі розмовляють лише російською мовою і пропагують лише російськомовних виконавців? Адже це повністю суперечить Закону про освіту.

Перший проректор відповів буквально наступне:

«У межах «країни НТУУ КПІ» у нас республіка студентського самоврядування, яке ми допомагаємо здійснювати. Але адміністративного впливу немає. Будемо відслідковувати, щоб ця діяльність відповідала Статуту КПІ. Самоврядування самоврядуванням, але ми не можемо проходити там, де вони помиляються».

Отаке пообіцяв проректор 5 липня. Але до 30 серпня, вочевидь, про обіцянку забув. Бо в той час, коли ректор Михайло Згуровський з трибуни вітав першокурсників і бажав «стати професіоналами і справжніми патріотами України», російський репер із усіх гучномовців на території «країни НТУУ» виступав із альтернативною пропозицією «переодеться і бахнуть по сто».

До речі, громадські активісти підготували перелік «артистів-рашистів», які своєю підтримкою агресії Росії проти України та окупації Криму загрожують національній безпеці України. До нього входить і означений репер.

Укладений список активісти передаватимуть до РНБО 9 листопада.

Але російська мова окупувала не лише радійний простір Національного університету. Вона повноправно владарює на телебаченні НТУУ КПІ і на всіх культурно-масових заходах (ознайомитись з ними можна на ютуб-каналі).

Тож у позанавчальному житті «країни НТУУ КПІ» державна мова геть відсутня.

А що ж тоді відбувається у навчальному процесі?

На папері, тобто у Законі України про вищу освіту і Статуті НТУУ КПІ, написано цілком однозначно: «Мовою викладання є державна мова України» (Стаття 48, Статут П.1, 1.9)

Є викладачі, які не володіють українською мовою і читають лекції російською
Юрій Якименко

Проректор Юрій Якименко стверджує: «На 100% студенти забезпечені україномовними підручниками. Але є викладачі, які не володіють українською мовою і читають лекції російською».

Гм, подивувались ми, це ж яка плутанина виходить. Бо як студенту збагнути матеріал з українського підручника після лекції російською? Адже це наукова мова з силою термінів?

На що пан Якименко відповів: «Сиджу в робочому кабінеті з ранку до вечора і не отримав жодної скарги від студентів, що викладач читає російською і вони мають проблеми».

Можливо, міркували ми собі, студенти не наважуються йти до проректора. Але про існування таких проблем точно має знати завідувач навчально-методичним відділом університету.

На жаль, запитати пана доцента про це не вдалося, бо з’ясувалося, що він взагалі (!) не володіє державною мовою.

На наше здивування, як таке можливе у Національному університеті на 26-му році Незалежності, пан Якименко апелював несподіваним аргументом: «Наш головний методист абсолютно вільно читає українською мовою».

(…пауза для осмислення почутого…)

Наступне запитання:

– Але ж подібне неможливе у жодному європейському університеті?

Юрій Якименко: «КПІ існує 120 років і сто років тут викладали російською».

Дозволимо собі не погодитися.

По-перше, українська мова викладання була в КПІ у 1920-30 роках. Приміром, викладач КПІ, один із найіменитіших математиків світу, професор Михайло Кравчук читав лекції лише українською мовою. До слова, в архівах Національної історичної бібліотеки України ми знайшли звіт Михайла Кравчука про участь у Всесвітньому математичному конгресі в Парижі 1929 року. Де добірною українською мовою професор викладає тези своєї доповіді «Про наближену інтеграцію лінійних диференціальних рівнянь».

По-друге, минуло вже 26 років після проголошення Незалежності. Це більш, аніж достатній період часу для організації системи навчання у відповідності до законів Української держави. Звичайно, за умови наявності бажання в керівників дотримуватись цих законів.

Порівняння із «Львівською політехнікою»

Для порівняння ми поцікавились ситуацією у Національному університеті «Львівська політехніка». Цьому закладу виповнилося 173 роки. І дізналися, що від початку, тобто 1844 року, мовою викладання тут була німецька. Від 1872 року – польська. Упродовж радянського періоду здебільшого панувала російська.

Ректор Львівської політехніки, професор Юрій Бобало в розмові з нами розповів:

Вчена рада Львівського політехнічного інституту ухвалила програму: повний перехід на викладання українською мовою з 1 вересня 1992 року
Юрій Бобало

«1989 року Верховна Рада УРСР ухвалила закон «Про мови в УРСР», згідно з яким державною мовою на території республіки оголошувалась українська. На підставі закону Вчена рада Львівського політехнічного інституту ухвалила «Програму заходів зі впровадження Закону «Про мови», яка передбачала повний перехід на викладання українською мовою у виші з 1 вересня 1992 року (навчання, програми курсів, підручники).

Впродовж кількох років заклад повністю перейшов на викладання українською
Юрій Бобало

Для полегшення переходу на українську мову викладання створювались секції української мови, які давали змогу оволодіти нею викладачам і студентам.

Попри це, станом на травень 1992 року щонайменше 51 викладач вів заняття російською мовою. Але впродовж кількох наступних років навчальний заклад повністю перейшов на викладання українською».

Ректор Національного університету «Львівська політехніка», професор Юрій Бобало
Ректор Національного університету «Львівська політехніка», професор Юрій Бобало

Ректор Юрій Бобало повідомив також, що студенти-іноземці здобувають освіту в Львівській політехніці українською та англійською мовами в пропорції – відповідно 76% і 24%.

В НТУУ КПІ також навчаються іноземці. Але в переважній більшості російською мовою.

Ми запитали в пана Юрія Якименка:

– Студенти-іноземці – це громадяни інших держав, а не національних меншин. Чому ви їх інтегруєте в мовний простір чужої держави, яка нині є агресором проти України?

У нас не буде російськомовних програм для іноземців
Юрій Якименко

Перший проректор відповів: «Іноземці бажають вивчати мову, яка має широке застосування. Для них україномовне навчання не є перспективним(!) Але від 2017 року всі програми на вибір іноземців будуть українською та англійською мовами. У нас не буде російськомовних програм для іноземців».

Нагадаємо, що запис розмови відбувався 5 липня.

1 вересня розпочався новий навчальний рік. І на сайті кафедри мовної підготовки іноземців НТУУ КПІ знову читаємо:

Кафедра языковой подготовки иностранцев основана в 1956 г. для обучения русскому языку иностранных граждан, обучающихся в КПИ. С 2014 года кафедра входит в состав факультета лингвистики. Кафедра объединяет высококвалифицированных творческих преподавателей, которые обеспечивают преподавание украинского и русского языков слушателям подготовительного отделения, бакалаврам, магистрам и аспирантам всех факультетов и институтов НТУУ «КПИ».

Основными направлениями работы кафедры являются:

Коллектив кафедры обеспечивает преподавание учебных дисциплин:
- Украинский и русский языки для слушателей подготовительного отделения;
- Украинский и русский языки как иностранные;
- Украинский и русский языки для аспирантов.​

Коллективом кафедры ведется методическая работа:

Разработка учебных и рабочих программ дисциплин:
«Украинский язык как иностранный» для всех направлений подготовки бакалавров и магистров.
«Русский язык как иностранный» для всех направлений подготовки бакалавров и магистров.
«Русский язык как иностранный» для всех направлений подготовки аспирантов.
«Русский язык как иностранный» для всех направлений подготовки бакалавров и магистров заочной формы обучения.
«Украинский язык для студентов, обучающихся на подготовительном отделении».
«Русский язык для студентов, обучающихся на подготовительном отделении».
«Украинский язык как второй иностранный для студентов, обучающихся на подготовительном отделении».
«Русский язык как второй иностранный для студентов, обучающихся на подготовительном отделении». ​

Інтер’єр головного корпусу НТУУ КПІ імені Сікорського
Інтер’єр головного корпусу НТУУ КПІ імені Сікорського

Отже, ми зрозуміли, що «країна НТУУ КПІ» – попри правильні статути і красиві кодекси честі – живе за старими радянськими нормами подвійної моралі.

І тому найближчим часом плануємо ще одне інтерв’ю з керівниками Національного закладу з метою почути відповіді на запитання:

– наскільки академічне панство поінформоване, що країни Радянський Союз уже немає,

– що в Україні четвертий рік триває війна з Росією,

– що, згідно із Законом, основними завданнями закладу вищої освіти, серед іншого, є «формування особистості шляхом патріотичного виховання, утвердження в учасників освітнього процесу громадянської позиції» для розбудови держави, столиця якої, шановні академіки, у Києві. А не в Москві.

Інтер’єр головного корпусу НТУУ КПІ імені Сікорського. Київ, 2017 рік
Інтер’єр головного корпусу НТУУ КПІ імені Сікорського. Київ, 2017 рік

Насамкінець подаємо оцінки авторитетних експертів щодо явища двомовності.

Професор Лариса Масенко
Професор Лариса Масенко

Лариса Масенко, доктор філологічних наук, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія»:

«Двомовна ситуація у вишах завдає величезної шкоди формуванню мовної та національної ідентичності молодого покоління.

Саме державна мова консолідує державу і фактично є основою державотворення. На двох мовах не побудуєш державу, а тільки зруйнуєш її
Лариса Масенко

Оскільки у нас немає контролю за виконанням державного статусу української мови, то, відповідно, це залежало від керівництва університетів. Тобто дозволяють вони чи ні викладати російською. Але державний статус мови зобов’язує всіх викладачів викладати українською. Можна було іти на поступки в перші роки Незалежності. Але на 26-му році Незалежності ситуація з російською мовою викладання є неприпустимою.

Перейти на державну мову перешкоджає радянська спадщина. Стара гвардія, яка не може усвідомити українську, як мову державну. Але саме державна мова консолідує державу і фактично є основою державотворення. На двох мовах не побудуєш державу, а тільки зруйнуєш її».

Юрій Шевчук
Юрій Шевчук

Юрій Шевчук, викладач Колумбійського і Єльського університетів, постійне поєднання української та російської мов називає мовною шизофренією:

Мовна шизофренія – це нова, надзвичайно потужна, ефективна форма русифікації. Змішування мов – це ознака безкультур’я
Юрій Шевчук

«За своєю логікою мовна шизофренія – це нова, надзвичайно потужна, ефективна форма русифікації. Вона має всі цілі, які ставила перед собою класична форма русифікації.

Я не знайшов аналогів мовної шизофренії ні в США, ні Канаді, ані в Каталонії. Для них змішування мов – це табу, ознака безкультур’я. А в Україні це подається як норма».

Ірина Костенко, Марина Остапенко – журналісти

У тексті збережено виділення, зроблені авторами

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

Матеріали з циклу «ТЕСТ НА ДЕРЖАВНІСТЬ»:

Як вилучити малоросійський канон з українського простору НХМУ

Малоросійські штампи Національного художнього музею України

Яка національність Національного музею «Київська картинна галерея» (колишнього Музею російського мистецтва)?

Києво-Печерська лавра. Кому служать лаврські музейники?

Київські князі розмовляли українською. Музейники це замовчують

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG