У Берліні ввечері 24 квітня група з 15 представників організації «Російська опозиція» і Форуму російськомовних європейців провели акцію під назвою «Ні» кривавій нафті Кремля!» Активістів підтримали громадяни Німеччини, серед яких правозахисник Рональд Вендлінґ. Він сказав, що учасники зібралися, щоб висловити протест проти злочинів режиму Путіна, який «існує на криваві нафтові гроші».
Захід відбувся просто неба перед приміщенням філіалу компанії «Роснєфть» у столиці Німеччини. Ця компанія підпадає під санкції ЄС, але продовжує активний бізнес у ФРН.
Протестувальники стверджували, що кошти від експорту російської нафти спрямовуються на фінансування воєнних та економічних злочинів Кремля і перетворюються на бомби, якими вбивають сирійських дітей, озброєння для війни з Україною, виплату дивідендів олігархам і підтримку корупції та зубожіння російського населення.
Активісти вважають, що Москві сприяють ті, хто купує нафту компанії «Роснєфть», зокрема, і в Німеччині, одному з найкрупніших покупців російських товарів.
Учасники провели перформанс, під час якого можна було символічно обміняти криваві євро на макети російських бомб. Протестувальники також розгорнули плакати із написами «Роснєфть» – геть із Німеччини!», «Ні» – олігархам!», «Ні» – корупції!» «Ні» – війні в Україні!», «Ні» – війні в Сирії!»
Співробітники російської компанії спостерігали за мітингом з вікон офісу, ніхто з її представників до активістів не вийшов.
Адміністрація президента США Дональда Трампа 30 січня 2018 року опублікувала список голів російських державних компаній і «олігархів», до якого увійшов також і президент державної нафтової компанії «Роснєфть» Ігор Сєчин.
Ще раніше, в липні 2014 року, ЄС запровадив санкції проти Росії після того, як вона анексувала український Крим, а потім розширив їх – через підтримку, яку Москва надає бойовикам на сході України. «Роснєфть» подала позов про скасування дії санкцій Великої Британії у Високий суд Лондона в жовтні 2014 року. У лютому 2015-го Високий суд Лондона направив справу в Суд ЄС, але той вирішив, що «обмежувальні заходи, ухвалені Радою Європейського союзу у відповідь на кризу в Україні щодо деяких російських підприємств, включаючи «Роснєфть», обґрунтовані».
Частина європейських політиків критикує кроки США щодо санкцій проти Росії з огляду на інтереси європейських енергетичних компаній, котрі співпрацюють з російськими постачальниками.
