Дарина Довгопʼята
Понад 94% українців довіряють ветеранам. Про це свідчить опитування соціологічної групи «Рейтинг», проведене у березні 2024 року. 76% опитаних переконані, що українське суспільство сьогодні поважає ветеранів. Однак, лише 25% опитаних вважають, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни. Цей показник знизився майже на половину – ще у серпні 2022 року він становив 69%.
Чи дійсно це так? Коли в Україні з’явиться єдина державна політика та якою вона буде? Як суспільство і держава можуть і мають допомогти ветеранам? Про це і не тільки проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я» поспілкувався з виконувачем обов'язків міністра у справах ветеранів України Олександром Порхуном.
– За даними Міністерства у справах ветеранів, на початок 2022 року в Україні налічувалося 500 тисяч учасників бойових дій. Які цифри зараз – у травні 2024 року?
З повномасштабним вторгненням РФ в Україну кількість учасників бойових дій зросла 1,2 мільйона осіб
– 500 тисяч учасників бойових дій – це цифра безпосередньо за АТО (Антитерористична операція, яку українські військові проводили на сході України з 14 квітня 2014 до 30 квітня 2018 – ред.) й ООС (Операція Об'єднаних сил – комплекс військових і спеціальних організаційно-правових заходів українських силових структур з 30 квітня 2018 до 24 лютого 2022 року на сході України – ред.). Загалом було 870 тисяч осіб, туди також входили й учасники бойових дій Другої світової війни, а також учасники бойових дій на території інших держав. З повномасштабним вторгненням РФ в Україну ця цифра зросла й зараз становить 1,2 мільйона осіб. Понад 3,5 мільйона – це члени їхніх родин.
– Чи забезпечує держава виплатами й соціальними послугами доглядальників за пораненими ветеранами?
– Ми над цією проблематикою працюємо. Це безпосередній напрямок роботи Міністерства соціальної політики, але категорія учасників бойових дій – це напрямок саме нашого міністерства. Тому наразі ми разом з Мінсоцполітики проводимо напрацювання, щоб ця послуга належним чином запрацювала.
– Держава доплачуватиме родинам, де один з партнерів покинув роботу, щоб доглядати за пораненим ветераном?
– Тут треба сформувати комплексний підхід і модель. Напрямки, які підіймаються – це не лише завдання Міністерства у справах ветеранів. До прикладу, те, що ми зараз з вами обговорюємо – це напрямок Міністерства соціальної політики. Реабілітація наших ветеранів і ветеранок – Міністерства охорони здоров'я. Працевлаштування – Міністерства економіки. Наразі ми з командою формуємо модель, де Мінветеранів виступить координатором ветеранської політики та її реалізації.
160 млн грн на психологічну реабілітацію
– На яку соціально-психологічну реабілітацію вже зараз можуть розраховувати ветерани?
– В березні ми запустили реєстр надавачів послуг психологічної реабілітації, наразі він проходить наповнення. Держава заклала на 2024 рік бюджет 160 мільйонів гривень саме на психологічну реабілітацію. Ветерани, ветеранки, члени родин загиблих захисників, захисниць України, діючі військовослужбовці та члени їхніх родин можуть скористатися психологічною реабілітацією.
– Якщо людина потребує психологічної реабілітації, вона звертається до психолога, який законтрактований в нашому реєстрі постачальників послуг. Підписується тристоронній договір між надавачем послуг, ветераном, ветеранкою, або членом родини загиблого захисника, захисниці України та Міністерством у справах ветеранів. Далі постачальники послуг надають психологічну реабілітацію, а держава через наше міністерство відшкодовує ці витрати.
– Також Мінветеранів спільно з Червоним Хрестом України запустили в тестовому режимі єдину ветеранську лінію. Ми вже опрацювали понад 3 тисячі дзвінків. Звернення також надходять в чат-боти та на електронну пошту. Зараз намагаємося скоординувати свою діяльність з усіма органами центральної виконавчої влади, щоб миттєво реагувати на запити ветеранів і ветеранок.
– Які відгуки на ці психологічні послуги?
– Безпосереднє спілкування з ветеранами для нас – на першому місці. Наведу приклад: у березні 2024 року разом з президентом України Володимиром Зеленським ми відкрили центр психологічно-соціальної реабілітації в Бородянці, знищеній на початку 2022 року російськими військами. І після того, як ми його ввели в експлуатацію, перше, що зробили – запропонували ветеранам разом з їхніми родинами скористатися послугами центру. Тобто ми хотіли дізнатися безпосередньо від ветеранів, що зроблено правильно, а чого не вистачає.
Завдання Міністерства – дати можливість на всій території України ветеранам, ветеранкам, членам родин загиблих захисників, захисниць України отримати ті інструменти, які надалі допоможуть їм безперешкодно повернутися в суспільство
– Після відкриття цього центру, ми поставили собі за мету створення по всій території нашої держави ветеранських просторів. Це трирівневий напрямок. Перший рівень – регіональний – хаби в 5 регіонах нашої країни. Далі ми спускаємося на обласний – це 20 ветеранських просторів. Потім ми спускаємося на територіальні громади, де чисельність жителів перевищує 20 тисяч осіб. Завдання Міністерства – дати можливість на всій території України ветеранам, ветеранкам, членам родин загиблих захисників, захисниць України отримати ті інструменти, які надалі допоможуть їм безперешкодно повернутися в суспільство.
Суспільство повинно інтегруватись під ветерана. Ветеран, коли йшов захищати нашу державу, взяв на себе відповідальність. І тепер ми як держава повинні взяти відповідальність на себе й створити всі умови для його повернення.
– Хто буде працювати в таких центрах?
– Центри – це величезні хаби, які будуть надавати повний спектр послуг: інформацію, юридичний супровід, психологічну реабілітацію, фізично-спортивну реабілітацію, навчання, перекваліфікація, працевлаштування, створення ветеранського бізнесу. Плюс там будуть працювати фахівці із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб. В першу чергу будемо набирати на роботу учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, членів родин загиблих захисників, захисниць України. Тому що вони знають, для якої категорії будуть працювати.
«Житло для двох тисяч родин ветеранів»
– Як ветеранам отримати власне житло і що пропонує уряд?
– У Мінветеранів є програма субвенції коштів з державного бюджету в органи місцевого самоврядування. Ми працюємо з трьома категоріями: особи з інвалідністю внаслідок війни I-II групи та члени родин загиблих захисників, захисниць України. Друга категорія – учасники бойових дій – внутрішньо переміщені особи. І третя – учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни I-II групи та члени родин загиблих військовослужбовців на території інших держав. В цьому році в державний бюджет закладено 5,5 мільярдів гривень, за нашими розрахунками, до кінця 2024 року 2 тисячі родин зможуть отримати ці кошти й придбати собі житло.
– Якою ви бачите політику пам'яті про учасників російсько-української війни?
– Ми хочемо розмежувати її за двома напрямками. Перший – це шана та повага живим. І другий – увічнення подвигу воїнів, які повернулися на щиті. Треба закладати певні традиції, щоб люди розуміли, яку ціну платять на війні військовослужбовці.
Ми хочемо створити місце сили, шани, традицій
– Мінветеранів за підтримки президента України та уряду вперше почало підготовчі роботи з будівництва Національного військово-меморіального кладовища. Це буде не просто цвинтар. Ми хочемо створити місце сили, шани, традицій. Це буде величезний комплекс зі своєю історією та наративами. До цього ми повинні рухатись усією нацією.
– Чому за 10 років російсько-української війни досі немає єдиної ветеранської політики?
– З 2014 року не було Міністерства у справах ветеранів, воно почало створюватись у 2018 році, а повноцінно запрацювало на початку 2019 року. Багато хто намагався створити єдину ветеранську політику і стратегію її розвитку. Але, на жаль, маємо, що маємо.
– Зараз ми розробляємо стратегічні напрямки, куди ми будемо рухатись. Перший напрямок – це реабілітація. Другий – працевлаштування, освіта, перекваліфікація. Третій – ветеранський бізнес. Четвертий – забезпечення житлом. П'ятий напрямок наскрізний – це цифровізація. І шостий, теж наскрізний – це шана, повага, та увічнення подвигу. Міністерство у справах ветеранів в цих напрямках рухається і єдина державна ветеранська політика буде.
Про проєкт «Помічник Ветерана»
– У 2023 році в України запровадили інститут помічника ветерана Це експериментальний проєкт в системі переходу від військової служби до цивільного життя. Яка доля цього проєкту?
– Минулого року пілотний проєкт «Помічник Ветерана» був неуспішним. Ми зробили висновки та повністю переформатували його. Мінветеранів разом з Мінекономіки створили професію «фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб». Зараз працюємо над створенням постанови Кабінету Міністрів України, щоб все закріпити на законодавчому рівні й почати відбір фахівців.
– Чи є потреба в освіті та працевлаштуванні ветеранів?
– Війна розширює кругозір. Ти йдеш на війну, до прикладу, музикантом, а повертаєшся зовсім іншою людиною. Ти вже не хочеш бути музикантом, а хочеш стати інженером або айтішником. Ми як держава повинні дати людині можливість перекваліфікуватись.
– Як бізнес ставиться до працевлаштування ветеранів?
Захищеність ветеранів війни на законодавчому рівні – це додаткова відпустка, звільнення в останню чергу
– Люди з війни повертаються з посттравматичним станом. Перед тим, як інтегрувати ветерана або дати йому можливість працювати в різних структурах, треба підготувати ту компанію, куди він прийде. Ще один момент – захищеність ветеранів війни на законодавчому рівні. Це додаткова відпустка, звільнення в останню чергу тощо. Деякі бізнеси побоюються цього.
– Чи варто, щоб предмет «Захист України» в школах викладали ветерани російсько-української війни? Якщо так, то що для цього треба зробити?
– Мінветеранів це вже зробило. Ми запустили минулого року пілотний проєкт на базі Університету оборони, де напрацювали програму навчання. Ми запрошуємо ветеранів російсько-української війни, які мають педагогічну освіту, на тритижневий курс. Після нього видається сертифікат і ветерани роз'їжджаються у свої громади, де викладають предмет «Захист України». Ми плануємо масштабувати цей процес.
- Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого 2022 року. У Росії заперечували, що ведуть проти України загарбницьку війну і назвали це «спеціальною операцію». Також російська влада заперечує, що скоює злочини проти цивільних жителів України.
- В Україні налічується майже 500 тисяч учасників бойових дій – Мінветеранів запустило веб-сторінку зі статистикою.
Форум