Доступність посилання

ТОП новини
18 Вересень 2019, Київ 15:10

Курт Волкер: «Проблема не у форматах, проблема в Росії» (світова преса)


Курт Волкер під час однієї з поїздок на Донбас (архівне фото)

Перешкодою для миру в Україні далі є «політична воля Росії», заявив в інтерв’ю американському громадському радіо Public Radio International спеціальний представник США з питань України Курт Волкер. На його думку, з появою нового президента з’являються «деякі нові можливості для переговорів», але проблема не в переговорах, чи їхньому форматі, а в небажанні Росії визнати свою відповідальність за війну на сході України. Газета Washington Post напередодні зустрічі країн «Групи семи», члени якої мають різне бачення щодо того, чи є в ній місце для Росії, чи ні, пише про те, чому розвалилися стосунки між цим західним елітарним клубом і Росією. А європейське видання газети Wall Street Journal пригадує сумну річницю Пакту Молотова-Ріббентропа, який призвів до радянської окупації значної частини Східної Європи і проклав шлях до початку Другої світової війни.

«Проблема не у форматі. Проблема у бажанні Росії»

Напередодні чергової поїздки до Києва спеціального представника США Курта Волкера, американське громадське радіо PRI (Public Radio International), яке спеціалізується на політичних темах, взяло у нього інтерв’ю. Представник адміністрації США вважає, що вдалося досягти чималих успіхів, адже Росії не вдалося збити Україну з її прозахідного політичного курсу, країна стала згуртованішою, стабільнішою і навіть економічно багатшою, вважає Волкер. Нинішня адміністрація США скасувала ембарго, накладене на продаж зброї Україні президентом Обамою і зробила менш імовірною подальшу агресію та окупацією Росією.

Курт Волкер
Курт Волкер

Щодо окупованих територій, то США продовжують докладати зусилля для встановлення миру та повернення Донбасу під контроль Києва. Але, на думку Волкера, результат залежить не від формату переговорів, чи йдеться про «Мінськ», чи про «норманський формат», чи про двосторонні переговори між Москвою і Вашингтоном, а про небажання Росії визначати свою відповідальність за захоплення частини Донбасу.

Росія, як і раніше, заперечує свою відповідальність за керівництво і фінансування окупаційних сил
Курт Волкер

«Росія, як і раніше, заперечує свою відповідальність за керівництво і фінансування окупаційних сил, а також за запобігання припиненню вогню. Росія не відводить важку зброю, не розпускає незаконні збройні формування», – наголошує Волкер і додає, що заперечуючи свою участь у війні, Росія намагається покласти свою провину на Україну.

Волкер сподівається, що коли Україна стане сильнішою та стабільнішою, і Росія зрозуміє, що нічого не отримує від цього конфлікту, то вона буде готова врешті домовитись про рішення. Але це стосується лише Донбасу. Щодо Криму, то в Курта Волкера менш оптимістичні очікування. Росія категорично відмовляється обговорювати це питання, тому, на його думку, доля повернення Криму може бути такою ж, якою була доля Балтійських країн, захоплених Радянським Союзом в результаті підписання пакту з нацистською Німеччиною. Тоді у 1940 році США не визнали цієї анексії, видали декларацію про це, що стала відомою, як Декларація Веллеса. Але довелося чекали ще півстоліття на відновлення незалежності Балтійських країн.

Ми не побачимо швидкого руху по Криму, але так само ніхто не збирається приймати, що він належить Росії
Курт Волкер

«Ми не побачимо швидкого руху по Криму, але так само ніхто не збирається приймати, що він належить Росії. Я б очікував, що, врешті-решт, він відновиться як частина України – це просто триватиме дуже довго», – вважає Волкер.

Проте, своїх зусиль Волкер та адміністрація Дональда Трапа не полишатиме. «Президент дуже скептичний, щодо того, що Росія має намір припинити конфлікт чи піти, або вийти на реальну розв’язку, але він готовий простягнути руку, щоб спробувати, якщо Росія захоче. І це ми повинні робити», – переконаний американський посланець.

«Я сподіваюся, що з новим українським президентом, новим українським урядом також з’являться нові можливості для переговорів, і це те, що ми будемо перевіряти в найближчі кілька тижнів», – сказав Волкер напередодні чергової поїздки до України.

«Росія нічого не зробила для покращення стосунків з Україною»

Газета Washington Post напередодні зустрічі лідерів країни «Групи семи» у Франції нагадує своїм читачам про те, чому ж колись «Група восьми» втратила Росію як свого члена. Сталося це 2014 року, коли Росія окупувала український Крим. Зараз президент Дональд Трамп говорить, що Росію потрібно повернути до клубу, з якого, за словами Трампа, Росію викинув колишній президент Барак Обама через те, що росіяни «його перехитрили». Трамп говорить про повернення Росії не вперше. Він згадував про неї і під час саміту в канадському Квебеку.

Як зауважує автор статті, зараз вже запізно запрошувати Росію на зустріч, що відбудеться вже у ці вихідні у французькому Біарріці, але наступного року саміт прийматимуть США, що дасть Трампу більше можливостей вирішувати, як його проводити. І про плани запросити Росію представники адміністрації вже говорять уголос, кажучи, що вже заручилися і підтримкою президента Франції Емманюеля Макрона.

Президент Франції Емманюель Макрон приймав у себе президента Росії Володимира Путіна напередодні зустріч «Групи семи», 19 серпня 2019 року
Президент Франції Емманюель Макрон приймав у себе президента Росії Володимира Путіна напередодні зустріч «Групи семи», 19 серпня 2019 року

Але, на думку оглядача, це була б велика помилка. Він нагадує, що членство в клубі визначалося обсягами економіки, які визначив Міжнародний валютний фонд. Але не менш важливі, ніж економічна потуга, були спільні ідеали капіталізму та демократії.

Вона нічого не зробила для того, щоб покращити стосунки з іншими членами клубу, чи повернути Крим, чи відновити стосунки з Україною

Росію запросили до клубу «авансом», у 1998 році стараннями тодішнього президента США Білла Клінтона, який вважав, що Росія відкине звички Холодної війни і почне поводитися відповідально, якщо її запросити до клубу «дорослих хлопчиків». Але цього не сталося. Членство у клубі не стримало Росії від війни у Грузії, від захоплення Криму, від війни в Сирії, від втручання в американські вибори.

«Вона нічого не зробила для того, щоб покращити стосунки з іншими членами клубу, чи повернути Крим, чи відновити стосунки з Україною», – каже оглядач.

Президент США Білл Клинтон (праворуч) і президент Росії Борис Єльцин на зустрічі в Кремлі, 1 вересня 1998 року
Президент США Білл Клинтон (праворуч) і президент Росії Борис Єльцин на зустрічі в Кремлі, 1 вересня 1998 року

Тож, на його думку, «сподівання Трампа на те, що Росія приєднається до «Групи семи», ґрунтується як на нерозумінні природи клубу, так і сучасної Росії». Якби Росію все ж повернули б до клубу, «це було б ще одним ударом по тому, що було покликане бути єдиним фронтом для вирішення деяких найбільших проблем у світі», вважає оглядач Washington Post.

Москва заявила, що вона «ображена» і назвала публікацію «фальсифікацією історії»

Про річницю подій 80-літньої давності пригадало європейське видання часопису Wall Street Journal. 23 серпня 1939 року було підписано Пакт Молотова-Ріббентропа – угоду про ненапад між сталінським Радянським Союзом і нацистською Німеччиною.

Незважаючи на всю різницю в поглядах, був один елемент у їхніх ідеологіях, який поєднував Німеччину, Італію та Радянський Союз – їхнє несприйняття капіталістичної демократії
Карл Шнурре, німецький переговірник

Підписання угоди цими заклятими ворогами тоді здивувало світ, але деякі спостерігачі були все ж уважнішими і підмітили, що, «незважаючи на всю різницю в поглядах, був один елемент у їхніх ідеологіях, який поєднував Німеччину, Італію та Радянський Союз – їхнє несприйняття капіталістичної демократії». Уважним спостерігачем був Карл Шнурре, переговорник з боку Німеччини. Тож якщо вони мали спільного ворога, то чому б не об’єднати зусилля?

Гітлер збирався напасти на Польщу і забезпечував собі тил, Сталіну потрібен був доступ до німецької технології і за це він був готовий розплачуватися ресурсами своєї країни. Своєму оточенню Сталін розповідав, що з Гітлером він розправиться пізніше, коли той допоможе йому знищити «реакційних» капіталістів. І більшість комуністів у світі цей план схвалила.

Гітлер напав на Польщу 1 вересня 1939 року, Сталін – на 16 днів пізніше. Сказав, що «захищає братів по крові». Тоді це було неочікувано, але пізніше з’ясувалося, що саме таємні протоколи пакту і визначили подальший хід подій – окупацію СРСР не лише Польщі, але і Литви, Латвії, Естонії, частини Фінляндії та Румунії.

Британський історик Джосеф Майоло у своїй книзі «Диявольський союз», спираючись на нові матеріали, написав у 2014 році, що була «дивовижна симетрія» в окупаційній політиці нацистів та радянської влади. Обидва режими використовували ті самі методи – депортацію, примусову працю, страти.

Військовослужбовці Німеччини і СРСР під час урочистостей в рамках військового параду з нагоди поділу земель, що належали до того Польщі. Брест-Литовський, 22 вересня 1939 року
Військовослужбовці Німеччини і СРСР під час урочистостей в рамках військового параду з нагоди поділу земель, що належали до того Польщі. Брест-Литовський, 22 вересня 1939 року

Але диявольський союз виглядав душевно. У грудні 1939 року Гітлер вітав Сталіна із днем народження і бажав «щасливого майбутнього з народами дружнього СРСР». Сталін відповів тостом «за дружбу між народами СРСР та Німеччини, скріплену кров’ю». Текст протоколу став публічним лише у 1948 році, коли його разом з іншими документами, захопленими в Німеччині, опублікував Державний департамент США. Москва заявила, що вона «ображена» і назвала публікацію «фальсифікацією історії».

Секретний додатковий протокол до Договору про ненапад між СРСР і Німеччиною. 23 серпня 1939 року. Радянський оригінал російською мовою
Секретний додатковий протокол до Договору про ненапад між СРСР і Німеччиною. 23 серпня 1939 року. Радянський оригінал російською мовою
  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG