- Про потенційні наслідки авіакатастрофи в Ірані для авіакомпанії МАУ йдеться в статті журналу Forbes.
- На важливості підтримки США України наголошують в аналізі на сайті дослідницького центру Atlantic Council.
- Імовірність відставки прем’єр-міністра України Олексія Гончарука оцінюють у статті в газеті The Guardian.
Про наслідки смертельної авіакатастрофи поблизу Тегерану для компанії «Міжнародні авіалінії України» (МАУ) йдеться в аналізі в журналі Forbes, який підготувала українська журналістка Катя Горчинська.
Це перший смертельний інцидент у 27-річній історії компанії, яка частково належить українському олігархові Ігорю Коломойському. Наразі компанія зависла на межі банкрутства. У 2018 році МАУ звітували про збитки у 100 мільйонів, і весь останній рік компанія намагалася скоротити свої збитки, мовиться у статті.
Збиття літака біля Тегерану 8 січня стало новим ударом для української авіакомпанії.
«Ми помітили зростання продажів через перерозподіл попиту, – цитує видання слова співвласника української авіакомпанії SkyUp Олександра Альби. – Ми не радіємо цьому, не хочемо, щоб у МАУ були проблеми через збиття їхнього літака. Немає сумнівів у тому, що це безпечні авіалінії».
Президент МАУ Євген Дихне визнав, що збиття літака шкодить довірі клієнтів. Але експерти у галузі авіації погоджуються, що зниження прямих продажів квитків МАУ можна буде побачити у березні. Дихне сподівається, що визнання Іраном провини за збиття літака знизить негативний вплив, мовиться у статті.
Багато у кого залишаються питання щодо того, чому МАУ вирішили й надалі літати над Іраном на тлі загострення відносин цієї держави зі США. МАУ публічно захищають свою позицію. У компанії кажуть, що навіть після інциденту вони не змінюватимуть підхід і продовжуватимуть покладатися на органи авіаційного руху в питаннях безпеки. Така позиція пасажирам навряд чи сподобається, мовиться у статті.
Аргументи на користь активної підтримки України з боку США в статті для аналітичного центру Atlantic Council викладає колишній посол США в Україні Джон Гербст.
Сильна підтримка України Вашингтоном – природній результат 70-річної політики США в Європі. Агресія Москви в Україні – це вперше з 1945 року, коли велика держава веде війну в Європі. Це порушення міжнародного права, нагадує Гербст.
Багаторічна політика провокацій Москви проти країн Балтії, а тепер і держав-членів НАТО, вказує на те, що вона може бути зацікавлена не лише в Україні.
«Ба більше, війна в Україні – це війна Путіна, а не Росії. Демократична і прозахідна Україна не загрожує російській безпеці. Але вона може створити проблему для авторитарної й корумпованої системи правління Путіна, яка стверджує, що західне відкрите суспільство – це не слов’янський або православний шлях», – мовиться у статті.
Численні опитування «Левада центру» (російського незалежного соціологічного центру – ред.) свідчать про те, що значна більшість громадян Росії не хоче, щоб їхні солдати воювали в Україні. «Це робить російські втрати великою вразливістю для Путіна. І це пояснює, чому військова допомога США Україні допомагає стримувати Москву», – мовиться в статті. Коли США надали Україні «джавеліни» для протидії танкам на Донбасі, Росія не відповіла посиленням напруженості.
Щодо санкцій США, Гербст зауважує, що деякі критики кажуть, що вони не є ефективними, бо не змусили Кремль змінити свої позиції щодо України. «Знову неправильно. Росія, найімовірніше, вдалася б до ще більш агресивних кроків проти України, якби не страх іще потужніших санкцій. Метою санкцій є справити таку ціну, яка з часом заохотить Москву залишити Україну. А тим часом вони послаблюють економіку влади, яка переслідує ревізіоністські цілі в Європі та за її межами. І вони працюють: більшість економістів зараз характеризують економічне зростання Росії як застійне або немічне», – зауважує автор.
США дуже зацікавлені у стабільній і мирній Європі. Успіх України був би також успіхом США. Реформи все ще є відповідальністю Києва, але США й їхні союзники можуть йому допомогти, мовиться у матеріалі.
«Ціна для США (і ЄС) за надання допомоги Україні дуже мала: кілька сотень мільйонів доларів на рік економічної й військової допомоги і санкції проти войовничої Росії. Це і є мудра і реальна політика», – переконаний Гербст.
Британське видання The Guardian публікує статтю агентства Reuters про заяву прем’єр-міністра України Олексія Гончарука про відставку. Він подав її після «злитих» аудіозаписів, у яких він нібито критикує президента Володимира Зеленського, пише видання.
Але після того, як Гончарук подав заяву про відставку, він дав знати агентству, що може залишитися на своїй посаді, мовиться у статті.
Гончарук також відмовилася коментувати, чи використовує він заяву про відставку як спосіб перевірки довіри президента до нього.
У статті також нагадують, що попередник Гончарука Володимир Гройсман також погрожував подати у відставку, але зрештою все одно залишився на посаді до парламентських виборів, на яких перемогла партія Зеленського.
Західний банкір Тімоті Еш із компанії BlueBay Asset Management сказав, що Зеленський, найімовірніше, відхилить відставку Гончарука.
«Питання у тім, що, якщо Зеленський прийме відставку, чи будь-який авторитетний реформатор захоче сісти у крісло Гончарука, коли розмову з зустрічі урядовців із представниками НБУ «злили», а Гончарук просто був чесним», – написав він у своєму твітері.
Перш ніж піти у політику, Гончарук очолював неурядову організацію, зосереджену на економічних реформах і працював радником Міністерства екології, нагадує видання.
