Доступність посилання

ТОП новини
16 Вересень 2019, Київ 10:02

Визволення політв'язня Кремля Олександра Кольченка: хроніка ув'язнення та шлях до свободи


Олександр Кольченко під час останнього слова в російському суді в місті Ростов-на-Дону

Олександр Кольченко, студент, український активіст лівих, природоохоронних та профспілкових організацій, правозахисник студентства Криму. Перебуває під вартою в Росії з травня 2014 року. Політичний в’язень. Засуджений до 10 років суворого режиму у справі «кримських терористів». Перебував у колонії міста Копейськ Челябінської області.

Кольченко остается украинцем
Кольченко остается украинцем

З життєпису:

Народився 26 листопада 1989 року в Сімферополі. Навчався на менеджера з туризму, пізніше – на заочному відділення географічного факультету Таврійського національного університету. Олександр (серед товаришів-активістів відомий під псевдо «Тундра») був екологічним активістом, часто відстоював права профспілкових організацій, брав участь у громадських правозахисних акціях.

Олександр Кольченко під час політичних акцій у Києві
Олександр Кольченко під час політичних акцій у Києві

Організовував акції у пам’ять про вбитих у Москві антифашистів Анастасії Бабурової та Станіслава Маркелова, барв участь у акціях проти забудови Заліського парку у Сімферополі. З початку 2014 року – учасник проукраїнських мітингів у Криму. Олександр захоплювався психологією, досліджував біографії більшовицьких лідерів.

Олександр Кольченко серед борців за права робіників
Олександр Кольченко серед борців за права робіників

Хроніка ув’язнення:

16 травня 2014 року в Сімферополі Олександра Кольченка затримали. Йому висунули звинувачення в участі в диверсійно-терористичній групі «Правого сектора». Йому було 24 і він не встиг закінчити університет. Формальним приводом для звинувачення став нічний підпал офісу партії «Єдина Росія» у Сімферополі (колишній офіс «Партії Регіонів») в квітні. Тоді ніхто не постраждав, а збиток від підпалу був оцінений в 200 тисяч рублів. Згідно з матеріалами справи, Кольченко «спостерігав за прилеглою до офісу вулицею, поки «інші фігуранти справи» здійснювали підпал».

Офіс партії «Єдина Росія» в окупованому Сімферополі після підпалу 14 квітня 2014 року
Офіс партії «Єдина Росія» в окупованому Сімферополі після підпалу 14 квітня 2014 року

Кольченко визнав, що спостерігав за вулицею, але не розцінює це як теракт. За його словами, він хотів «висловити протест проти партії, яка проголосувала за введення військ в Україну, і нанести їй символічний збиток».

Олександра Кольченка та Олега Сенцова ФСБ Росії «пов’язала» в одну справу, яку правозахисники прозвали «справою про кримських терористів».

Олег Сенцов (ліворуч) та Олександр Кольченко на суді в Ростові-на-Дону, 25 серпня 2015 року
Олег Сенцов (ліворуч) та Олександр Кольченко на суді в Ростові-на-Дону, 25 серпня 2015 року

Їх обох, крім іншого, звинувачували у «відвідуванні масових заходів прихильників перебування Криму в складі України». Також в матеріалах справи «кримських терористів» Кольченко інкримінували «дестабілізуючу діяльність щодо органів влади Російської Федерації».
З Сімферополя Олександра Кольченка етаповали до Москви, де йому регулярно продовжували продовження утримання під вартою.

Кольченко не свідчив проти Олега Сенцова, не пішов на угоду зі слідством і не визнав провини.

У березні 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд Росії затвердив звинувачення Кольченко в остаточній редакції. Олександра засудили у 10 років позбавлення волі в колонії суворого режиму за «участь у терористичному співтоваристві» і за «терористичний акт, вчинений організованою групою» (за ч. 2 ст. 205.4 і по п. «А» ч. 2 ст. 205 КК РФ).

Після оголошення вироку Олександр Кольченко та Олег Сенцов заспівали гімн України у залі суду.


У своєму листі Олегу Сенцової, в 2018 році, Кольченко написав: «Імперіі не вічні, тирана повалять».

В ув’зненні Кольченко почав голодувати на підтримку Сенцова. Єдиною його вимогою було звільнити Олега, тоді як режисер голодував із метою звільнення інших політв’язнів. Та згодом Кольченко написав листа, наголосивши, що переоцінив свої сили, тож припиняє голодування, аби не підірвати невиправдано здоров’я.

У колонії Копейска Челябінській області, де відбував «покарання» Кольченко, його неодноразово відправляли в штрафний ізолятор. Також співробітники ФСБ періодично відвідували Кольченка з пропозиціями змінити погляди і громадянство. Олександр Кольченко провів в політичному ув’язненні 5 років.

Цитати:

«Я був проти війни, проти насильства. Мої дії спрямовані проти партії “Єдина Росія”, яка голосувала за введення військ».

(З виступу на суді)

«Голодування з висунутими державі вимогами розраховане на те, що держава прагне мінімізувати ризики для репутації, втрати. Репутацію сучасної РФ навряд чи можна чимось зіпсувати після анексії Криму, розв’язання війни на південному сході України, публікації результатів розслідування про збитий малайзійський Боїнг тощо».

(З листа з ув’язнення)

«В колонію Копейська я прибув, як вважає адміністрація, як громадянин Росії. В особистій справі є паспорт громадянина Росії на моє ім’я, але в отриманні паспорта я розписуватися відмовився, адже вважаю себе українцем».

(Кольченко в розмові з адвокатом)

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG