Доступність посилання

ТОП новини
29 березня 2020, Київ 12:07

Не синаксис, а «Рада предстоятелів»: Московський патріархат намагається створити «альтернативний майданчик»


Патріарх РПЦ Кирило (третій зліва) у Йорданії разом із предстоятелями кількох помісних православних церков

Лише 4 із 15 глав помісних православних церков приїхали до Амману, столиці Йорданії, для того, щоб взяти участь в обговоренні «українського питання». Зустріч, після консультацій з Московським патріархом Кирилом наприкінці минулого року, скликав Єрусалимський патріарх Феофіл (Теофіл). Крім самих ініціаторів зустрічі, на рівні предстоятелів своїх церков прибули лише Сербський патріарх Іриней і митрополит Чеських земель і Словаччини Ростислав. Румунська і Польська церкви надіслали на нараду своїх представників, а решта глав православних церков, включно з Антіохійським патріархом Іоанном, від якого Москва чекала підтримки, відмовилися приїхати на цю зустріч взагалі. Главу Православної церкви України (ПЦУ), митрополита Київського і всієї України Епіфанія на зустріч до Амману і не запросили. Натомість у складі делегації Російської православної церкви до Йорданії прибув очільник УПЦ у єдності з Московським патріархатом митрополит Онуфрій.

Вранці 26 лютого в готелі «Фейрмонт» в Аммані предстоятелі Єрусалимської, Сербської церков, Православної церкви Чеських земель і Словаччини, а також Російської православної церкви зібралися на ранкову молитву. Як повідомило грецьке церковне агентство новин «Ромфеа», всі засідання «Ради предстоятелів», як було вирішено називати зустріч в Аммані, будуть проходити за зачиненими дверима – лише державне телебачення Йорданії допущено до висвітлення цих зборів.

Початок зустрічі з заявою свого патріарха показав і офіційний відеоканал Московського патріархату. «Єдності та законності нашої церкви кинуто виклик, – сказав у заяві патріарх Московський Кирило. – Очевидно, що тут і зараз ми не вирішимо всіх наших проблем, але щонайменше, ми повинні покласти початок їхньому відкритому, об’єктивному та безсторонньому обговоренню».

Він висловив сподівання, що «незалежний майданчик» в Аммані стане місцем проведення «багатьох подібних зустрічей», де «Господь укаже нам все, що потрібно і корисно для всієї повноти православної церкви».

Після того, як минулого року Вселенський патріархат Варфоломій надав статус автокефальної Православній церкві України, на території України виявилося відразу два православні релігійні центри. Рішення Константинопольського патріарха не визнали Російська православна церква і Українська православна церква Московського патріархату, яка перебуває з нею в духовній єдності і фактично є його частиною.

А до рішення про визнання Православної церкви України (ПЦУ) повністю приєдналися на сьогодні вже дві помісні церкви – Елладська (у Греції) і Олександрійський патріархат. З ними Російська православна церква перервала церковне спілкування, назвавши це «розколом у православ’ї», хоча самі ці церкви продовжували поминати патріарха РПЦ Кирила у своїх молитвах, що є ознакою церковної єдності. (Крім того, ще кілька помісних церков визнали ПЦУ фактичними діями, не роблячи про це окремих заяв, – через співслужіння своїх чільних представників із представниками ПЦУ і/або поминання імені митрополита Епіфанія при читанні Диптиху – переліку визнаних православних церков і їхніх глав. Такі кроки вже здійснили Антіохійський патріархат, Болгарська й Кіпрська православні церкви, а також Православна церква Чеських земель і Словаччини.)

Одночасно РПЦ покладала надії на те, що вдасться скликати альтернативні православні збори і схилити решту православних церков на бік Москви проти Константинопольського патріарха. Домовитися про таку зустріч вдалося з Єрусалимським патріархом Феофілом під час його листопадового візиту до Москви.

«Як ми всі визнали, діалог та примирення між братами – це єдиний шлях вперед», – сказав Єрусалимський патріарх, зауважуючи, що «збори покликані ініціювати діалог та працювати задля єдності та примирення в рамках Євхаристійного спілкування».

Єрусалимський патріарх Теофіл з тодішнім президентом України Президентом України Петром Порошенком під час його відвідин Єрусалима. 30 вересня 2016 року
Єрусалимський патріарх Теофіл з тодішнім президентом України Президентом України Петром Порошенком під час його відвідин Єрусалима. 30 вересня 2016 року

Та в православному світі скликати патріархів має право лише один із них – Вселенський, як «перший за честю». Тож сама ідея, що можна зібрати альтернативні збори, вже суперечила церковним правилам. Напередодні зустрічі патріарх Феофіл намагався згладити конфлікт із Константинополем, який став неминучим уже в момент його згоди на проведення таких зборів.

Єрусалимський патріарх намагався всіляко знизити статус зібрання, він наголосив, що зустріч не має офіційного характеру і не передбачає здійснення спільної літургії.

Це не буде офіційним синаксисом, а скоріше братською зустріччю для започаткування діалогу щодо викликів, з якими стикається православна громада
Єрусалимський патріарх Феофіл

«Це не буде офіційним синаксисом (церковним зібранням, зокрема глав помісних церков – ред.), а радше братерською зустріччю для започаткування діалогу щодо викликів, з якими стикається православна громада в цей критичний час, оскільки ми продовжуємо використовувати всі засоби спілкування зі Вселенським патріархатом для досягнення консенсусу», – сказав патріарх Феофіл.

Не допомогли і консультації, що відбувалися останніми днями в Константинополі, де побувала делегація Єрусалимського патріарха. Спільної мови сторони не знайшли. Тож у переддень зібрання в Аммані з Константинополя надійшов лист у різких тонах.

Ми не можемо зрозуміти, як ви нехтуєте або навіть ігноруєте масштаби негативних наслідків цієї ініціативи
Вселенський патріарх Варфоломій

«Ми не можемо зрозуміти, як ви нехтуєте або навіть ігноруєте масштаби негативних наслідків цієї ініціативи», – написав Вселенський патріарх Варфоломій до патріарха Феофіла, наголошуючи, що ця ініціатива «сімейного зібрання» має на меті «підрив усталених норм та відчуження Православної церкви від церковних основ».

«Якщо ваше справжнє занепокоєння стосувалося «викликів, з якими стикається православна спільнота в критичні часи», після того, що було ухвалено одноголосно нещодавнім Святим і Великим собором Православної церкви, то спочатку слід звернутися до нас щодо додаткових питань, які не були включені до нього, і ми переконані, що ми би досягли згоди», – написав Вселенський патріарх.

На думку церковних оглядачів, відмова більшості православних церков приїхати до Амману свідчить про те, що православні ієрархи продовжують вважати, що скликати їх на синаксис чи на будь-які інші зустрічі має прерогативу лише Вселенський патріарх.

Архимандрит Кирило (Говорун), Київ. 5 січня 2018 року
Архимандрит Кирило (Говорун), Київ. 5 січня 2018 року

Богослов і колишній глава відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ (Московського патріархату) архімандрит Кирило Говорун вважає, що ті голови церков, які погодилися приїхати на зустріч, яку не скликав Вселенський патріарх, зробили це з бажання не втратити стосунки з Москвою. Про це він написав у своїй сторінці в мережі «Телеґрам».

Проте в РПЦ намагаються, навпаки, підняти статус зібрання. Як заявив глава відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату митрополит Волоколамський Іларіон (Алфеєв), запропонований Єрусалимським патріархом Феофілом формат міжправославних зустрічей може стати платформою для вирішення проблем православ’я, бо «інші майданчики втратили свій сенс».

Загальноправославний майданчик, який існував, фактично втратив свій сенс, бо на тому майданчику все очолював Константинопольський патріарх
Митрополит Волоколамський Іларіон

Як повідомляє російське агентство «РИА Новости», після завершення першої частини зустрічі митрополит Іларіон сказав, що «є загальне відчуття того, що церкви хочуть мати якусь платформу для обговорення питань, що накопичилися».

У своїй заяві митрополит Іларіон підважив авторитет Вселенського патріарха, сказавши, що «загальноправославний майданчик, який існував, фактично втратив свій сенс, бо на тому майданчику все очолював Константинопольський патріарх».

«Він не може зараз допомогти у вирішенні того конфлікту, який ним же самим і був створений. Він є стороною конфлікту. Значить, вирішувати створені ним проблеми доведеться всім нам разом», – сказав Іларіон, твердячи, що Константинопольський патріархат «пішов у самоізоляцію».

Митрополит Ілларіон з президентом росії Володимиром Путіним після вручення йому державної нагороди Росії. Москва. Кремль. 22 вересня 2016 року
Митрополит Ілларіон з президентом росії Володимиром Путіним після вручення йому державної нагороди Росії. Москва. Кремль. 22 вересня 2016 року

Досі єдиним «всеправославним майданчиком» вважався Всеправославний собор. Останній з таких соборів і перший з часу розколу християнської церкви скликав Константинопольський патріарх Варфоломій у 2016 році. Собор готувався 40 років з участю всіх церков, які на ньому планували бути, але через те, що на ньому якраз і мало обговорюватися «українське питання», тобто питання про те, як має надаватися автокефалія новим православним церквам, Російська православна церква відмовилася від участі у ньому і, значною мірою, за її наполяганням, не приїхали тоді до Криту і Антіохійський, Грузинський та Болгарський патріархи.

Москва хотіла провести «анти-Критський собор». А вийшов пшик
Митрополит Євстратій

Як заявив митрополит Православної церкви України Євстратій (Зоря), зустріч в Аммані готувалася непрозоро, всупереч порядку скликання всеправославних зібрань такого рівня, а відмова більшості предстоятелів брати в ній участь лише засвідчила «штучність самої ініціативи».

«Насправді Москва хотіла провести «анти-Критський собор» (що побічно підтверджує і саме порівняння, вжите митр. Іларіоном Алфеєвим). А вийшов пшик», – написав митрополит Євстратій на своїй сторінці в мережі «фейсбук».

Релігієзнавець Дмитро Горєвой у своєму коментарі для Радіо Свобода зауважує, що для кожної помісної церкви «український кейс» – це «туз у рукаві, який дає можливість виторгувати власні бенефіти».

Тобто, на його думку, кожна з помісних церков має власні інтереси, які вони вирішуватимуть, в тому числі, і за рахунок «українського питання».

«Набагато важливіше, як в цілому та чи інша церква ставиться до ідеї української церковної незалежності та чи підтверджує церковний статус ПЦУ. До прикладу, румуни хоча і їдуть до Амману, але прихильно ставляться до ПЦУ і вважають її дійсною церквою. Натомість Антіохійський патріархат до Амману не їде, проте визнає тільки УПЦ (МП) і митрополита Онуфрія», – зауважує експерт.

Як і очікував Дмитро Горевой, у заключному комюніке предстоятелі православних церков в Аммані не критикували Константинополь і Варфоломія.

У спільній заяві за результатами зустрічі її учасники лише визнали, що для «оздоровлення та примирення у нинішній ситуації в Україні необхідний «загальноправославний діалог» та закликали патріарха Варфоломія приєднається до цього діалогу.

Не маючи зараз достатньо голосів, що створити «альтернативний майданчик» згідно зі своїми планами, Москва розраховує, що ситуація зміниться у майбутньому, тож у підсумковому документі мовиться, що «делегації погодилися, що вони повинні зібратися разом як брати, бажано до кінця цього року».

Як повідомляє грецьке православне інформаційне агентство «Ромфеа», повний текст документу має бути представлено у четвер.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG