Доступність посилання

ТОП новини

«Риба без вудки»: Чому в Україні так багато безробітних серед переселенців?


Ярмарок вакансій для переселенців у Дніпрі
Ярмарок вакансій для переселенців у Дніпрі

Від початку повномасштабної війни близько 13 мільйонів українців покинули свій дім. З них понад п’ять – зараз в Україні та вимушені жити в статусі «внутрішньо переміщеної особи» (ВПО). За даними Міжнародної організації з міграції, майже 70% внутрішніх переселенців не мають стабільної роботи.

Приблизно таку ж цифру називає і віцепрем’єрка України Ірина Верещук. Вона говорить про 66% непрацевлаштованих внутрішньо переміщених осіб. З них 70% – жінки. За її словами, зовсім незначна кількість ВПО офіційно шукає роботу, тож переселенці залишаються «невидимими» для системи.

До прикладу, у Дніпрі, який є серед лідерів за кількістю переселенців, лише близько 20%, за даними міської ради, шукають роботу. Але точної статистики саме через цю «невидимість» немає. Щоб допомогти людям із працевлаштуванням, у місті провели «ярмарок вакансій». Серед «гарячих» професій – продавці й касири, вчителі та соціальні працівники.

Радіо Свобода відвідало ярмарок і спробувало розібратися, чому так складно знайти роботу переселенцям і що їм пропонують.

«Вболіваю за те, щоб люди не поверталися на окуповані території»

Світлана – переселенка з Луганської області, живе в Дніпрі. Вона має досить специфічну професію – експертка з технічного обстеження будівель. За фахом удома пропрацювала майже 30 років. Обстежувала пошкоджене нерухоме майно перед його реконструкцією. Каже: особливо багато роботи було у 2014-2015 роках – тоді частина Луганщини відбудовувалася після бойових дій.

Ярмарок вакансій для переселенців у Дніпрі
Ярмарок вакансій для переселенців у Дніпрі

У Дніпрі вона майже рік, і весь цей час, говорить жінка, її життя ніби поставлене на паузу. Вакансій за її професією немає. Та й кожен день проживала надією на швидке повернення додому.

Вижити на «переселенські» і пенсію мами неможливо
Світлана, переселенка

«Мій фах – вузькоспеціалізований, цим я можу займатися тільки в проєктних організаціях та інститутах. Це дуже цікава робота, і я її дуже люблю, але в Дніпрі вона незатребувана. Я чекаю кожен день повернення додому, і я вже втомилася від цього. Мені кажуть: «Знайди собі хоч щось, щоб ти могла відволіктися». А я живу думками про повернення. Я знаю, які будівлі у нас місті пошкоджені, щодня моніторю інформацію, збираю дані. Роботи буде дуже багато. Коли у нас було багато роботи – іноді ми спали по дві години, але я готова до цього. А поки – вижити на «переселенські» і пенсію мами неможливо, тому, напевне, погоджуватимуся на те, що запропонували».

Ярмарок вакансій для переселенців у Дніпрі
Ярмарок вакансій для переселенців у Дніпрі

Жінка планує погодитися на вакансію адміністратора торговельного залу, але не втрачає надії швидко повернутися на Луганщину: «Місяць-два пропрацюю, а там, може, – і додому».

52-річний Ігор виїхав з Лисичанська до Дніпра навесні 2022 року і також без роботи. У рідному місті він упродовж чотирьох років працював в обслуговуванні екоготелю: на ньому були всі комунікації та дизайн території. Має третю групу інвалідності й двох літніх жінок під опікою – матір та тітку. Через це чимало варіантів працевлаштування йому не підходять.

Ігор з Лисичанська
Ігор з Лисичанська

«На ярмарку вакансій мене зацікавив варіант – пекар у супермаркеті. Туди беруть без досвіду, навчають два тижні – і можна працювати на місці. Однак, як я зрозумів, ця кваліфікація пекаря буде дійсна лише в цих супермаркетах, не будь-де».

Працювати доведеться, каже, за графіком – три дні через три дні: «Другий варіант, який можна розглянути, – взяти грант на відкриття власної справи. Я людина творча, трішки малюю, отже думаю і в цьому напрямку».

Ярмарок вакансій для переселенців у Дніпрі
Ярмарок вакансій для переселенців у Дніпрі

Директорка ліцею з Лисичанська Світлана Боровкова – також переселенка – допомагає шукати роботу своїм колишнім підлеглим. Розповідає: її ліцей працює дистанційно, штат педагогічних працівників у закладі укомплектований. А щодо технічних співробітників – а це майже 20% персоналу – їх були змушені звільнити ще в липні. За пів року лише двоє з них змогли влаштуватися на постійну роботу.

Не знаходять роботи і повертаються додому, а це дуже небезпечно
Світлана Боровкова

«У Дніпрі жити – дорого. Хоча б 10 тисяч була би зарплата, щоб можна було винаймати житло, а не жити в шелтері або гуртожитку. Ми ж на зв’язку майже кожного дня з колишніми співробітниками. І мені важливий їхній психологічний стан у ці скрутні часи. Можливо, зараз вони у більшій безпеці, ніж на Луганщині, але психологічний стан... Вболіваю за те, щоб люди не поверталися на окуповані території, а такі випадки були, – не знаходять роботи і повертаються додому, а це дуже небезпечно», – каже директорка школи.

Соціальні професії

Для людей без освіти у Дніпрі можуть запропонувати посади в терцентрах з обслуговування самотніх пенсіонерів. Зарплати – мінімальні, робота – непроста. З іншого боку – є соцгарантії і можливість працевлаштуватися не з повним пакетом документів, а це важливо для тих, хто залишив домівку через війну, каже начальниця відділу кадрової роботи місцевого центру надання соціальної допомоги Олена Сидорова.

Олена Сидорова
Олена Сидорова
Є вакансії для ВПО – соціальний робітник
Олена Сидорова

«Є вакансії для ВПО – соціальний робітник – для обслуговування самотніх пенсіонерів вдома. Без освіти, без досвіду. В обов’язки входить – поспілкуватися з людиною, самотні пенсіонери цього дуже потребують, оплатити комунальні послуги, купити харчі. У нас є 15 таких вакансій. Зарплата мінімальна – 6 800 гривень, чистими, на руки – 5 800. Робота важка, тому люди довго не витримують. Але зарплата вчасно, соцпакет – 24 дні відпустки, оплачувані лікарняні. Можливо, переселенці погодяться, – розповідає Сидорова, – Зараз у нас працюють 24 ВПО. Усе це – жінки».

У Дніпрі переселенців активно запрошують на посади також у заклади освіти – потрібні вчителі в школи та вихователі в дитсадки, розповідає представниця управління освіти міськради Марія Чечель. Зараз є близько 220 таких вакансій. Вимога – вища або неповна вища педагогічна освіта. Особливо охоче чекають молодих фахівців, каже вона. Утім, ті не поспішають йти на роботу в освітянську сферу.

Марія Чечель
Марія Чечель

«Зарплата залежить від досвіду роботи. Від 10 до 15 тисяч на руки отримують вчителі зі стажем. Але для молоді у нас діє програма «Молодий педагог» – якщо це перше робоче місце, то впродовж трьох років доплачується матеріальна допомога, щомісяця – по дві тисячі гривень».

За словами Марії Чечель, нині в школи і дитсадки влаштувалися вже 150 переселенців. Проте ажіотажу, каже, немає: «Зазвичай молодь, яка тільки закінчує педвиші, – не влаштовує зарплата. Найбільша проблема – англійська та інформатика. Бо перекладач та ІТ-шник отримує набагато більше, ніж вчитель цих дисциплін з тією ж освітою».

Пекарі та сушисти

Зараз у Дніпрі перебуває понад 170 тисяч переселенців з «гарячих» точок, далеко не всі з них – офіційно зареєстровані, каже начальниця інспекції з питань праці та зайнятості населення міськради Тетяна Янушкевич.

У пошуках роботи – щонайменше 20% ВПО, вважає вона. Які саме це фахівці – визначити складно, адже більшість із них «невидимі» для органів влади. На обліку в центрах зайнятості стоять лише кілька десятків переселенців.

Тетяна Янушкевич
Тетяна Янушкевич

Між тим, які фахівці в місті затребувані, кажуть в інспекції, знають. Це касири, продавці, працівники для виготовлення піци та суші, пекарі. А ще – робітничі професії – слюсарі, авторемонтники, електромонтери, водії автобусів та фур, будівельники.

Для переселенців організують безкоштовну перекваліфікацію на ці професії. Розпочнуть з фахівців, яких можна підготувати швидко.

Готуємо безкоштовне перенавчання за кошти ПРООН
Тетяна Янушкевич

«Ми отримали анкети переселенців щодо перенавчання. І зараз готуємо безкоштовне перенавчання за кошти ПРООН. Навчатимемо на пекарів, на піцайол та сушистів. З огляду на анкетування, є близько тисячі охочих. Але треба зрозуміти, хто вже зараз готовий перенавчатися, а хто тільки заявив про намір. Ми формуємо групи. Сушисти, піцайоли, пекарі, швачки, касири, продавці – загалом 1,5 тисячі таких вакансій по місту. Це те, що дає можливість отримати роботу зараз і отримати зарплату», – каже вона.

Головна проблема, вважає посадовиця, у відсутності інформації. Зараз в Україні немає ані єдиної повної бази вакансій, ані бази даних про тих, хто шукає роботу.

«Ніхто в нашій країні не знає, скільки вакансій є. До центрів зайнятості не стікається вся інформація про наявні вакансії. Їх значно більше», – каже вона.

Необізнаність і «риба без вудки»

«Ярмарок вакансій» у Дніпрі влаштували, власне, для того, щоб спробувати звести роботодавців з тими, хто шукає вакансію. Олена Литвинюк, керівниця Лисичанського ЦНАПу в Дніпрі, на базі якого проводили захід, вважає: головна проблема пошуків роботи для переселенців – в їхній необізнаності.

Олена Литвинюк
Олена Литвинюк

«Люди шукають роботу за оголошеннями, які не завжди правдиві. Наприклад: кол-центр, зарплатня 15 тисяч, ні досвіду не потрібно, нічого, і «житло надаємо». Уже виникає сумнів – чи не пов’язано з нелегальним сектором? Служба зайнятості в більшості ж завжди асоціювалася з виплатами через безробіття. І мало хто використовував її саме для пошуку роботи. Тому ярмарки вакансій стають у пригоді: перевірені роботодавці пропонують вакансії. Тут ніхто не введе в оману працівника», – запевняє вона.

Ярмарок вакансій для переселенців у Дніпрі, анкетування потенційних працівників
Ярмарок вакансій для переселенців у Дніпрі, анкетування потенційних працівників

Ще одна проблема – брак стимулів для працевлаштування. Чимало ВПО виживають коштом державних виплат та гуманітарної допомоги, яку видають у хабах. Обсяги «гуманітарки» зменшуються, і людям вже час «дати вудку замість риби», говорить Олена Литвинюк.

За даними Мінсоцполітики, на березень 2023 року понад 800 тисяч людей, які живуть на Дніпропетровщині, подали заявки на міжнародну грошову допомогу. Понад 57 тисяч з них – ВПО.

«Гуманітарна допомога вже вичерпується, і ми бачимо, як зменшилася міжнародна й внутрішньодержавна допомога, ресурс зменшується. А з реального працевлаштування – коли йтимуть відрахування з зарплат людей до бюджетів – соціально незахищені зможуть розраховувати на певні виплати. Мені здається, гуманітарна допомога зараз вже має переходити лише на соціально незахищених. Бути лише для певних категорій. Адже є таке зловживання: є люди, які винятково на цю допомогу живуть», – каже Литвинюк.

Гуманітарна допомога в Лисичанському хабі в Дніпрі
Гуманітарна допомога в Лисичанському хабі в Дніпрі
Це вже «гуманітарний туризм»
Олена Литвинюк

На її думку, потрібно змінювати саму систему виплат і спонукати людину до роботи: «Як говорять: якщо ти хочеш нагодувати людину на роки, дай їй вудку, а не рибу. Навчи її самостійно добувати гроші. Так само з гуманітарними вантажами. Є люди, які приходять з зошитами – за якими адресами в який час що видають. Це вже «гуманітарний туризм», паразитство. Треба націлювати наших людей на пошук роботи».

Перестороги щодо переселенців і як їх подолати

Слід говорити й про те, що роботодавці, шукаючи працівників, до переселенців ставляться з пересторогами, визнає керівниця відділу роботи з персоналом мережі супермаркетів Олена Семидоцька.

Це «швидкоплинний» контингент. Прийшли – пішли
Олена Семидоцька

В її компанії, каже вона, ще на початку повномасштабної війни визначили кадровий пріоритет – ВПО. За минулий рік працевлаштували по Україні понад 700 переселенців. Найчастіше їх брали на роботу касирами, продавцями, вантажниками, охоронцями й пекарями.

Ярмарок вакансій для переселенців у Дніпрі
Ярмарок вакансій для переселенців у Дніпрі
Коли звільнили Херсон, частина людей сказала: «Все, ми їдемо додому»
Олена Семидоцька

«Роботодавцю треба бути готовим до того, що ВПО швидко приїздять і швидко від’їздять. Наш досвід показав, що, коли звільнили Херсон, – частина людей сказала: «Все, ми їдемо додому». Ми їх відпустили, хоча витратили час на навчання. Треба бути готовим, що це «швидкоплинний» контингент. Прийшли – пішли. Треба швидко навчити й спробувати закохати у свою компанію, щоб, якщо є можливість, влаштувати на таку ж роботу в іншому регіоні. Наприклад, коли були вибухи в Дніпрі, дехто з людей сказав: «Ми їдемо далі, в Київ». І ми їх переводили на аналогічні посади в Київський регіон», – каже жінка.

Семидоцька закликає не боятися наймати з внутрішніх переселенців: «Навпаки – для роботодавців це плюс, бо ми можемо зараз з ринку вихопити, і цим треба користуватися».

Дніпропетровщина лідирує серед регіонів України за кількістю переселенців. За рік повномасштабного вторгнення область прийняла понад 370 тисяч переселенців. Саме ж Дніпро прихистило понад 153 тисячі переселенців, 130 тисяч з них – це дорослі. У тутешніх центрах зайнятості статус безробітного офіційно отримали близько восьми тисяч людей серед ВПО. Працевлаштувалися з них майже 2,5 тисячі переселенців.

У січні-лютому 2023 року понад дві тисячі роботодавців Дніпропетровщини поінформували службу зайнятості про вільні робочі місця: кількість заявлених вакансій перевищила шість тисяч. Найбільший попит зараз є на лікарів, інженерів різних галузей, бухгалтерів і освітян. Так само затребувані кваліфіковані представники робітничих професій і працівники сфери послуг .

  • Зображення 16x9

    Юлія Рацибарська

    Журналістка-фрілансерка. Працюю кореспонденткою Радіо Свобода в Дніпрі з 2006 року. Народилась на Дніпропетровщині. Закінчила факультет систем і засобів масової комунікації Дніпровського національного університету – магістр журналістики. Писала для місцевих та загальноукраїнських газет і журналів, працювала новинкаркою та дикторкою на радіо, кореспонденткою та редакторкою сайту в інформагенції. Пишу, фотографую, надихаюсь історіями людей.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG