Лех Валенса, засновник польського профспілкового руху «Солідарність», ініціював, як вважають, процес, що викликав «ефект доміно» падінь комуністичних режимів у країнах Східної Європи. Він став лауреатом Нобелівської премії миру і президентом посткомуністичної Польщі. Однак грубуваті манери і консервативні погляди сформували суперечливий портрет Леха Валенси, якому 29 вересня виповнюється 70 років.
Людина-доміно: 70 років Леху Валенсі

1
Лех Валенса, електрик і активіст нелегального профспілки, звертається до страйкуючих робітників суднобудівного заводу імені Леніна у Гданську, 8 серпня 1980 року

2
Валенса розповідає страйкуючим працівникам суднобудівного заводу в Гданську про перебіг переговорів страйкового комітету і представників комуністичної влади Польщі, 30 серпня 1980 року.

3
31 серпня 1980 року Лех Валенса домігся угоди з представниками Компартії Польщі, яке надавало робітникам право на страйки і легалізувало «Солідарність» – першу незалежну профспілку в країнах радянського блоку.

4
Папа Римський Іоанн Павло Другий, поляк за походженням, став впливовим союзником Леха Валенси і «Солідарності» після того, як у грудні 1981 року в країні було введено військовий стан. Профспілка «Солідарність» знову стала нелегальною, а Валенса опинився у в’язниці, хоча і ненадовго. Світлину зроблено під час візиту Папи Римського до Гданська 11 червня 1987 року.

5
6 лютого 1989 року комуністичний уряд Польщі організував у Варшаві переговори «Круглого столу» з представниками «Солідарності» та інших опозиційних організацій. Влада сподівалася домовитися з ними без будь-яких змін у структурі політичної влади в країні, але – безуспішно. Польська «Угода Круглого столу», підписана 4 квітня 1989 року, легалізувала в країні незалежні профспілки і відкривала шлях до демократичних змін. Вона вважається предтечею низки революцій 1989 року, які призвели до розвалу комуністичного блоку.

6
Валенса звертається до учасників «Круглого столу», 12 березня 1989 року. Через три місяці «Солідарність» досягне вражаючого успіху на виборах до нового, двопалатного парламенту країни. А в грудні 1990 року Лех Валенса буде обраний президентом Польщі.

7
Лех Валенса і Броніслав Геремек (польський вчений-історик, один із ключових учасників «Угоди Круглого столу») на інавгураційній сесії першого в історії країни багатопартійного парламенту, 4 липня 1989 року. Геремек був членом нижньої палати парламенту – Сейму, а з 1997 по 2000 рік – міністром закордонних справ Польщі.

8
Лех Валенса виступає на мітингу біля монумента «Три хрести», спорудженого в пам’ять понад 40 робітників Гданського суднобудівного заводу, загиблих під час заворушень 1970 року, 31 серпня 1989 року.

9
Лех Валенса і президент Чехії Вацлав Гавел в одній із варшавських пивних, березень 1998 року. Вони, завзяті курці, як розповідали, обмінювалися історіями про те, як кожен із них кидав палити.

10
Лех Валенса біля символічного каменю-доміно Берлінської стіни в 10-ту річницю її падіння. Берлін, 9 листопада 2009 року.

11
Лех Валенса, який став в 1983 році лауреатом Нобелівської премії миру, на конференції в Чикаго в квітні 2012 року разом з іншими нобелівськими лауреатами – Михайлом Горбачовим, Фредеріком де Клерком, колишнім президентом ПАР, і Джиммі Картером.

12
Лех Валенса і польський режисер Анджей Вайда на церемонії в Королівському палаці Варшави, 4 червня 2013 року. Вайда зняв фільм «Валенса: людина надії», суперечливу біографічну стрічку про його життя і політичну кар’єру.