Доступність посилання

ТОП новини
22 Жовтень 2019, Київ 19:03

Чому поляки у Білорусі нагадують про свою національність перед переписом населення?


Плакат кампанії «Я пам’ятаю, хто я!» («Pamiętam, kim jestem!»

Білоруські поляки готуються до того, щоб їх у буквальному сенсі перерахували в майбутньому загальнонаціональному переписі населення, який відбудеться 4–30 жовтня 2019 року – вони сподіваються на те, що більшість із їхнього числа перетвориться на політичну силу в Білорусі. Між переписом, проведеним у тій країні в 1999-му і 2009 роках, кількість людей, що ідентифікують себе як поляки за національністю, зменшилася майже на 25 відсотків (із приблизно 400 тисяч до 300 тисяч).

Активісти не здивовані. За їхніми словами, президент Олександр Лукашенко, який керує країною вже 25 років поспіль, дискримінує польську громаду Білорусі, відмовившись визнати найбільшу організацію, яка її представляє, і переслідуючи лідерів польських громадських організацій.

У державі, яка має спільний кордон із Польщею, забезпечення права на освіту польською мовою обмежене. Єдиний польськомовний дитячий садок закрили кілька років тому. Активісти скаржаться, що влада Білорусі обмежує зарахування до єдиних двох середніх шкіл із навчанням польською мовою.

У той же час дехто заявляє безпідставні претензії на своє польське походження задля отримання «карти поляка», яка дає право білорусам працювати і навчатися в державі-члені ЄС.

У мережі Facebook почалася кампанія «Я пам’ятаю, хто я!» («Pamiętam, kim jestem!»), яка закликає поляків Білорусі записуватися на переписі населення у графі «національність» поляками.

Акцію організувала фундація «Молоді креси», що займається поширенням польської культури. Організація діє з 2015 року і охоплює поляків білоруських областей Гродненщини, Брестщини, а також Литви й українського Львова.

Активісти ведуть кампанію в соціальних мережах, а також розклеюють листівки на вулицях.

Лідер організації «Молоді креси» Мирослав Капцевич каже Білоруській службі Радіо Свобода, що дехто не наважується визнавати свою спадщину, побоюючись, що це може призвести до цькування чи навіть переслідування, як це було в радянські часи.

«Ми проводимо цю кампанію, щоб нагадати молодим полякам, хто вони є. Ми звертаємося лише до тих, хто має польське походження», – каже Капцевич.

Але навіщо нагадувати полякам, що вони поляки? Невже люди без цього не зазначать під час перепису населення свою справжню національність?

Мирослав Капцевич
Мирослав Капцевич

«Збільшується кількість молодих людей, які подаються на «карту поляка». У консульстві вони підписують документ, що вони поляки. На навчанні [в Польщі] вони кажуть: «Я отримав «карту поляка», а насправді вони білоруси або росіяни», – відповідає голова організації «Молоді креси».

Капцевич додає, що деякі молоді поляки виїжджають із «картою поляка» за кордон, але там забувають про своє польське походження. Це, на його думку, свідчить про те, що «карта поляка» часто потрібна тільки заради візи, бо в Білорусі не найкраща економічна ситуація.

Великі цифри дозволять краще вести переговори з владою про польськомовну освіту

На думку Мирослава Капцевича, справжнім полякам акція допоможе згадати про своє коріння.

«Карта поляка», «видана на ім’я» Кастуся Калиновського, національного героя Білорусі 19-го століття, одного з керівників збройного повстання проти Російської імперії 1863–64 років і одного з найвідоміших білорусів у світі
«Карта поляка», «видана на ім’я» Кастуся Калиновського, національного героя Білорусі 19-го століття, одного з керівників збройного повстання проти Російської імперії 1863–64 років і одного з найвідоміших білорусів у світі

Чим більше поляків вкажуть під час перепису населення свою справжню національність, тим кращими будуть позиції на переговорах із владою про розширення польськомовної освіти, переконаний Капцевич. Зараз у Білорусі дві школи з польською мовою навчання: в Гродні і Волковиську. Цього року до перших класів тих шкіл потрапили не всі діти, яких батьки хотіли туди віддати. Капцевич згадав і про польськомовний дитсадок, який кілька років тому закрили, а також про те, що влада планувала ввести в польськомовній школі класи з російською мовою навчання.

«Ми маємо спільну проблему з білорусами, тому що більшість підлітків не говорить рідною мовою. Я іноді люблю поговорити білоруською. А мені відповідають: «Білоруська мова красива, мені подобається. Але я не можу нею розмовляти. Але ти ж пам’ятаєш, як ми її вчили в школі». Це результат тотального домінування російського телебачення», – каже Капцевич.

Учасниця кампанії «Я пам’ятаю, хто я!» Тетяна
Учасниця кампанії «Я пам’ятаю, хто я!» Тетяна

Заниження цифр – помста влади?

Голова організації «Молоді креси» вважає, що влада може офіційно занизити офіційні дані про кількість поляків.

«Польське населення на Гродненщині завжди було проєвропейськи спрямоване. Велика кількість поляків голосувала в 1994 році за [Станіслава] Шушкевича або [Зенона] Позняка. Голова Союзу поляків у Білорусі Тадеуш Ґавін тоді зустрічався з Позняком, брав участь у його кампанії. Це може бути помста з боку влади», – вважає Капцевич.

Учасник кампанії «Я пам’ятаю, хто я!» Марк
Учасник кампанії «Я пам’ятаю, хто я!» Марк

На його думку, поляки, можливо, бояться називати себе поляками, пам’ятаючи про радянські часи. Тоді, побоюючись переслідувань, змінювали в паспортах навіть імена і прізвища.

«Лукашенко перекидає провину за спад населення на національні меншини»

Журналіст, діяч невизнаного владою Союзу поляків у Білорусі Анджей Почобут вважає, що в акції «Молодих кресів» немає нічого незвичайного. Схожі акції влаштовує й білоруська меншина в Польщі.

Анджей Почобут
Анджей Почобут

«Це природна кампанія, коли національна меншина перебуває в дуже складних умовах, стикається з дискримінацією щодо освіти, оскільки держава обмежує можливість вчитися польською мовою, стикається з переслідуванням польських громадських організацій. Ситуація досить складна», – вважає Почобут.

Він порівнює цю акцію з громадянською кампанією, яка закликає вказати білоруську мову як рідну під час перепису.

«Це ж відбувається. До цього ви ставитеся цілком нормально. Якщо хтось закликає поляків говорити, що вони поляки, в умовах, коли влада і частина громадянського суспільства переконують, що в Білорусі немає поляків, а є ополячені білоруси, такий заклик є цілком нормальний», – каже він.

Як і Капцевич, Почобут вважає, що поляки можуть приховувати свою польськість за старою пам’яттю. Наприклад, у радянські часи полякам обмежували кар’єрне зростання.

«У радянські часи були особи, які робили кар’єру до певного рівня. У них було записано «поляк», «поляк», а потім раз – і «білорус». Тобто це була умова певного рівня. Значить, мова йде не про невеликий чиновницький склад, а про більший», – вважає співрозмовник Радіо Свобода.

Він озвучив погляд неурядового Союзу поляків у Білорусі, який не довіряє офіційним даним перепису і вважає, що насправді поляків у Білорусі більш ніж 300 тисяч. Але іншої статистики немає.

Поляки прийшли підтримати голову Союзу поляків у Білорусі Анжеліку Борис під час суду в Гродні, 23 квітня 2019 року
Поляки прийшли підтримати голову Союзу поляків у Білорусі Анжеліку Борис під час суду в Гродні, 23 квітня 2019 року

«Олександр Лукашенко стикається зі складною ситуацією. Він 25 років керує країною. Нібито все чудово. Увімкніть телебачення – і почуєте про успіхи. Але кількість населення зменшується. І щоб хоч якось пояснити це, він перекидає спад [населення] на національні меншини», – пояснює Почобут можливу причину зменшення офіційної кількості поляків у Білорусі.

Активіст сумнівається, що акція «Я пам’ятаю, хто я!» принесе практичний результат. Адже, на його думку, навіть якщо дуже багато поляків позначать себе у переписі населення поляками, влада Білорусі все одно оголосить ті результати, які потрібні їй.

Оригінал матеріалу – на сайті Білоруської служби Радіо Свобода

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG