Доступність посилання

Російська ракета впала у Польщі: Варшава тепер дасть Україні додаткові Patriot?

Прем'єр Польщі Дональд Туск і міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш на місці падіння, ймовірно, російської ракети Х-101 у Люблінському воєводстві Польщі, 30 липня 2026 року
Прем'єр Польщі Дональд Туск і міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш на місці падіння, ймовірно, російської ракети Х-101 у Люблінському воєводстві Польщі, 30 липня 2026 року

У ніч проти 30 липня, під час масованого комбінованого удару Росії по Україні, ракета порушила повітряний простір Польщі й упала на полі поблизу села Тарнава-Колонія у Люблінському воєводстві. Польська влада попередньо ідентифікувала її як російську крилату ракету Х-101.

Збройні сили Польщі підняли в небо винищувачі й літак дальнього радіолокаційного виявлення, а наземні системи протиповітряної оборони й радіолокаційної розвідки перевели у стан підвищеної готовності.

Ближче до 4-ї ранку, жителів Любліна, що за 130 кілометрів від українського кордону, й інших населених пунктів у південній частині Люблінського воєводства розбудила повітряна тривога. А жителів села Тарговісько – потужний вибух. Місцеві кажуть, що від ударної хвилі здригалися будинки.

«Я почув якийсь вибух, величезний вибух. У квартирі аж шибки затремтіли. Ми всі вискочили», – цитує польське видання WP одного з жителів.

«Чорт забирай... За все життя такого не чули. Шибки ледь не повилітали… Наче бомба», – розповів інший.

Об’єкт упав поблизу населеного пункту Тарнава-Колонія на незабудованій території. Жертв і збитків немає.

Вирва від падіння, ймовірно, російської Х-101 у Люблінському воєводстві Польщі, 30 липня 2026 року. Фото Onet
Вирва від падіння, ймовірно, російської Х-101 у Люблінському воєводстві Польщі, 30 липня 2026 року. Фото Onet

Спочатку – «невстановлений об’єкт»

Доки очевидці висували припущення про ракету, бомбу чи дрон, на місце прибували численні підрозділи пожежної служби, поліція та військовий гелікоптер. Через важкодоступну місцевість територію обстежували за допомогою квадроциклів. На полі неподалік знайшли вирву.

Дороги довкола перекрили. Місце оточили до прибуття військових, які мали з’ясувати причину появи кратера.

Місцеве видання Lublin112 повідомляє, що на землю впав «невстановлений об’єкт». На місці працюють прокурори, залучено експерта. Їхнє завдання – встановити походження й характер знахідки. Перебіг слідчих дій на місці особисто координує окружний прокурор Любліна.

«Місце перевірили служби на предмет вибухових і радіаційних загроз. Територія безпечна, тож можна розпочати огляд місця події», – цитує видання Окружну прокуратуру Любліна.

Екстрені служби працюють на місці падіння неідентифікованого літального об'єкта, який вважають російською крилатою ракетою. Люблінське воєводство, Польща, 30 липня 2026 року
Екстрені служби працюють на місці падіння неідентифікованого літального об'єкта, який вважають російською крилатою ракетою. Люблінське воєводство, Польща, 30 липня 2026 року

Прокурор Окружної прокуратури Любліна Гжегож Трусевич повідомив, що на місці працюють близько 100 представників різних служб.

«Ми отримали офіційне звернення від української сторони щодо допомоги в проведенні огляду, оскільки це фахівці, які мають найбільший досвід роботи з подібними інцидентами», – цитує Трусевича польське видання Onet.

Глава Бюро нацбезпеки Польщі Бартош Гродецький заявив, що президент Кароль Навроцький в режимі реального часу отримує інформацію про нічне порушення повітряного простору Польщі. За словами Гродецького, керівництво країни – президент, прем’єр Дональд Туск, міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш – перебуває на зв’язку між собою.

Бюро національної безпеки, чий представник також на місці, – на зв’язку з командуванням Збройних сил Польщі та всіма службами, що з’ясовують обставини інциденту. Воно очікує на встановлення повної і точної картини.

Х-101 у Польщі?

Прем’єр Польщі Дональд Туск скасував свою поїздку до Нижньосілезького воєводства, заплановану на 30 липня, й натомість терміново вирушив до Люблінського. Там провів виїзну координаційну нараду з профільними урядовцями й військовими. Очільник уряду назвав інцидент «серйозним».

«Все вказує на те, що це була російська крилата ракета Х-101», – заявив Туск у соцмережі Х. Експертиза ще триває.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск спілкується з журналістами на місці падіння, ймовірно, російської ракети Х-101 у Люблінському воєводстві Польщі, 30 липня 2026 року
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск спілкується з журналістами на місці падіння, ймовірно, російської ракети Х-101 у Люблінському воєводстві Польщі, 30 липня 2026 року

За словами польського генерала Іренеуша Новака, які наводить The Guardian, один із F-16 відстежував ракету й спостерігав, зокрема, за її падінням. Прем’єр додав, що її були готові збити, якби політ тривав. Але ракета не становила загрози, впавши на незабудованій території.

Туск відвідав місце падіння об'єкта, що порушив повітряний простір Польщі. Журналістам заявив, що немає підстав вважати, що саме Польща була ціллю Росії, але додав, що вона «робитиме все можливе, щоб зняти з себе відповідальність».

«Ця війна сповнена несподіванок. Маємо дуже швидко вчитися реагувати на нові ситуації та загрози», – заявив прем'єр Польщі. Туск також додав, що Україна знищує російські цілі, будучи в стані війни з Росією. Відтак у безпекових інтересах Польщі – підтримати її в цьому.

«Після цього інциденту, як це не парадоксально, я якнайшвидше обговорю з віцепрем'єром (Владиславом Косіняком-Камишем – ред.), яким чином надати Україні додаткову допомогу, зокрема додаткові комплекси Patriot, якщо в цьому виникне потреба. Адже наш намір – зробити все, щоб Україна не програла цю війну», – заявив на місці інциденту Туск.

Екстрені служби працюють на місці падіння неідентифікованого літального об'єкта, який вважають російською крилатою ракетою. Люблінське воєводство, Польща, 30 липня 2026 року
Екстрені служби працюють на місці падіння неідентифікованого літального об'єкта, який вважають російською крилатою ракетою. Люблінське воєводство, Польща, 30 липня 2026 року

Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш розповів про «надзвичайно важку ніч» для протиповітряної оборони Польщі, систем спостереження та виявлення загроз.

Прем’єр Польщі, який за день до інциденту зустрічався в Любліні з Володимиром Зеленським, також розповів, що український президент попереджав його про плани Росії завдати масований повітряний удар по Україні.

Наступні сто днів війни, дізнався Туск від Зеленського, можуть стати вирішальними. Лідери обох країн домовилися розвивати співпрацю у галузі сучасних антибалістичних технологій.

Президент України Володимир Зеленський та прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск під час зустрічі в Любліні, Польща, 29 липня 2026 року
Президент України Володимир Зеленський та прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск під час зустрічі в Любліні, Польща, 29 липня 2026 року

«Незалежно від різного роду напруженості, уряд співпрацюватиме з Україною щодо безпеки польського й українського неба», – підкреслив прем’єр Польщі.

Очільник МЗС Польщі Радослав Сікорський також застеріг від поширення російської дезінформації й нагадав, на озброєнні чиєї армії стоять крилаті ракети Х-101.

«Щоб випередити дезінформацію Путіна, будь ласка, прочитайте: «Ракети (Х-101) використовуються виключно російською стратегічною авіацією», – написав в Х топдипломат Польщі.

Про те, що на території Польщі, порушивши повітряний простір НАТО, опинилася саме російська Х-101, очільник МЗС України Андрій Сибіга повідомив іще за кілька годин до того, як із цим попередньо погодилося керівництво Польщі.

«Це чергове переконливе свідчення того, що посилення протиповітряної оборони України зараз є нагальною необхідністю і слугує гарантією захисту всього євроатлантичного співтовариства», – заявив глава української дипломатії.

Сибіга закликав не зволікати з рішеннями про додаткові засоби ППО для України, й застеріг від подальшої ворожнечі між поляками й українцями.

«Заліт російської ракети на територію Польщі також нагадує, що для наших двох країн немає нічого важливішого, ніж протидія нашому спільному, одвічному ворогу, який становить пряму загрозу для обох наших народів. Під час цієї жорстокої війни всі інші розбіжності слід відкласти вбік. Нашим головним пріоритетом має бути наша спільна безпека», – наголосив виконувач обов’язків міністра закордонних справ України.

Андрій Сибіга, Радослав Сікорський під час зустрічі у Варшаві, Польща, 3 липня 2026 року
Андрій Сибіга, Радослав Сікорський під час зустрічі у Варшаві, Польща, 3 липня 2026 року

Цей же меседж Сибіга повторив після своєї телефонної розмови з Радославом Сікорським 30 липня. Польського колегу український топдипломат запенив у солідарності України з Польщею й запропонував «усю необхідну» допомогу в розслідуванні інциденту.

«Настав час зосередитися на протидії нагальним загрозам сьогодення, а не на суперечках, які роз'єднують нас через минуле», – підреслив виконувач обов'язків міністра закордонних справ України.

За словами Сибіги, обидва урядовці погодилися, що зміцнення повітряного щита України – невідкладний пріоритет. Український урядовець запропонував відновити переговори з союзниками «щодо всіх можливих шляхів захисту повітряного простору України».

У Сікорського поки не оприлюднювали подробиць розмови.

Критика й реакція на неї

Польська опозиція розкритикувала реакцію уряду Дональда Туска на інцидент із ракетою.

У партії «Право і справедливість» стверджують, що місцеві не отримували сповіщень. Обурюються, і що на пояснення влади після падіння ракети довелося довго чекати. А системи ППО, стверджує речник політсили Рафал Бохенек, не відреагували, хоча об’єкт перебував у польському повітряному просторі шість хвилин (із 03:40 до 03:46).

«Ранок минає, а уряд спить», – написав в Х Бохенек.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, міністр внутрішніх справ Марцін Кервінський та міністр оборони Владислав Косиняк-Камиш на місці падіння об'єкта, який вважають російською ракетою Х-101. Люблінське воєводство, Польща, 30 липня 2026 року
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, міністр внутрішніх справ Марцін Кервінський та міністр оборони Владислав Косиняк-Камиш на місці падіння об'єкта, який вважають російською ракетою Х-101. Люблінське воєводство, Польща, 30 липня 2026 року

Експрем’єр Польщі Матеуш Моравецький, який через розбіжності з керівництвом «Права й справедливості» днями оголосив про створення окремої парламентської групи, підкреслив реальність загрози для Польщі.

«Але варто поставити питання: чи має держава сьогодні справді ефективну систему попередження та інформування громадян у випадках, коли загроза виникає в нашому повітряному просторі? Безпека громадян потребує не лише ефективної роботи служб, а й швидкої та зрозумілої комунікації», – наголосив Моравецький, що очолював уряд Польщі в перші роки російського повномасштабного вторгнення до України.

На відсутність докладної інформації скаржаться і жителі Люблінського воєводства, свідчення яких переповідає Polsat News.

«Коли вночі в Любліні загули сирени, інформації не було. Це була ніч, не було можливості зателефонувати куди-небудь. Інформації від RCB (Урядового центру безпеки Польщі – ред.) не було», – каже одна з мешканок.

Віцепрем’єр Кшиштоф Гавковський в ефірі Polsat News відповів, що «маємо справу з кризовою ситуацією, яку неможливо ідентифікувати в режимі реального часу». Урядовець зауважив, що значна частина суспільства нині не знає, що означають сигнали тривоги.

«Дуже співчуваю всім, хто відчував занепокоєння. Але, шановні пані та панове, Росія нас не пошкодує», – резюмував Гавковський.

  • Зображення 16x9

    Зоряна Степаненко

    Міжнародна оглядачка, кореспондентка Радіо Свобода та створеної Радіо Свобода мережі «Настоящее время» у Брюсселі. Теми: політика, міжнародні відносини, безпека, оборона

Форум

XS
SM
MD
LG