Доступність посилання

ТОП новини

Поляки в Україні: чи порушується свобода віросповідання і доступ до освіти польською мовою?


Марш солідарності поляків з українцями, Варшава 2014 рік
Марш солідарності поляків з українцями, Варшава 2014 рік

ЛЬВІВ ‒­ Днями заступник глави МЗС Польщі, депутат польського парламенту від правлячої партії «Право і справедливість» («ПіС») Шимон Шинковський вель Сенк заявив, що поляки в Україні «зазнають дискримінації щодо свободи віросповідання, доступу до освіти рідною мовою і свободи слова». Про це він сказав під час засідання парламентської комісії зі зв’язків із поляками за кордоном. На ній польські депутати заслухали інформацію міністра закордонних справ про проблеми поляків в Україні.

Як оцінили в Україні те, що польський уряд невдовзі може оскаржити ставлення України до поляків, які в цій країні проживають? Чи почувається польська меншина в Україні дискримінованою?

Понад тридцять років разом ‒ українська художниця зі Львова Роксоляна Прийма, чий родич блаженний Української греко-католицької церкви Володимир Прийма, і поляк із Кракова ‒ Владислав Таміола. Подружжя познайомилось під час пленеру художників ще у 1987 році. І кохання привело Владислава Таміола, каже він, назавжди у Львів.

Україна для мене була і є дуже дружня. Не маю дискомфорту щодо проживання. Всі знають, що я – поляк
Владислав Таміола

«Я знаю історію України, історію Польщі. Нема чого ото різницю робити. Дуже люблю українців. Мені тут подобається. Україна для мене була і є дуже дружня. Не маю дискомфорту щодо проживання і сусіди приємні. Всі мене люблять, а я їх. Всі знають, що я – поляк. Мені говорять українською, я відповідаю польською. Всі розуміють. Дуже добре, що люди з України їдуть у Польщу, тому що я дуже хочу, щоб Україна увійшла в Євросоюз. Мені важливо, щоб українці були впевнені в собі», ‒ говорить Владислав Таміола.

Українсько-польське подружжя Роксоляна Прийма і Владислав Таміола
Українсько-польське подружжя Роксоляна Прийма і Владислав Таміола

Його дружина Роксоляна Прийма дивувалась, що чоловік давав собі раду в Україні.

Між людьми немає такого
Роксоляна Прийма

«Трохи боялась, що чоловік буде тужити за всім і всіма. Ми їздили в гості у Краків, але він два-три дні там – і сюди. Коли син був малий, вчився, то ми жили кілька років у Польщі. Я не почувалась там мігранткою. Бо знала всі традиції, культуру, мову. Мене вчили вдома цьому, вчили польській мові. Не можу сказати, де мені комфортніше. Там нема таких стресів, усе передбачено і світло посеред дня не вимикають. А Львів ‒ мій дім. Наш син живе з дружиною у Кракові. А те, що постійно хочуть зіштовхнути у певних питаннях Україну і Польщу, це комусь вигідно, бо між людьми немає такого», ‒ продовжує Роксоляна Прийма.

Українсько-польське подружжя не відчуває жодного упередженого ставлення до себе в Україні. Цікаво, що Роксоляна Прийма теж походить з українсько-польської родини. До Другої світової війни такі сім’ї в Галичині не були поодиноким випадком.

Заява комісії польського парламенту

Парламентська комісія зі зв’язків із поляками за кордоном вважає, що ситуація, в якій перебувають поляки в Україні, стає гіршою, наголосив політик правлячої польської партії, заступник міністра МЗС Польщі Шимон Шинковський вель Сенк. Польський політик назвав кілька причин – а це соціально-економічна ситуація, яка, на його думку, сприяє тому, що громадяни України польського походження емігрують у Польщу. Польські громади в Україні зменшуються, особливо молодіжні. За словами Шимона Шинковського вель Сенка, багато молодих людей їде у Польщу, отримує «карту поляка», яка надає право безкоштовного навчання, і претендує на польське громадянство. Інша причина, каже, – COVID-19. Україна займає друге місце в Європі щодо кількості смертельних випадків від цієї недуги, яка вражає всі верстви населення, у тому числі і поляків.

Суб’єктивною причиною погіршення ситуації щодо поляків в Україні політик від «ПіС» назвав «несприятливий» для них закон про мову, «прославляння людей», пов’язаних з Волинською трагедією 1943-1944 років, «призупинення ексгумації польських жертв». Згадав Шимон Шинковський вель Сенк під час засідання парламентської комісії і про «неврегульовані відносини» між державою та Римо-католицькою церквою в Україні.

Водночас уповноважений уряду з питань польської діаспори і поляків за кордоном Ян Дзедзічак заявив, що Польща у відносинах з меншиною в Україні «є жертвою свого успіху». Бо Польща настільки приваблива для людей польського походження в Україні, що туди приїжджають поляки з України і залишаються. Тим часом польська еліта в Україні – це люди віком 60-70 років.

Реакція на заяву польських політиків

Заяву польських політиків про нібито «дискримінацію поляків в Україні» заперечує Міністерство закордонних справ України на рівні речника відомства. Твердження окремих представників польського парламенту про становище польської спільноти в України в МЗС називають некоректним. Таким, що не відображає реального стану партнерських відносин України і Польщі.

Українські парламентарі на сьогодні не відповіли польським колегами. А саме вони мали б зреагувати, вважає директор Інституту світової політики, політолог Євген Магда. За його словами, на сьогодні відсутній парламентський діалог із Польщею. «Слуги» не хочуть відповідати «панам», – зіронізував політолог. Ба більше, каже, Україна не переймається проблемами української діаспори так, як це робить польський сусід.

Заяву заступника очільника МЗС Польщі, політика від «ПіС» Шимона Шинковського вель Сенка Євген Магда називає невипадковою.

Перед Польщею і Україною стоять спільні виклики
Євген Магда

«Щонайменше є два фактори, які вплинули на ухвалення цієї заяви. По перше, пожежа у костелі Святого Миколая у Києві. Бо були чутки, що цей храм передадуть громаді РКЦ, але цього так і не сталося. По друге, Польща опинилась під жорсткою критикою з боку Європейського союзу, і вона використовує «угорський рецепт», діє за принципом компостера. Правляча партія показує своїм виборцям, що вона теж може когось покритикувати, у цьому випадку Україну. На цю заяву «лягають» розмальовані пам’ятники Юзефу Пілсудському та легіонерам у Кракові. За почерком, осквернення пам’ятників ‒ це 99% провокація, організована Росією (невідомо наразі, хто це зробив, правоохоронці наразі розшукують причетних осіб і з’ясувовують обставини – ред.). Таке було і в Гуті-Пеняцькій в Україні.

Україні слід використати аргумент, що товарообіг між Україною і Польщею в цьому році буде понад 10 млрд доларів, і це у час пандемії. Це плюс. Маємо розуміти, що перед Польщею і Україною стоять спільні виклики і відповідати маємо тільки спільно. Розумію, що польському середовищу може не подобатися закон про українську мову як державну, але іншої альтернативи у нас немає. Україні потрібно зосереджуватись на роз’яснювальній роботі, а не закидати поляків підручниками з української мови. Польща веде набагато більш усвідомлену політику в діалозі зі своєю діаспорою і використовує слабкі місця.

Стратегічні партнери, а Польща таким є для України, у такий спосіб не чинять, на кшталт заяв про буцімто дискримінацію. Вони не повинні використовувати слабкість свого партнера для того, щоб пропихати якісь інтереси. Ця заява розрахована більше для польських виборів у контексті політичної кризи, яку Польща теж переживає», ‒ оцінив заяву польських політиків політолог Євген Магда.

Євген Магда, політичний експерт
Євген Магда, політичний експерт

Те, що польський уряд незабаром оскаржуватиме ставлення України до поляків в Україні, каже Аскольд Лозинський, юрист, колишній президент Українського конгресового комітету Америки, колишній президент Світового конгресу українців, є вислідом міжнародної політики, яку проводить українська влада. «Україна, яка мало піклується про своїх громадян і зовсім не піклується про українців, які проживають за кордоном, тепер стикається з черговим викликом.

Аскольд Лозинський
Аскольд Лозинський
Україна потребує суттєвих змін
Аскольд Лозинський

«Україна потребує суттєвих змін. Україна має визнати роль корінного українського народу, захист, на який він заслуговує в Україні чи поза її межами», – написав Аскольд Лозинський.

В Україні 23 липня набув чинності закон про корінні народи. Згідно з законом, він спрямований на максимальний захист культурних, інформаційних й інших прав корінних народів, надання їм механізмів і інструментів роботи з Українською державою. Зокрема, визнаються представницькі органи корінних народів.

Чи дискримінована польська громада у Львові?

Скільки саме сьогодні в Україні проживає етнічних поляків ‒ невідомо. Близько 145 тисяч осіб було у 2001 році, коли проводився перепис населення. За оцінками експертів, цифра значно менша, з огляду на міграцію у Польщу громадян України, зокрема польського походження, які мають чимало пільг у сусідній державі. Найбільші польські осередки в Україні ‒ на Поділлі, Волині, Галичині.

Керівник товариства польської культури на Львівщині Еміль Легович розповів Радіо Свобода, що роками проблемою для польської громади є питання щодо повернення у Львові двох святинь ‒ костелу Марії Магдалини, де нині розташований органний зал, і храму Стрітення Господнього, що входить у комплекс Палацу римо-католицьких єпископів.

Храм Стрітення у Львові
Храм Стрітення у Львові

Цю будівлю ще у 2001 році, під час візиту папи Івана Павла ІІ, держава передала Львівській архидієцезії РКЦ. Також Апостольський престол затвердив рішення Львівських митрополитів двох обрядів про повернення храму Стрітення Господнього РКЦ, але релігійна громада, яка називає себе «греко-католицькою», протестує. Ані міська, ані обласна влади не можуть вирішити питання про повернення костелу її власникові.

У поляків в Україні немає проблем з українською мовою
Еміль Легович

«Ми знаємо про закон про мови і що там є зміни. Для мене трохи дивно, що уряд робить такі справи. Ми, поляки, не робимо так, як на Закарпатті робить Угорщина. Польська школа не є польська, в ній лише викладають польською мовою, і це добре для нашої меншини. Але так, як хочуть після 5-го класу перейти зовсім на українську, то яка це буде польська школа? У поляків в Україні немає проблем з українською мовою, діти нею розмовляють і знають. Уряд Польщі має право дбати про поляків в Україні, як і уряд України про своїх громадян у Польщі. Ми, поляки, історично тут живемо, і ми не є загарбниками, нам належиться історично дбати про свою мову, історію», ‒ говорить Еміль Легович.

У мерії Львова не знайшли часу прокоментувати ситуацію з конфліктними питаннями щодо двох сакральних споруд. До слова, ані для міської, ані для обласної влади питання польської громади вже роками не є на порядку денному. Сьогодні на рівні Офісу президента України чи уряду був би не зайвим радник із польських справ, кажуть експерти.

Встановлюйте новий застосунок Радіо Свобода на смартфони та планшети Apple і Android.

  • Зображення 16x9

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода – з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Маю досвід роботи на телебаченні і в газеті.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG