Доступність посилання

ТОП новини
21 Липень 2019, Київ 09:20

«Чим нахабнішим стає Путін, тим більш безпорадним виявляється Захід» (світова преса)


Остання відкрита агресія Москви щодо кораблів українського флоту залишається однією із актуальних тем західних ЗМІ. Брюссельське видання Politico доходить до висновку: всі спроби тиску на Кремль для деескалації напруження нічого не дали, а ситуацію далі «Путін контролює». The Washington Post, зі свого боку, пропонує ідеї можливих нових обмежень щодо Росії, зокрема, санкціонування російських портів регіону, та надання Україні для оборони протикорабельних ракет. Тим часом, наголошуючи, що тональність Заходу суворішає, французька Le Monde пише, що навколо нових санкцій не буде одностайності, адже Італія вже дала зрозуміти, що виступатиме проти.

Поки західні лідери збиралися з думками, де саме лежить та Керченська протока, «російський лідер здійснив свою військово-морську операцію, взявши в полон близько двох десятків українських моряків (обстрілявши їх і поранивши принаймні трьох з них) і затримав їхні кораблі. Непогано для недільної прогулянки», – пише європейське аналітичне видання Politico у статті «Контроль у руках Путіна». Якщо були сумніви щодо дієвості зусиль Заходу для зупинки агресивних дій Росії щодо України, «остання агресія Москви цілком ясно показала, що ніякі спроби схилити Володимира Путіна до деескалації протистояння з Україною нічого не дали, ніяке посилення санкцій», – пише німецький оглядач видання Матью Карнічніґ.

Автор припускає: «чим нахабнішим стає Путін, тим більш безпорадним виявляється Захід» – і наводить слова неназваного поважного європейського посадовця: «Кажучи вкрай відверто, можливості наші обмежені. Ми не хочемо йти на ризик війни, але Путін вже її веде. Це показує нас слабкими». І продовжує: «Зважаючи на обмеженість варіантів із боку Європи, її лідери вдаються до банальних висловлювань «про важливість діалогу» і, як заявив міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас, «деескалації з обох сторін». Але тим часом як німецька преса в заголовках пише, що Росія звинувачує Україну в провокації, «факти свідчать про інше: немає підстав стверджувати, що українські кораблі були в російських територіальних водах», а те, що, як стверджують ЄС і Україна, вони вже поверталися до Одеси, свідчить про те, що виправдання Москвою свого нападу є ще менш переконливим».

Як результат, сторони намагаються знову зібратися в «нормандському форматі» – четвірці держав, консультації якої «за всі ці роки так нічого й не досягли». А тим часом як у Берліні високопоставлені урядовці обговорювали «європейську армію», ідею, породжену складнощами трансатлантичних відносин, новини з Азова (хоча напади Росії відбулися в Чорному морі і Керченській протоці, через перші помилкові повідомлення про «Азовське море» цей інцидент досі продовжують пов’язувати з Азовом – ред.) «повернули її прихильників до приголомшливої реальності».

Один із німецьких можновладців так і зауважив: «У моменти на кшталт нинішнього я радий, що ми не маємо європейської армії. Путін довів, що контроль у його руках», підсумовує Politico.

У такому ж дусі пишуть і численні інші західні видання.

Нова агресія Росії проти України демонструє те, як мало турбує президента Володимира Путіна реакція з боку поділеної європейської співдружності чи уряду США на чолі з президентом Дональдом Трампом, пише у своїй редакційній статті американська The Washington Post.

«Після військово-морської атаки президент України Петро Порошенко попередив про можливий наступ Росії й на суші, однак Путін вже просунувся до своїх головних цілей, зокрема посилення своєї занепалої популярності вдома, дестабілізації України перед президентськими виборами і випробування реакції західних лідерів, із якими він має зустрітися на саміті «Групи двадцяти» пізніше цього тижня», – пише видання, особливо звертаючи увагу на відсутність або надто кволу реакцію на події у Керченській протоці з боку Заходу і характеризуючи навіть найпотужніші коментарі представників США як «неадекватні».

«Сполучені Штати повинні твердо просуватися в бік запобігання подальшій агресії з боку Росії і відновлення права України на рух її кораблів в Азовському морі і Керченській протоці», – пише газета. На думку її редакції, з одного боку, можна пригрозити санкціями портам Росії в цьому регіоні, а з іншого, «Україні можна надані протикорабельні ракети, які дозволять їй краще себе захистити».

На переконання редакції, путінська агресія щонайменше повинна б вплинути на те, як його прийматиме президент Трамп на саміті «Групи двадцяти» в Буенос-Айресі. Кремль у понеділок заявив, що зустріч між двома лідерами далі готується, незважаючи на напад на морі, хоча Білий дім цього не підтвердив.

«Трамп міг би дати сигнал, відмовившись зустрітися з Путіним. Якщо ж він таки проведе двосторонню зустріч, то повинен почати її із заяви російському лідерові, що його напад на Україну неприйнятний і матиме наслідки. Якщо цього не буде зроблено, то це просто підтвердить чітке переконання Путіна, що подальша агресія проти України за нинішнього президента США йому нічого не коштуватиме», – підсумовує The Washington Post.

Можливість нових санкцій щодо Москви висувається у матеріалі французької Le Monde. З одного боку, пише видання, президент Дональд Трамп припускає скасування планованої було двосторонньої зустрічі з президентом Путіним, тим часом як «європейські столиці та Вашингтон не приховують свого занепокоєння» через останні дії Росії проти України.

«Вашингтон підштовхує європейців до більшого тиску, зокрема, нагадуючи, що санкції, ухвалені за незаконну анексію Криму та дестабілізацію на сході України, виконуються не повністю, а влада США зайняла у підтримці України тверду позицію, та хотіла б бачити, що інші держави це роблять також», – пише газета.

Визнати твердження з боку Москви, що місце агресії – «територіальні води Росії», – означало б визнання анексії Криму, яку одноголосно засудила міжнародна спільнота, мовиться далі у статті «Україна: тональність заяв на адресу Москви твердішає».

Як підтвердження цьому, кілька європейських лідерів говорять про можливість нових економічних санкцій, включно із Австрією, яка наразі головує в ЄС. «Не є несподіванкою, що польський президент Анджей Дуда заявив, що його держава до цього готова. Так само міністр оборони Естонії Юрі Луйк каже, що такий крок «буде найефективнішим кроком для демонстрації російській владі», що європейці налаштовані рішуче».

Але нові санкції мають ухвалюватися одноголосно, а «Рим через свого віце-прем’єр-міністра Маттео Сальвіні вже дав зрозуміти, що буде голосувати проти», пише Le Monde.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG