Доступність посилання

ТОП новини
26 Серпень 2019, Київ 05:24

Керченська криза – прелюдія до нової агресії? (Світова преса)


Анна Романдаш

Росія може спровокувати Україну й завдати нового удару з моря, наголошує німецька медіакомпанія Deutsche Welle. Росія могла вже розмістити ядерну зброю на території Криму, пише британська газета The Guardian. Україна отримає 3,9 мільярда доларів позики від МВФ для стабілізації економіки, мовиться у статті щоденника Financial Times.

Сезон свят може принести нову агресію з Росії, пише оглядач німецької медіакомпанії Deutsche Welle. У статті йде мова про заяви Сергія Лаврова, голови МЗС Росії, щодо нібито можливих провокацій у Криму з боку України. І українські урядовці, і західні політики сприймають слова Лаврова як загрозу з боку Росії, яка може скористатися нагодою і знову атакувати.

Авторка статті пише: НАТО спостерігає за ситуацією в регіоні, особливо довкола Чорного та Азовського морів, у той час як українські політики заявляють про збільшення військової техніки на кордоні Росії.

Журналістка цитує Курта Волкера, спеціального представника Держдепартаменту США з питань України. Той заявляє, що через брак твердої реакції Заходу на агресію в Азовському морі Росія сприймає цю ситуацію як вдало використану можливість, і має на це всі підстави.

«Захід не зробив геть нічого, – каже Волкер. – Якщо подивитися на військову реакцію чи санкції, то ми опублікували кілька заяв, але не було жодної конкретної відповіді, яка б зосередилася на тому, що зробила Росія і стримала б її від повтору цих дій». На думку дипломата, справа не в тому, що Росія збільшує свою присутність на кордоні з Україною зараз, а в тому, що вона успішно це робила протягом останніх чотирьох років – тому військова присутність Кремля біля України дуже висока.

Волкер додає: азовські події можуть бути першим провісником до більшої агресії. «Ми повинні підготуватися і спробувати уникнути цього у наступні кілька тижнів», – сказав політик.

Авторка підсумовує: якщо Захід серйозно налаштований підтримувати Україну і стримувати Росію, то повинен діяти рішучіше.

Хакери отримали доступ до дипломатичної мережі ЄС, де урядовці говорять про кризу в Криму, пише британська газета The Guardian. Конфіденційна інформація містить, зокрема, заяви дипломатів і посадовців ЄС щодо Росії, США та ситуації в Азовському морі.

Наприклад, 8 лютого дипломати писали, що Крим перетворили на «гарячу зону, куди, можливо, уже перемістили ядерні боєголовки». За словами автора статті, публічно ні ЄС, ні США ніколи не натякали ні на які докази присутності ядерної зброї в регіоні.

Окрім цього, дипломати писали про стосунки американського та російського президентів Дональда Трампа і Володимира Путіна. На їхню думку, липнева зустріч між двома головами держав у Фінляндії була успішною «принаймні для Путіна». Трамп тоді запропонував Росії певну співпрацю, що мала полегшити розслідування стосовно можливого втручання Москви у президентську кампанію у США 2016 року; у відповідь росіяни могли б допитати агентів розвідки США. Представники Білого дому після того запевнили ЄС, що така угода між російським та американським лідерами буде зупинена. Дипломати ЄС у відповідь пишуть про потребу домовлятися з Конгресом США в обхід Трампа.

Загалом нотатки містять дані про три роки роботи дипломатів ЄС, мовиться у статті.

3,9 мільярда доларів від МВФ для стабілізації української економіки – про це пише британська газета Financial Times. Ця позика замінить минулорічну програму допомоги (17,5 мільярдів доларів), яку заморозили через невдале просування реформ.

Гроші від МФВ надійдуть, бо «українська влада успішно відновила макроекономічну стабільність і зростання завдяки підтримці міжнародної спільноти», цитують у виданні Дейвіда Ліптона, першого заступника голови МВФ. Нова програма, додає Ліптон, дозволить «зберегти економічні досягнення та прокласти шлях для швидшого сталого розвитку», але містить і багато ризиків для України.

Автор статті пояснює: допомогу Україна отримала через те, що виконала умови, які передбачає МВФ. Зокрема, підняла тарифи на газ для населення до ринкового рівня, створила антикорупційний суд і ухвалила ощадний і розважливий бюджет на наступний рік. Економіка також поступово почала відновлюватися: щорічний приріст ВВП становить 2–3% після обвалу у 16,4%, який відбувся після анексії Криму і початку війни на Донбасі.

«Петро Порошенко, який хоче бути обраним президентом вдруге попри низькі рейтинги, застеріг, що досягнення реформ, схвалені західними партнерами, – під загрозою розвороту з боку опонентів-популістів і через втручання Росії», – пише журналіст. Наприклад, Юлія Тимошенко, яка наразі має вищі рейтинги на посаду президента, критикує вимоги МВФ стосовно підняття тарифів.

Окрім цього, Україна отримає кредитні гарантії на 750 мільйонів доларів США від Світового банку, які допоможуть їй залучити понад один мільярд доларів із міжнародних ринків. На додачу, ЄС погодив надати Україні першу з двох позик на суму в пів мільярда євро під низький відсоток.

Журналіст цитує Олену Білан, провідну економістку київської інвестиційної компанії Dragon Capital, яка схвально ставиться до позики МВФ. За словами експертки, ці гроші дозволять Україні «вправитися зі значними зовнішніми вимогами фінансування» – наприклад, наступного року, треба буде виплатити п’ять мільярдів доларів зовнішнього боргу.

Автор підсумовує: експерти позитивно оцінюють цю співпрацю між Україною і МВФ, бо її успіх допоможе стабілізувати економіку.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG