Доступність посилання

ТОП новини
19 листопада 2019, Київ 17:59

Травматичний досвід суспільства вчаться долати на сході


Допомогти мирним жителям, які пережили психологічну травму під час бойових дій на Донбасі, покликаний проєкт «Зцілення розділених громад на сході Україні», розповідають ініціатори. Протягом 9 місяців у містах та селищах Луганщини волонтери проводили зустрічі, які відвідали сотні людей.

Події на сході України – це рана, що кровоточить, для держави. Про бойові дії, де гинуть і отримують поранення військові, щодня повідомляє преса. Та є багато людей і цілих громад, про психологічні травми яких майже не говорять.

Існує велика проблема, яка полягає у розділеності спільнот
Ольга Дацко


«Спілкуючись із людьми, ми бачили, що існує велика проблема, яка полягає у розділеності спільнот. Для початку роботи з нею ми власними силами провели польові дослідження. Метою ставили окреслити симптоми розриву зв’язків між людьми, дослідити рівень травматизації й стратегій її подолання», – розповідає психолог і фасилітаторка діалогів Ольга Дацко.

Рік тому відбулося перше навчання модераторів діалогів, яке проводив співініціатор проєкту швейцарець Симон Гройтер. І згодом учасники тренінгу почали працювати зі своїми громадами за методикою інтегративної терапії спільнот.

«Почути одне одного»

Дослідження проводилося шляхом особистого опитування у Сєвєродонецьку, Лисичанську, Рубіжному, Щасті та ще кількох населених пунктах Донбасу, а також онлайн в інших містах, де живуть зараз переселенці. Розбіжності, як свідчать результати дослідження, виявилися передусім у погляді на Євромайдан та подальші події на сході України. Однак у деяких питаннях думки більшості респондентів збігалися.

Так, переважна більшість каже, що страждає від наслідків війни. Близько 20% опитаних зазнали матеріального збитку, біля 5% були жертвами фізичного насильства, більше від половини відповіли, що переживали душевний біль. Причинами його були, зокрема, пережиті страх, тривога, напруження в цілому; пережиті артилерійські обстріли; психологічний тиск і погрози; спостерігання смертей; вимушене переміщення із зони бойових дій.

Більшість опитаних сказали, що їм було б цікаво поговорити з людьми із іншою точкою зору
Більшість опитаних сказали, що їм було б цікаво поговорити з людьми із іншою точкою зору
Ми ставили питання, чи готові респонденти зустрічатися й розмовляти з тими, хто має іншу точку зору на події 2014 року
Ольга Дацко


«Як психолог я знаю, що людям після травмуючих подій треба про це поговорити. В опитуванні ми ставили питання, чи готові респонденти зустрічатися й розмовляти з тими, хто має іншу точку зору на події 2014 року (більшість сказала «так»). Водночас ми виявили, що базові цінності й потреби однакові – мир, родина, турбота про дітей і внуків. Ідея полягала в тому, щоб допомогти людям побачити й почути одне одного», – каже Ольга Дацко.

Тобто ціллю було запустити процес, протилежний тому, який впроваджує пропаганда, – зупинити дегуманізацію, позбавлення людських рис ідейних супротивників і перетворення їх на знеособлені об’єкти.

За бразильською системою

«В ході опитування багато постраждалих від конфлікту казали, що їм допомагає впоратися із наслідками травми спілкування. Зустрічі у групах проводилися в середньому раз на тиждень. Люди дізнавалися про них хто через знайомих особисто, хто через інтернет. Сьогодні я можу сказати, що робота команди не була марною», – каже Симон Гройтер, який днями приїздив на Луганщину для зустрічей із підготованими ним модераторами.

Раніше він працював у посольстві Швейцарії в Україні, брав участь у низці проектів, спрямованих на розвиток суспільного діалогу в країні. Тоді з ним і познайомилася психолог і фасилітаторка Ольга Дацко, яка до 2014 року мешкала в Луганську, а тепер живе у Черкасах.

Вони обговорювали можливість використання методики інтегративної (об’єднувальної) терапії спільнот, розробленої в Бразилії. Після завершення роботи в посольстві пан Гройтер вирішив не полишати співробітництва з українцями. Так і народився проект «Зцілення розділених громад на сході Україні». Симон Гройтер взявся за пошук донорів у Швейцарії.

Більшість модераторів груп – це люди, яких Ольга Дацко знала раніше як спеціалістів. Переважно – психологи, але не лише. Наприклад, одну з груп модерувала лисичанська бібліотекарка Тетяна Фролова.

Групи працювали у містах Сєверодонецьк, Лисичанськ, Кремінна, Щастя, Новопсков, Новодеркул, у селах Новопсковського, Марківського, Білокуракінського, Біловодського районів. Участь у зустрічах взяли до 400 людей.

Досвід на «після повернення ОРДЛО»

Учасників найчастіше знаходили через «сарафанне радіо». Хоча дехто приходив і через вивішені модераторами оголошення.

«Ми не робили акцент на політичних поглядах людей, навпаки теми обирали такі, що хвилюють усіх. Обирали теми разом з учасниками. Частіше це були розмови на особисті теми – наприклад, як дати раду некерованій дитині. З дітьми говорили на теми «Я не можу знайти спільної мови з мамою», «Мене зрадила близька подруга». Однак інколи зачіпали й війну, як-от на розмові «Озлобленість людей: наслідки виховання або збройного конфлікту?». Працювати було цікаво», – каже Тетяна Фролова, модераторка, яка працює бібліотекаркою в Лисичанську.

Складнощі, каже вона, були пов’язані передусім з пошуком підходу до деяких людей. Адже не усі готові були розкритися на зустрічах. Був випадок, коли це не вдавалося, – жінка прийшла, послухала і мовчки пішла. Тим не менш, частіше досвід такого спілкування люди сприймали позитивно й навіть наступного разу приводили з собою знайомих.

Напрацьований нами досвід може стати у нагоді й після повернення неконтрольованих нині урядом територій під український прапор
Ольга Дацко


Досвід Луганської області побачили в інших регіонах, і метод інтегративної терапії спільнот вже взяли на озброєння такі відомі організації, як міжнародний благодійний фонд «Карітас». Зокрема, подібний до луганського проект започаткований в Одеській області, одній із лідерів за кількістю вимушених переселенців з Донбасу.

Після візиту на Луганщину співініціатор проекту Симон Гройтер провів у Святогірську навчання фасилітаторів для Донецької області.

«Потенційно напрацьований нами досвід може стати у нагоді й після повернення неконтрольованих нині урядом територій під український прапор. Подібної роботи потребуватимуть тамтешні громади», – вважає Ольга Дацко.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG