Вже в перші години після появи повідомлень про пожежу на Керченському мосту з'явилися коментарі про те, що російський президент Володимир Путін сприйматиме руйнацію мосту як особисту образу й обов'язково «помститься» за нього.
Але виявилося, що російський президент збирається використати ситуацію навколо Кримського мосту зовсім не для помсти, а для шантажу. І в цьому, гадаю, весь Володимир Путін.
Російський президент збирається використати ситуацію навколо Кримського мосту зовсім не для помсти, а для шантажу. І в цьому, гадаю, весь Володимир Путін
Першим елементом цього шантажу є легітимація знищення цивільної інфраструктури України.
Вперше з початку війни російські керівники практично не приховують, що прагнуть зруйнувати цивільну інфраструктуру. Здавалося б, у разі руйнування Кримського мосту, в якому Кремль звинувачує українські спецслужби, удари мали б завдаватися по горезвісних «центрах ухвалення рішень». Але ні, Кремль цікавить саме удар по інфраструктурі, а російські пропагандисти пояснюють ці атаки своїй аудиторії саме тим, що «Україна почала перша».
Вибух на Кримському мосту: охоплені вогнем цистерни та паніка у Криму (фотогалерея)
Для Путіна шантаж голодом – це частина стратегії боротьби із Заходом
Другий елемент шантажу – це готовність поставити під питання зернову угоду. Схоже, для Путіна шантаж голодом – це частина стратегії боротьби із Заходом. Він, певно, ще не відмовився від ідеї, про яку пише преса, спровокувати глобальну міграційну кризу за допомогою голоду в країнах «глобального півдня».
Російський президент, напевно, пам'ятає, як міграційна криза часів сирійської війни змінила політичний ландшафт Європи – і «може повторити».
Від провокування голоду Кремль, можливо, втримали побоювання, що в голоді країни «глобального півдня» звинуватять саме Росію – і тоді не станеться не лише «розвороту від Заходу», а й «розвороту на Схід».
Пожежа на Керченському мосту наочно продемонструвала готовність Володимира Путіна використати будь-яку ситуацію для подальшої ескалації ситуації
Втім, невдачі на фронтах можуть спонукати Путіна повернутися і до голоду. І те, що російський президент говорить про можливість доставки вибухівки для підриву Керченського мосту... зерновозом, про це свідчить.
Такий міфічний «зерновоз» може з'явитися у доповіді Слідчого комітету Російської Федерації буквально будь-якої миті. І якщо Путін заявить про відмову від угоди – це теж не буде «помста». Впевнений, це буде сухий і жорстокий розрахунок.
Таких елементів шантажу в російській політиці довкола Криму було чимало і, либонь, ще буде чимало. Пожежа на Керченському мосту наочно продемонструвала готовність Володимира Путіна використати будь-яку ситуацію для подальшої ескалації ситуації. Адже що таке шантаж? Це і є улюблене кремлівське підняття ставок, якими стали і війна Росії проти України, і погрози ядерною зброєю, і відмова від постачання газу до країн ЄС.
І пожежа на Керченському мосту для Путіна це, певен, насамперед «підняття ставок». Новий великий шантаж.
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії
Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
