Ракету «Рута», що обвалила Керченський міст, виробляє компанія, заснована колишнім підприємцем із РФ

Кадр із оперативного відео СБУ. Атака на Керченський міст. 17 листопада 2026 року
Кадр із оперативного відео СБУ. Атака на Керченський міст. 17 листопада 2026 року

Однією з ракет, використаних Україною для удару по Керченському мосту (Росія називає збудований до окупованого Криму міст – Кримським), була «Рута». Президент України Володимир Зеленський згадав про неї, назвавши дроном, коли перелічував засоби атаки: «Автомобільну частину Кримського мосту вразили безпілотники «Паляниця», а його залізничну частину – ракети «Нептун», дрони «Рута» та FP-5 «Фламінго».

Що відомо про «Руту»? Хто її виробляє?

«Руту» виготовляє технологічний стартап Destinus, що базується в Нідерландах.

Reuters написала, що застосування «Рути» по Керченському мосту є рідкісним випадком, коли західний виробник виявляється безпосередньо залученим до однієї з найзначущіших операцій Києва із застосуванням далекобійних засобів ураження за весь час повномасштабної війни Росії проти України.

Обвалений разом з аркою над ним прогін автомобільної частини Керченського мосту. 17 листопада 2026 року
Обвалений разом з аркою над ним прогін автомобільної частини Керченського мосту. 17 листопада 2026 року

Однак, компанію Destinus створили українець і росіянин. Президентом компанії є колишній секретар РНБО і ексміністр фінансів України Олександр Данилюк, а засновником – колишній російський підприємець, який працює у сфері космічних інновацій, Михайло Кокорич.

Що відомо?

Олександр Данилюк повідомив Reuters, що в ударі по Керченському мосту було використано 7 ракет Ruta (або, як називає їх компанія, «крилатих ударних систем»). За його словами, було запущено дев'ять ракет Ruta Block 1, сім із яких досягли цілі на мосту; при цьому в операції була задіяна ціла комбінація різних систем озброєння.

Олександр Данилюк у студії Радіо Свобода. Київ, 2019 рік. Данилюк був 12-тим секретарем Ради безпеки і оборони (РНБО) і 16-тим міністром фінансів України
Олександр Данилюк у студії Радіо Свобода. Київ, 2019 рік. Данилюк був 12-тим секретарем Ради безпеки і оборони (РНБО) і 16-тим міністром фінансів України

Данилюк додав, що Україна також використала розроблені компанією ударні безпілотники великої дальності Lord, або Da Vinci.

В інтерв'ю Reuters Данилюк сказав, що системи Destinus були єдиною, виготовленою за межами України зброєю, використаною Україною в цій операції.

«Це має бути зброя, яка виробляється в достатній кількості», – наголосив Данилюк.


Агентство Reuters зазначає, що Україна вже використовувала проти цілей на території Росії американські ракети ATACMS, французькі SCALP і британські Storm Shadow, проте запаси цих видів озброєнь обмежені, і для більшості ударів по глибоких російських тилах Україна покладається на власні безпілотники та ракети, номенклатура яких постійно розширюється.

Щодо Destinus, то навесні 2026 року було оголошено про створення нею спільного підприємства разом із провідним світовим виробником озброєнь, німецьким концерном Rheinmetall.

У повідомленні наводилися слова Михайла Кокорича про необхідність масового виробництва ракет у Європі:

«Сучасні конфлікти визначаються обсягами та витратами на досягнення результату»

Армін Паппергер, генеральний директор Rheinmetall, заявив про необхідність розширити промислову базу для створення сучасних оборонних систем у Європі:

«Ми закладаємо основу для створення масштабованих, готових до експлуатації ракет, що відповідають актуальним вимогам збройних сил європейських країн та їхніх союзників»

Удар по Керченському мосту: повністю знищена одна з арок та автомобільний проліт (відео) Удар по Керченському мосту: повністю знищена одна з арок та автомобільний проліт (відео)

No media source currently available

Хто такий Кокорич?

Компанія Destinus була заснована у 2021 році Михайлом Кокоричем. Це підприємець із Сибіру (Чита), колишній власник мережі магазинів «Техносила», який у 2010-х створив першу в Росії приватну космічну компанію.

У 2016 році в інтерв'ю Радіо Свобода Кокорич розповідав про те, що з дитинства був ентузіастом космосу, став підприємцем і згодом створив перший російський космічний стартап «Даурія». Однак він мав складнощі роботи з Роскосмосом і те, як потім перебрався до США.

Після нападу Росії на Україну у 2022 році Кокорич оголосив про відмову від російського громадянства: «Цього тижня я свідомо та офіційно відмовився від громадянства Російської Федерації, припинивши свій формальний і єдиний зв'язок із країною. Станом на лютий 2022 року це було свідоме рішення, викликане моєю фундаментальною незгодою із вторгненням Росії в Україну та політикою уряду Путіна».

Бізнесмен працював у США та Швейцарії, де створив два космічні стартапи – Momentus (спільно з Левом Хасісом) та Destinus.

Із посади гендиректора Momentus Кокоричу у 2021 році довелося піти через своє російське громадянство, оскільки законодавство США забороняло йому доступ до розробок компанії, які є технологіями подвійного призначення для застосування в цивільній та військовій сферах.

Кокорич входить до Антивоєнного комітету Росії. У жовтні 2025 року ФСБ порушила кримінальну справу проти учасників комітету за звинуваченням в організації терористичної спільноти та насильницькому захопленні влади.

  • Зображення 16x9

    Російська служба Радіо Свобода

    Російська служба є альтернативою російським медіа, контрольованим державою, і надає аудиторії в Російській Федерації достовірні й точні новини та аналітику. Перша програма російською мовою Радіо Визволення (пізніше Радіо Свобода), адресована населенню СРСР, вийшла з Мюнхена (Німеччина) 1 березня 1953 року

​
XS
SM
MD
LG