Автомобільна частина Керченського мосту зруйнована, судноплавний канал між Азовським і Чорним морями перекритий. І на перше місце виходять питання логістики: автомобільної, залізничної, морської. Як військові та цивільні вантажі доправлятимуть до окупованого Росією українського Криму і чи можливий ремонт мостової споруди, з’ясовував проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Генштаб ЗСУ та Служба безпеки України повідомили про результати багатоетапної операції, під час якої в ніч на 17 листопада був пошкоджений Керченський міст.
За твердженням українського командування, арка та прогін автомобільної частини мосту обвалилися у воду, а залізнична частина була пошкоджена.
У СБУ заявили, що операція готувалася близько місяця і складалася із семи етапів. Спершу українські військові завдавали ударів по російських системах ППО, які захищали переправу, після чого атакували безпосередньо міст.
За даними спецслужби, на завершальному етапі бійці спецпідрозділу «Альфа» застосували українські ракети-дрони «Паляниця», які уразили автомобільну частину мосту.
У СБУ стверджують, що це вже четверте ураження Керченського мосту після атак у жовтні 2022-го, липні 2023-го та червні 2025 року.
У Генштабі ЗСУ наголосили, що міст використовували російські війська для перекидання пального, боєприпасів, техніки та особового складу до Криму й на південь України.
Російська влада раніше підтвердила пошкодження конструкцій переправи, проте повний масштаб руйнувань не розкрила.
Чи можливий ремонт?
Російський уряд визначив необхідні заходи для оцінки збитків і запуску будівельних робіт із відновлення Керченського мосту, заявив 17 листопада віцепрем’єр РФ Марат Хуснуллін.
«Також обговорили питання доправлення вантажів на Кримський півострів альтернативними маршрутами», – сказав Хуснуллін після засідання урядової комісії.
Кримський міст буде відновлений «і буде ще кращим, ніж раніше», – заявив речник російського президента Дмитро Пєсков.
Після попередніх ударів Сил оборони України по мосту через Керченську протоку споруду відновлювали протягом кількох місяців після атаки. Чи можливий зараз ремонт і які можуть виникнути труднощі, Крим.Реалії на умовах анонімності розповів військовий експерт із Криму, колишній український офіцер, підполковник запасу.
«Будь-якому ремонту, а надто роботам такого рівня, передують два обов’язкові етапи: обстеження вцілілих конструкцій та приладове дослідження їхнього стану, а потім – створення проєкту виконання ремонтних робіт. Це завдання велике за обсягом, і його виконання потребуватиме часу. Сам ремонт і відновлення мосту можуть розпочатися не те що через тижні, а через місяці», – пояснив експерт.
За його словами, час для удару по мосту Сили оборони України обрали ідеально, оскільки зараз найгірші погодні умови для проведення робіт у морській акваторії.
«Листопад і грудень – це пора сильних вітрів і штормів, які унеможливлюють проведення морських робіт плавучими кранами, баржами, земснарядами тощо. Особливо критичні до погоди плавучі крани – вони зазвичай працюють за хвилювання моря до 2–3 балів, що відповідає висоті хвилі до 0,75–1,25 метра, а спеціалізовані морські та рейдові моделі – до 4 балів», – розповів військовий експерт і звернув увагу, що 17 листопада в протоці якраз штормова погода.
«У зв’язку з погіршенням погодних умов рух із Криму в бік Тамані тимчасово обмежений. Зверніть увагу: поромна переправа сьогодні не працює. Рух пасажирських катерів у напрямку «порт Крим – порт Кавказ» обмежений», – повідомив у вівторок удень російський Мінтранс окупованого Криму.
Експерт звертає увагу на ще одну особливість, яка може вплинути на час початку робіт із розчищення судноплавного каналу.
«Прогін автомобільного мосту завдовжки 270 метрів обвалився разом з аркою і повністю перекрив судноплавний канал між Чорним та Азовським морями. Для підняття уламків із дна знадобляться потужні плавучі крани, але може так статися, що вони зараз «припарковані» з боку Чорного моря – у порту Камиш-Бурун – і не зможуть підійти до місця робіт, яке розташоване з боку Азовського моря від мосту. Звісно, плавкран можна притягнути з інших портів. Найближчий – це порт Кавказ, далі порти Темрюк, Азов, Таганрог», – зазначив офіцер запасу ЗСУ.
Також експерт вказує на те, що плавзасоби, які використовуватимуть для ремонтних робіт, стануть легкими цілями для українських дронів і ракет.
«Плавкрани, баржі, допоміжні судна – це практично стаціонарні цілі. І можна не сумніватися, що Україна не дасть спокійно проводити ремонт мосту», – констатує підполковник запасу.
Логістика сухопутна
Представники російської влади Криму, коментуючи удар Сил оборони України по мосту, в один голос заявляють, що ця споруда важливої ролі не відігравала, роблячи акцент на можливостях так званого «сухопутного коридору» з Росії на окупований півострів.
«Кримський міст практично не використовувався для доправлення вантажів, тому на постачанні міста те, що сталося, не позначилося. Постачання йде у звичному режимі. Основний транспортний потік, який проходив через міст, – особистий автомобільний транспорт і рейсові автобуси», – заявив російський глава окупованого Севастополя Михайло Развожаєв.
«Кримський міст» практично не використовувався для постачання продовольства, товарів і ПММ на півострів. Основний трафік становили особисті автомобілі та автобуси. Логістичні ланцюжки постачання збережені», – написав у своєму телеграм-каналі Олег Крючков, радник російського глави окупованого Криму Сергія Аксьонова.
«Кримський міст» – це абсолютно цивільний об’єкт. Пересувалися ним винятково легкові автомобілі та пасажирські автобуси. Якщо подивитися правила перевезень, то навіть гібриди не допускалися. Жодних великовантажних автомобілів, автоцистерн і тим більше військового транспорту там не було», – зазначила Ольга Курлаєва, яка також є радницею Аксьонова.
Цікаво, що обоє радників пишуть «Кримський міст» у лапках.
Про те, як зміниться логістика сухопутних і морських перевезень до Криму та у зворотному напрямку після ураження автомобільної частини Керченського мосту, Крим.Реалії на умовах анонімності розповів капітан 3-го рангу запасу, який раніше служив у військовій розвідці України.
«Військових перевезень мостом практично вже давно не було, усі вантажі й техніка йшли через поромну переправу. Також використовувався «сухопутний коридор», але там зараз обстановка ускладнилася ще більше для російських військових. Окрім того, що траса з травня повністю взята під вогневий контроль, то за останній місяць було завдано ударів по шести мостах через річки», – зазначив колишній військовий розвідник.
Про ураження 17 листопада мосту через річку Міус біля Наталівки в Ростовській області повідомив керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко та опублікував карту об’їзду з урахуванням раніше уражених мостів. Цей же міст раніше вже був уражений 8 листопада.
«Залізничних вантажних перевезень до Криму й Кримом також немає. Залізнична частина Керченського мосту ще після попередніх ударів перестала витримувати навантаження, і для вантажних потягів шлях на мостовий перехід через протоку був закритий. А всі залізничні мости в Криму СОУ вибили протягом літа. За моїми даними, ще жодного не відновили», – зазначив капітан 3-го рангу запасу.
Логістика морська
Морський офіцер запасу зазначає, що через перекриття судноплавного каналу в Керченській протоці для Росії на тривалий час буде перекритий шлях перевезення вантажів річкою Дон та через Азовське в Чорне море.
«Є варіант розвантаження в Таганрозі й подальшого переміщення цих вантажів залізницею до чорноморських портів Краснодарського краю. Але це додаткові час і гроші. До того ж, до порту Таганрога від фронту «рукою подати», і він є нескладною ціллю», – вважає колишній розвідник.
За словами капітана 3-го рангу запасу, основне навантаження зараз ляже на Керченську поромну переправу, але вона також має великі проблеми.
«Було п’ять автомобільних поромів, і всі вони раніше були уражені українськими силами. Три з них потребують найсерйознішого ремонту або навіть списання, а два використовуються на переправі як несамохідні баржі – їх перетягують буксири між портами «Крим» і «Кавказ». Обидва залізничні пороми були знищені раніше», – розповів офіцер запасу ЗСУ.
За словами колишнього військового розвідника, щодоби мостом проїжджали 10–12 тисяч автомобілів, а влітку цей показник сягав у середньому 30 тисяч авто.
«Навіть якщо цей потік зараз і зменшиться, то ненабагато. Завантаженість поромної переправи зросте в рази, і виникне транспортний колапс. Можуть запровадити якийсь попередній електронний запис для проїзду на пором, а більшість вантажних автомобілів із непріоритетними вантажами відправлятимуть на «сухопутний коридор», де розбиті мости й можна потрапити під удар дрона. Єдиний варіант – збільшити кількість поромів, але для цього треба їх десь зняти з інших ліній у Росії або купити за кордоном», – вказав капітан 3-го рангу запасу.
Колишній офіцер ЗСУ нагадав, що на суднобудівному заводі «Залив» у Керчі будували великий пором для Далекого Сходу РФ, але це судно було уражене українськими силами у стані готовності 96 відсотків.
Сергій Коваль – псевдонім фрілансера Радіо Свобода, який пише під цим іменем із міркувань безпеки