Росія швидко просувається у створенні космічної мережі інтернету, яка може позбавити Україну переваги на полі бою, отриманої завдяки використанню Starlink. Однак російський супутниковий інтернет, імовірно, матиме одну ключову вразливість у воєнний час, кажуть експерти.
«Рассвет» – проєкт російської компанії «Бюро 1440» – у березні вивів на орбіту першу партію із 16 робочих супутників. Другу партію запустили в липні, а вже наступного року, за повідомленнями Reuters, компанія планує мати на орбіті сотні супутників.
«Бюро 1440» позиціонує свою систему інтернету на кшталт Starlink як цивільний проєкт, однак президент Росії Володимир Путін прямо говорив про нього в контексті війни проти України. Під час зустрічі з військовими в Кремлі 12 червня Путін заявив, що робота над аналогом Starlink «йде хорошими темпами» і висловив сподівання, що військові «найближчим часом відчують це на землі».
Китай, Європейський Союз та кілька інших держав і об’єднань також розробляють власні аналоги Starlink.
Ієн М’юрхед, інженер космічних систем і колишній британський військовослужбовець, сказав Радіо Свобода, що нинішня гонка зі створення супутникового інтернету на низькій навколоземній орбіті значною мірою пояснюється тим, що «сучасна армія не може діяти без зв’язку з відносно високою пропускною здатністю».
За його словами, війна в Україні продемонструвала, що «єдиний реальний спосіб гарантувати [зв’язок із передаванням великих обсягів даних] у зоні бойових дій – це супутникові угруповання».
Як працюють такі супутникові мережі
Старіші системи космічного інтернету використовували окремі супутники, розташовані за десятки тисяч кілометрів від Землі, через що зв’язок був нестабільним і ненадійним. Натомість супутники Starlink працюють у кількох орбітальних «оболонках» на висотах у сотні кілометрів, що дозволяє передавати дані значно швидше, але потребує цілих супутникових угруповань, щоб користувач у будь-якому місці й у будь-який момент мав доступ хоча б до одного супутника. Starlink продовжує переводити своє угруповання на нижчі орбіти.
М’юрхед каже, що російський інтернет на низькій навколоземній орбіті не буде співмірним зі Starlink, який нині має понад 10 тисяч супутників навколо Землі й мільйони платних користувачів. Однак, за його словами, «розгортання будь-якої мережі на низькій навколоземній орбіті означатиме величезне збільшення доступних [російським] військам можливостей зв’язку і справді вплине на їхню здатність до командування та управління».
Але М’юрхед вказує на одну ключову перевагу в безпеці, яку доступ України до Starlink має над аналогічною російською системою. Вона пов’язана з компонентом, який називають наземними станціями.
Вразливе місце – наземні станції
Наземні станції зазвичай являють собою комплекс антен, фізично підключених до наземної інтернет-інфраструктури. Саме вони є джерелом інтернет-даних, які передаються на супутники, що пролітають над ними, а звідти – окремим користувачам.
Наземні станції великі, нерухомі й випромінюють електромагнітні сигнали, через що їх складно приховати.
Користувачів Starlink в Україні нині обслуговують наземні станції у Польщі, Литві та Туреччині. Усі три країни є членами НАТО, а отже Росія ризикувала б спровокувати військову відповідь за підтримки США, якби знищила станції, якими користується Україна.
Останніми місяцями Київ продемонстрував здатність завдавати ударів далекобійними дронами по цілях у різних регіонах Росії. Якщо «Рассвет» почне повноцінно працювати, будь-які наземні станції на російській території, ймовірно, стануть важливими цілями для Києва.
«Я впевнений, що Starlink входить до пріоритетних цілей Росії, але вони не можуть знищити наземні станції Starlink, тоді як Україна може атакувати. Навіть якщо [наземна станція «Рассвета»] буде в Сибіру, ніщо не заважає Україні атакувати її», – каже М’юрхед.
Заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький в інтерв’ю РБК-Україна, опублікованому 10 серпня, заявив, що кількість супутників «Рассвета», які Росія вже має на орбіті, дозволяє російським військам користуватися мережею «нетривалий час, коли супутник пролітає над нашою територією», додавши, що «вже йде дискусія, як із цим боротися».
Обмежені можливості Росії для запусків
Вікторія Самсон, директорка з питань космічної безпеки та стабільності Secure World Foundation, сказала Радіо Свобода, що обмежені можливості Росії із запуску супутників стануть однією з головних перешкод для забезпечення ширшого покриття «Рассвета».
Росіяни «просто не мають достатніх можливостей для запусків», сказала вона. «Це не означає, що вони не зможуть створити угруповання супутникового інтернету, але воно, ймовірно, не буде настільки швидким чи ефективним, як Starlink або дві системи, над якими працює Китай, – Guowang і Qianfan».
«Усі компоненти ракети «Союз-2.1б» (крім двигунів) випускаються на підприємстві «Прогрес», яке ми атакували ракетами «Фламінго». Які саме пошкодження завдано, та як вони вплинуть на графік запусків «Рассвет», мені невідомо. Однозначно, щоб зруйнувати таке величезне виробництво ракет, потрібно докласти чимало зусиль. Також різні частини готових ракет може зберігатися на космодромах або перебувати в дорозі», – написав на своїй сторінці у фейсбуці Сергій Бескрестнов (позивний Флеш), який із 17 липня 2026 року є радником президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони, а до цього працював радником Міністра оборони України Федорова.
За даними Генштабу ЗСУ, у ніч на 15 серпня Сили оборони України уразили ракетно-космічний центр «Прогрес» у Самарі – зафіксовано влучання в ціль з подальшою пожежею на території об’єкту. У Генштабі зазначають, що центр «Прогрес» – одне з ключових підприємств ракетно-космічної промисловості РФ, що виробляє ракети-носії сімейства «Союз», зокрема, «Союз-2.1б» залучається до розгортання російського супутникового угруповання «Рассвет» – системи широкосмугового супутникового зв’язку, яку Росія позиціонує як аналог Starlink.
Форум