Європейський Союз наближається до ухвалення чергового пакету санкцій – вже 18-го з часу повномасштабного вторгнення Росії в Україну понад три роки тому. Але залишаються ще два невирішені питання. По-перше – стеля цін на російську нафту. Це положення досі залишається в проєкті, з яким ознайомилося Радіо Свобода, але невідомо, чи збережеться воно в остаточній версії. По-друге, вето Словаччини з питання, яке хоча й пов’язане із санкціями, формально не входить у документ.
Коли Єврокомісія представила проєкт санкцій у червні, то головною пропозицією було знизити стелю цін на російську нафту з нинішніх $60 за барель до $45. Оскільки ця політика координується в межах Групи семи (G7), ЄС намагався отримати схвалення інших країн G7, зокрема США, під час саміту в Канаді минулого місяця.
Проте переконати Вашингтон не вдалося, особливо після зростання цін на нафту через удари Ізраїлю та США по Ірану. Попри це, у Брюсселі розглядають можливість просувати ідею самостійно, адже стеля цін на нафту спочатку була способом обійти заборону ЄС на надання транспортних послуг для перевезення російської нафти.
У неофіційних обговореннях у Брюсселі європейські чиновники зазначили, що Кіпр, Греція і Мальта – країни з розвиненими морськими транспортними секторами — виступають проти зниження цінової стелі. Втім, очікується, що Кіпр і Греція можуть пом’якшити свою позицію, особливо якщо Велика Британія – ще один важливий гравець на ринку морського страхування – підтримає Брюссель.
Дипломати вважають, що США також можуть приєднатися до ініціативи, якщо Брюссель і Лондон діятимуть узгоджено.
Основним опонентом наразі залишається Мальта, хоча існує надія, що Валлетта погодиться на знижену стелю – можливо, не до $45, але нижче за поточні $60.
Вето Словаччини
Братислава пов’язує свою згоду на новий пакет санкцій з переглядом окремої ініціативи Єврокомісії – плану поетапної відмови від російських енергоносіїв до кінця 2027 року.
Цю пропозицію, що отримала назву RePowerEU («Відновлення енергетичної незалежності ЄС»), було представлено у травні, і вона викликала невдоволення як у Словаччині, так і в Угорщині, яка, за неофіційними даними, підтримує сусідів.
І це не дивно.
З 2022 року ЄС вже обмежив імпорт російських енергоносіїв через санкції – наприклад, заборонивши більшість поставок вугілля та нафти. Але санкції вимагають одностайної згоди всіх 27 країн-членів, і Словаччина з Угорщиною вже блокували жорсткіші енергетичні обмеження, які пропонував Брюссель.
Тож тепер Єврокомісія хоче діяти в обхід цих вето – через внутрішні правила ЄС і механізми кваліфікованої більшості (55% країн, що представляють 65% населення).
Основною пропозицією стане юридична заборона укладення нових контрактів на постачання російського газу, включно з короткостроковими («спотовими» ) контрактами на постачання скрапленого газу (LNG), до кінця 2025 року. Для довгострокових контрактів передбачено поступове припинення до кінця 2027 року.
Імпорт російського газу в ЄС знизився з 45% у 2021 році до 19% у 2024-му, і очікується, що у 2025-му він становитиме 13% – після припинення транзиту через Україну на початку року. Однак ЄС опинився у незручному становищі, коли стало відомо, що імпорт російського LNG (скрапленого природного газу) зріс у 2024 році на 12% порівняно з 2023.
Щодо нафти, ситуація менш критична, але чутлива політично та географічно.
Сьогодні російська нафта становить лише 3% імпорту ЄС, порівняно з 27% у 2022 році – завдяки санкціям, які заборонили імпорт морським шляхом.
Проте для країн Центральної Європи, що не мають виходу до моря, зроблено винятки. Чехія вже відмовилася від цього імпорту, але Угорщина і Словаччина досі отримують до 80% нафти з Росії.
Єврокомісія вимагає, щоб ці поставки припинилися до кінця 2027 року. Від Будапешта і Братислави очікують план дій: як саме вони це реалізують, які альтернативи розглядають і які чинні контракти з Москвою в них є. Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив на саміті ЄС 26 червня, що не підтримає санкційний пакет без додаткових роз’яснень щодо переорієнтації енергетики ЄС в рамках RePowerEU. За словами дипломатів, знайомих із ситуацією, Братислава не наполягає на винятках, а хоче юридичної ясності щодо можливих претензій «Газпрому» за вже укладеними контрактами.
Минулого тижня представники Єврокомісії відвідали Братиславу, де зустрілися з урядовцями та енергетичними компаніями. Дипломати зазначили, що зустрічі «пройшли добре», але Фіцо досі не готовий погодитися на пакет санкцій. Під час зустрічі послів ЄС у Брюсселі 4 липня прозвучало, що пакет ще «не дозрів» для ухвалення.
У пресрелізі словацького Мінекономіки після візиту Єврокомісії також йшлося, що потрібні додаткові перемовини. Міністерка економіки Дениса Сакова заявила: «Ми готові й надалі продовжувати експертні обговорення з залученням усіх зацікавлених сторін».
Форум