Доступність посилання

«Ніколи такого не чув». Як угорська сім’я живе в селі, яке оголосило себе «вільним від ромів»

Ласло Сіфтер зафіксував напади і погрози з боку односельчан
Ласло Сіфтер зафіксував напади і погрози з боку односельчан
Роберт Баторі та Вілл Тізард

Ще не висохло чорнило на документі про купівлю нового будинку Ласло Сіфтера та його дружини у, здавалося б, безпечному і мальовничому угорському селі Терестене, коли з’явилися перші ознаки неприємностей.

Ласло і його дружина Агнес вірили, що знайшли рустикальний будинок у старовинному селі на дві вулиці на півночі Угорщини, де їхні четверо дітей могли б рости в здоровій сільській місцевості.

Нічого подібного немає в жодному іншому селі
Аттіла Броглі

Однак якраз на етапі укладання угоди про купівлю, а саме: під час телефонної розмови з головою села у 2020 році ситуація почала набувати дивного повороту. Тоді під час дзвінка сільський голова похвалився Ласло, що село має особливі юридичні права, які дають їм право затверджувати будь-яку покупку будинку.

«Нічого подібного немає в жодному іншому селі», – сказав сільський голова Аттіла Броглі в записаній телефонній розмові. Він відмовився давати інтерв’ю Радіо Свобода.

Сім’я під загрозою в угорському селі, яке сільський голова проголосив «вільним від ромів»
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:56 0:00

Броглі також пояснив, що село оголосило кожен будинок і земельну ділянку об’єктом культурної спадщини, а це означає, що ніхто не може їх купити, якщо тільки село не відмовиться від своїх прав на купівлю. Вся ця схема мала одну ключову перевагу, сказав він: село було на 100% «вільним від ромів».

Як сказала дружина Ласло Агнес: «Місцева рада хотіла знати, хто хоче купити тут будинок, і вони могли відфільтрувати покупців, щоб тільки ті, хто, на їхню думку, добре підходив для поселення, купили його».

Сіфтери мають частково ромське походження, але зовні не виглядають етнічними ромами. Вочевидь, селяни не зауважили це, тож їхня покупка відбулася.

Але це не означало, що їхні проблеми закінчилися.

Незабаром вони мали справу з сусідами, які, кажуть, погрожували їм, а в якийсь момент троє чоловіків накинулися на Ласло і побили його, зламавши йому ребра. Весь інцидент зафіксували камери спостереження.

Потім сам Ласло зафіксував напади і погрози з боку інших осіб, в тому числі один випадок, коли чоловік застрибнув на капот його автомобіля. В іншому випадку чоловік зняв штани перед Ласло, коли той їхав із дітьми в машині.

Навіть заступниця сільського голови вдарила Ласло дверцятами автомобіля і вибила у нього з рук мобільний телефон, коли той прийшов до неї, щоб запитати про послуги шкільного транспорту, в яких його дітям відмовили.

Щодо права села попередньо схвалювати купівлю житла, адвокат з цивільних прав Балаш Тот сказав: «Чесно кажучи, я ніколи такого не чув».

«Основний закон гарантує право на свободу пересування та право власності. Право купувати нерухомість і жити там, де ви хочете, – це, безумовно, фундаментальне право, що міститься в законі. Будь-яка дискримінація в цьому плані, безумовно, є незаконною».

Я не для того закінчувала юридичний факультет, щоб сільський голова міг вирішувати, де мені жити, а де ні
Агнес Сіфтер

Сіфтери поскаржилися до Угорського управління з питань рівного поводження, але орган постановив, що, оскільки їм вдалося купити будинок, дискримінація не може бути доведена.

Тим часом поліцейські в цивільному почали переслідувати Ласло, за його словами, одного разу вони повалили його на землю перед його будинком, коли він намагався показати їм своє посвідчення.

Сім’я та село подали десятки судових позовів один проти одного, і тепер навколо будинку та подвір’я Сіфтерів встановлені камери відеоспостереження.

За словами Агнес Сіфтер, подружжя Сіфтерів розглядало можливість переїзду, але вирішило не здаватися. Вона підкреслила, що виїхати означало б поступитися силам дискримінації.

«Вони помиляються. Я не для того закінчувала юридичний факультет, щоб сільський голова міг вирішувати, де мені жити, а де ні».

Біженці із Закарпаття опинилися на вулиці в місті Коч через введені Угорщиною обмеження

Діти туляться один до одного на тротуарі біля речей їхньої родини в угорському місті Коч, Фото від 22 серпня 2024 року.<br />
<br />
Їхню сім&#39;ю виселили з приватного притулку після того, як уряд Угорщини обмежив фінансування проживання біженців, які не походять із регіонів України, де йдуть бойові дії або які потерпають від обстрілів.
1/11 Діти туляться один до одного на тротуарі біля речей їхньої родини в угорському місті Коч, Фото від 22 серпня 2024 року.

Їхню сім'ю виселили з приватного притулку після того, як уряд Угорщини обмежив фінансування проживання біженців, які не походять із регіонів України, де йдуть бойові дії або які потерпають від обстрілів.
Виселені з місця тимчасового розміщення біженці з України під наглядом цивільної охорони розбили табір біля автовокзалу міста Коч. Угорщина, серпень 2024 року<br />
<br />
<br />
<br />
&nbsp;
2/11 Виселені з місця тимчасового розміщення біженці з України під наглядом цивільної охорони розбили табір біля автовокзалу міста Коч. Угорщина, серпень 2024 року



 
Сім&rsquo;ї з маленькими дітьми готуються ночувати на автостанції Коча. Чоловіки приносять матраци<br />
<br />
&nbsp;
3/11 Сім’ї з маленькими дітьми готуються ночувати на автостанції Коча. Чоловіки приносять матраци

 
Всю ніч правоохоронці стежили за табором та біженцями, які опинилися на вулиці.&nbsp;
4/11 Всю ніч правоохоронці стежили за табором та біженцями, які опинилися на вулиці. 
Ольга Беркі приїхала до Угорщини із закарпатського&nbsp; Бадалового, що розташоване поруч із кордоном з Угорщиною. Вона каже, що її дядько загинув на фронті, а вдома у неї є чоловік та інші члени родини.
5/11 Ольга Беркі приїхала до Угорщини із закарпатського  Бадалового, що розташоване поруч із кордоном з Угорщиною. Вона каже, що її дядько загинув на фронті, а вдома у неї є чоловік та інші члени родини.
Ольга (сидить навпочіпки праворуч) каже, що тепер на вулиці і вона, і її дочка Катя (ліворуч) разом зі своєю дитиною.<br />
&nbsp;
6/11 Ольга (сидить навпочіпки праворуч) каже, що тепер на вулиці і вона, і її дочка Катя (ліворуч) разом зі своєю дитиною.
 
Люди вирішують, що їм далі робити.<br />
В Угорщині багато біженців з України самі оплачують житло, або живуть у рідних, друзів чи волонтерів.&nbsp;
7/11 Люди вирішують, що їм далі робити.
В Угорщині багато біженців з України самі оплачують житло, або живуть у рідних, друзів чи волонтерів. 
Громадські організації попереджають, що в результаті ухвалених в Угорщині змін до закону про допомогу переміщеним особам, тисячі вихідців з України можуть залишитися без даху над головою, оскільки чимало з них не мають коштів або не бажають повертатися додому, поки триває вторгнення Росії в Україну
8/11 Громадські організації попереджають, що в результаті ухвалених в Угорщині змін до закону про допомогу переміщеним особам, тисячі вихідців з України можуть залишитися без даху над головою, оскільки чимало з них не мають коштів або не бажають повертатися додому, поки триває вторгнення Росії в Україну
Урядовий уповноважений Угорщини з питань переміщених осіб у результаті російсько-української війни Норберт Пал називає зміни до закону &laquo;розумними та пропорційними&raquo; після 2,5 років тривання війни.<br />
Пал&nbsp;сказав проурядовій газеті Magyar Nemzet, що &laquo;ті, хто хотів знову стати на ноги в Угорщині, вже змогли це зробити&raquo;.
9/11 Урядовий уповноважений Угорщини з питань переміщених осіб у результаті російсько-української війни Норберт Пал називає зміни до закону «розумними та пропорційними» після 2,5 років тривання війни.
Пал сказав проурядовій газеті Magyar Nemzet, що «ті, хто хотів знову стати на ноги в Угорщині, вже змогли це зробити».
Коли російські війська вторглися в Україну 24 лютого 2022 року, Рада Європейського Союзу активувала свою Директиву про тимчасовий захист від 2001 року, надаючи українським біженцям дозвіл на проживання, доступ до підтримки держави та ринку праці в країнах, які приймають людей
10/11 Коли російські війська вторглися в Україну 24 лютого 2022 року, Рада Європейського Союзу активувала свою Директиву про тимчасовий захист від 2001 року, надаючи українським біженцям дозвіл на проживання, доступ до підтримки держави та ринку праці в країнах, які приймають людей
Наразі в ЄС проживає 4,19 мільйона біженців з України: з них понад 1,2 мільйона в Німеччині, майже 1 мільйон у Польщі та 400 000 у Чехії.<br />
В Угорщин лише&nbsp;41 тисяча біженців з України.&nbsp;
11/11 Наразі в ЄС проживає 4,19 мільйона біженців з України: з них понад 1,2 мільйона в Німеччині, майже 1 мільйон у Польщі та 400 000 у Чехії.
В Угорщин лише 41 тисяча біженців з України. 
Назад
Вперед

Форум

XS
SM
MD
LG