Доступність посилання

ТОП новини

«Путіна якщо не налякали, то попередили». Чи стала меншою загроза нового російського вторгнення в Україну?


Вогонь РСЗВ, ілюстраційне архівне фото
Вогонь РСЗВ, ілюстраційне архівне фото

Навчання Військово-морського флоту Росії в Чорному морі триватимуть до 19 лютого, заявляють у командуванні російського Чорноморського флоту. У морських маневрах беруть участь понад 30 російських бойових кораблів, стверджують у військовому відомстві. Жителі окупованого Росією українського Криму говорять про посилення російської військової присутності на Кримському півострові. Тим часом Росія заявила, що ешелон із військовою технікою після навчань залишив Крим. Навіщо Росія перекидає до Криму свої бойові кораблі, техніку і військових? Чим це загрожує і як на це реагують в Україні та світі? Про це читайте у матеріалі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Мета військових морських навчань у Чорному морі – оборона морського узбережжя Кримського півострова, пунктів базування Чорноморського флоту, а також об'єктів «економічного сектора країни, морських комунікацій та районів морської економічної діяльності», повідомляє пресслужба Чорноморського флоту Росії.

«На початковому етапі навчань кораблі залишили бази у Севастополі та Новоросійську, а потім здійснили перехід у призначені райони», – йдеться у повідомленні.

У зв'язку з навчаннями Росія перекрила для судноплавства кілька зон Чорного та Азовського морів.

Окупований Росією український Крим, квітень 2021 року
Окупований Росією український Крим, квітень 2021 року

Продовжуються і російсько-білоруські військові навчання «Союзна рішучість-2022». Вони триватимуть у Білорусі до 20 лютого.

Увечері 11 лютого глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що Україна активізувала механізм зменшення ризиків, звернувшись до Росії із запитом про надання інформації про військову активність біля кордону з Україною та в анексованому Криму. Влада Росії мала відповісти протягом 48 годин.

13 лютого стало відомо, що аналогічний запит до Мінська через військові навчання з Росією спрямували країни Балтії.

Російські танки, Ростовська область, Росія, 27 січня 2022 року
Російські танки, Ростовська область, Росія, 27 січня 2022 року

Спікер МЗС України Олег Ніколенко повідомив, що Україна не отримала відповіді від Росії у передбачені Віденським документом
48 годин. Він стверджує, що лист Росії, який вона поширила в ОБСЄ за кілька годин після закінчення передбаченого терміну, «не можна вважати відповіддю». Тому Україна скликає зустріч із Росією та всіма державами-учасницями Віденського документа ОБСЄ для обговорення посилення і переміщення російських військ уздовж кордону України та анексованого Криму, повідомив Дмитро Кулеба.

Держави Балтії отримали відповідь офіційного Мінська на свій запит у рамках механізму зниження ризиків та вивчають його, повідомляє
кореспондент Радіо Свобода Рікард Юзвяк.

У Кремлі стверджують, що не ведуть жодної «незвичайної військової діяльності» на своїй території та, навпаки, звинувачують Україну в «підготовці силової операції» на Донбасі.

У кримських соцмережах пишуть, що на півострові, часто посеред поля, стоїть безліч російської військової техніки. За словами кримчан, її скупчення спостерігається не лише на автошляхах, а й на околицях населених пунктів.

Російська військова техніка. 152-мм самохідна гаубиця 2С3 (2С3М) «Акація». Цементний завод під Бахчисараєм. Крим, 10 лютого 2022 року
Російська військова техніка. 152-мм самохідна гаубиця 2С3 (2С3М) «Акація». Цементний завод під Бахчисараєм. Крим, 10 лютого 2022 року

Масове скупчення російської військової техніки в Криму підтверджують і супутникові знімки, зроблені Maxar Technologies на початку лютого.

Заступниця міністра оборони України Ганна Маляр заявила, що у Криму перебувають 32 тисячі російських військовослужбовців.

«Із 2014 року до початку 2022 року Росія значно посилила військову присутність і на півострові, і в акваторії Чорного моря. На території півострова на постійній основі створено міжвидове угруповання військ Збройних сил Росії, і чисельність особового складу на сьогодні налічує близько 32 тисяч військовослужбовців», – повідомила вона в ефірі «Суспільне.Крим».

За словами Маляр, у Криму фіксують «понад 100 тисяч особового складу наземного компонента».

«Навесні 2021 року фіксували 126 тисяч (російських військових – ред.). Сьогодні, плюс-мінус, приблизно так само... Станом на сьогодні ми не фіксуємо створення ударних груп. Це не означає, що це якась гарантія серйозна, це не означає, що зникла загроза – вона у нас восьмий рік щодня. Але ударних груп зараз ми не фіксуємо», – наголосила заступниця міністра.

Тим часом Міністерство оборони Росії заявило 16 лютого, що ешелон із військовою технікою підрозділів Південного військового округу, що рухається до пункту постійної дислокації, «перетнув Кримський міст»: «Підрозділи Південного військового округу, які завершили участь у тактичних навчаннях на полігонах Кримського півострова, здійснюють марші до пунктів постійної дислокації залізничним транспортом. Особовий склад підрозділу здійснив навантаження бронетехніки на гусеничному ходу: танків, бойових машин піхоти і самохідних артилерійських установок – на залізничні платформи на станціях навантаження». Після прибуття до пунктів постійної дислокації військових частин техніку будуть готувати «до проведення чергового етапу бойового навчання», додали в Міноборони РФ. Незалежного підтвердження інформації російського відомства про відведення військової техніки наразі немає.

Український військовий журналіст, ексспікер Генерального штабу Збройних сил України Владислав Селезньов в ефірі Радіо Крим.Реалії повідомив, що в Криму зосереджено «потужне угруповання» російських військ, яке залучене до низки навчань Збройних сил Росії не тільки в Криму, а й за його межами.

– Ці навчання проводяться не лише на території тимчасово окупованого Криму. Також їх проводять біля Білорусі спільно з Росією. Такі самі військові маневри відбуваються на територіях, що межують з Україною: у Білгородській та Воронезькій областях (Росії – ред.). Те, що ми спостерігаємо зараз у Криму, – це фактично військовий тиск з боку Росії на Україну та загалом на Європу, щоб були ухвалені рішення, які влаштовуватимуть Кремль.

Військовий експерт, колишній речник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов
Військовий експерт, колишній речник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов

Масштабне переміщення військової техніки, озброєння та особового складу Росії в Криму і вздовж кордону з Україною Селезньов називає «дорогим блефом». За його словами, «більше ніж про демонстрацію військової сили» не йдеться.

Український політолог-міжнародник Вадим Трюхан в ефірі Радіо Крим.Реалії висловив думку, що риторика влади Росії щодо Заходу «стала м'якшою» під час зустрічі Володимира Путіна з главою МЗС Росії Сергієм Лавровим 14 лютого.

– Риторика вже м'якша. Путіна дуже серйозно, якщо не налякали, то попередили і дали чітко зрозуміти, що буде у випадку, якщо він полізе з черговим вторгненням (в Україну – ред.). Насамперед це зробив Байден (президент США – ред.), який йому телефонував два дні тому.​ І він (Володимир Путін – ред.), на мою думку, Байдена все-таки остерігається. Плюс його (Володимира Путіна – ред.) візит до Китаю в лютому, на мій погляд, був не таким, як російська влада очікувала. Там не склався оборонний союз.

Український політолог-міжнародник Вадим Трюхан
Український політолог-міжнародник Вадим Трюхан

Найближчим часом напруга між Росією і Заходом «йтиме на спад», вважає Трюхан. Він пояснює це тим, що у Володимира Путіна «відбувся психологічний надлом після того, як США його переграли».

14 лютого Лавров на зустрічі з Путіним сказав, що відповідь Вашингтона на вимогу про «гарантії безпеки» не може задовольнити Москву. Тому глава російського МЗС планує «продовжувати вимагати конкретної реакції від кожної країни (що входить до НАТО, на вимогу Росії, що військова активність альянсу у Східній Європі буде обмежена, враховуючи взаємодію з Україною та Грузією – ред.)».

На запитання Путіна, чи є шанс домовитися з партнерами з ключових питань, Лавров відповів, що «шанс є завжди».

Російський філософ і публіцист Ігор Чубайс в ефірі Радіо Крим.Реалії розповів, що «не бачить жодного пом'якшення напруженості» між Росією та Заходом.

Напруженість наростає. Я не бачу жодного розуміння. Я бачу жорстку лінію Кремля, на яку нічого не впливає. Відбулись різноманітні зустрічі з керівниками держав, міністрами закордонних справ, багато дипломатів завітало до Москви, але риторика, полеміка, аргументація не змінюються. Причому позиція російської влади є абсолютно однозначною: все, що проти Кремля, неправильно, а все, що за Кремль, правильно. Весь світ пів року обговорює питання, чи почне Росія війну. Але жодного відступу не відбувається. Кремлю начхати, яка існує світова громадська думка, дипломатія та норми.

Російський філософ і публіцист Ігор Чубайс
Російський філософ і публіцист Ігор Чубайс

Кримський історик і політолог Андрій Іванець вважає, що Володимир Путін «не ухвалить позитивного рішення» про повномасштабне військове вторгнення в Україну, якщо «відчуватиме спротив» України та світу. Нинішнього дипломатичного тиску Заходу та партнерів України, на думку Іванця, «недостатньо, щоб сказати однозначно, що нової військової авантюри Росії ми не побачимо».

Встановлюйте новий застосунок Радіо Свобода на смартфони та планшети Apple і Android.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG