Доступність посилання

ТОП новини
25 Квітень 2019, Київ 18:53

Росія асимілює корінні народи й меншини – експерти


Історик Вахтанг Кіпіані представляє раритетні видання мовами корінних народів Росії. Київ, 15 квітня 2019 року

Зросійщення, нав’язування ідеології «російського світу» (рос. «русскій мір»), боротьба з «націоналізмом» і придушення виступів проти політики Кремля – це реалії тих територій Росії, де проживають представники корінних народів. Таку саму «матрицю» під виглядом того ж «російського світу» і «захисту прав» «російськомовного» населення Кремль «вмурував» у свою зовнішню політику. Така політика по суті є імперською, адже метрополія (Москва) намагається утримати у покорі поневолені нею народи, зазначали учасники дискусії «Народи Російської Федерації: між асиміляцією та самовизначенням», яка нині (15 квітня) працювала у Києві.

Поволжя і Карелія, Кавказ та Урал – корінні народи, котрі споконвіку мешкають на цих теренах, обмежені у політичних правах і не мають змоги розвивати власну мову й культуру. Як розповів кореспондентові Радіо Свобода політичний емігрант із Росії, представник татарського народу Нафіс Кашапов, татарська мова зникає з інформаційного простору та сфери науки й освіти Татарстану, чи не єдиними носіями мови й звичаїв залишились селяни і нечисленна інтелігенція.

«Москва, цей імперський центр, відбирає наші багатства й імпортує їх, а на виручені кошти поширює всюди «русскій мір», знищуючи нашу мову, культуру, історію. Нині у Татарстані, на Уралі ми спостерігаємо зросійщення освіти, а це означає, що наступні наші покоління просто не знатимуть мови своєї вітчизни», – констатує Кашапов.

Схожа ситуація існує в більшості національних республік і регіонів Росії, додає Кашапов.

Фактично керівництво Росії порушує права корінних народів і національних меншин країни, включно з українською співльнотою, наголосила у виступі голова комітету у закордонних справах Верховної Ради України Ганна Гопко. З боку Москви це є порушенням прав і свобод своїх громадян, які за ними визнає як російське законодавство, так і міжнародне право, додає народний депутат.

«Як ми бачимо, Москва проводить курс на асиміляцію корінних народів і національних меншин, нехтуючи їхніми національними та громадянськими правами», – наголосила Гопко.

«У разі виходу республік Поволжя зі складу Росії це означатиме загибель неоімперії» – Подобєд

Серед республік та регіонів Російської Федерації декілька мають «передумови до здобуття самостійності», це – Поволжя (Ідель-Урал): республіки Мордовія, Чувашія, Марій-Ел, Татарстан, Удмуртія і Башкортостан, зазначив аналітик Центру дослідження безпекового середовища «Прометей», один із організаторів нинішніх дискусій Павло Подобєд. Раніше цю думку він висловив в інтерв’ю для Радіо Свобода, нині ж пов’язав посилення національно-визвольних рухів корінних народів Росії з імовірністю «загибелі» російської держави в її нинішньому вигляді (форматі).зазначив керівник Центру дослідження безпекового середовища «Прометей», один із організаторів нинішніх дискусій Павло Подобєд.

Раніше цю думку він висловив в інтерв’ю для Радіо Свобода, нині ж пов’язав посилення національно-визвольних рухів корінних народів Росії з імовірністю «загибелі» російської держави в її нинішньому вигляді (форматі).

«Татарстан, Башкортостан, Чувашія, Марій-Ел, Удмуртія, Мордовія мають ознаки своєї суверенності й водночас мають серйозні традиції боротьби за свій суверенітет. Кремль боїться посилення у Поволжі «націоналістичних» рухів і всіляко протистоїть цьому, адже у разі виходу республік Поволжя зі складу Росії це означатиме загибель неоімперії», – зазначив Подобєд в інтерв’ю для Радіо Свобода.

Російський «етнофедералізм», на який посилаються у Москві, більше схожий на фікцію, аніж на «перехідну форму» до суверенізації цих територій, упевнений Подобєд.

«Русскій мір» проти корінних етносів Росії

Учасники нинішніх дискусій змогли ознайомитися з виставкою раритетних видань – зразків періодики, які у різний час були видані мовами народів Росії. На виставці представлені видання 20 народів цієї країни. Ці раритети зібрав український історик і публіцист Вахтанг Кіпіані, вони зберігаються у колекції Музею-архіву преси.

Релігійна татарська газета 1908 року видання з колекції Вахтанга Кіпіані. Київ, 15 квітня 2019 року
Релігійна татарська газета 1908 року видання з колекції Вахтанга Кіпіані. Київ, 15 квітня 2019 року

За словами Кіпіані, деякі корінні народи і національні меншини Росії мають лише одне друковане видання, такі видання здебільшого видають невеликими накладами. А останнім часом чимало таких видань переходять на друк матеріалів російською мовою, що звужує простір для використання рідної для того чи іншого народу мови, каже Кіпіані.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG