Переговори про вступ до ЄС: як Україна подолала перешкоду Угорщини
Вже наприкінці червня відбудуться переговори щодо вступу України та Молдови до ЄС. Що цьому передувало та як Україні вдалося уникнути блокування з боку Будапешта, читайте у матеріалі Радіо Свобода.
До офіційного відкриття переговорів України та Молдови про вступ до ЄС, що відбудуться 25 червня у Люксембурзі, вже все готово. Євросоюз прагне провести так звану міжурядову конференцію, щоб відзначити цю подію.
7 червня у Брюсселі Європейська комісія представила усний звіт представникам 27 держав-членів Євросоюзу щодо обидвох країн та необхідних реформ, які вони мали виконати на довгому шляху до цієї цілі.
Кишинів мав три незавершені реформи, а Київ – чотири – здебільшого з питань верховенства права.
Претензії Угорщини
Згідно з усним повідомленням, яке пізніше надіслали у письмовій формі до столиць Євросоюзу і яке отримало Радіо Свобода, обидві країни завершили всі кроки.
Щодо Молдови, всі країни-члени ЄС погодилися з оцінкою. А стосовно України, 26 країн підтримали думку Комісії. Угорщина висловила невдоволення, нарікаючи на те, що Україна ще не зробила достатньо для захисту прав угорської меншини в країні. Права людей, які належать до національних меншин, є однією з чотирьох умов, які мала виконати Україна.
У певний момент здавалося, що ніякої міжурядової конференції для жодної з країн наприкінці місяця не відбудеться, оскільки поки що Україна та Молдова у цьому процесі йдуть у парі.
Для того, щоб міжурядова конференція відбулася у червні, по суті, необхідно, щоб держави-члени ЄС одноголосно погодилися з рамковими угодами про переговори України та Молдови. Вони, власне, окреслюють основні принципи довгих перемовин щодо розширення попереду двох країн.
12 червня посли ЄС сподівалися ухвалити ці рамки, але Угорщина наполягала на тому, що ще не готова дати свою згоду. Однак питання повернулося на обговорення пізно ввечері 14 червня з компромісом, який був прийнятним для Будапешта, всіх інших держав-членів ЄС і навіть для України.
В Офісі президента розповіли, за яких умов Росія може взяти участь у наступному Саміті миру
Росія може взяти участь у наступному Саміті миру за умови, що вона готова «конструктивно» обговорювати і виконувати план дій, погоджений на першому Саміті. Про це в ефірі Радіо Свобода заявив заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква.
«Якщо Росія готова конструктивно обговорювати цей план і підтримувати його, представники Російської Федерації можуть з’явитися на другому Саміті миру», – зазначив він у програмі «Свобода LIVE».
Водночас, наголосив Жовква, участь Росії у першому Саміті миру була «абсолютно» неможливою, бо та наразі не збирається «припиняти агресію».
На запитання, як змусити Росію виконувати підсумковий документ Глобального саміту, заступник керівника Офісу президента відповів: «безумно, за допомогою колективного тиску».
«На Саміті були присутні країни з усіх континентів, у тому числі ті країни, які мають діалог з Російською Федерацією. А далі буде тривати робота після Саміту, будуть відбуватися відповідні дії не лише по тих трьох пунктах, про які ми говорили, а й по решті пунктах «формули миру». Буде складений спільна «дорожня карта» як привести мир в Україну. І ці спільні напрацювання будуть доведені до Росії відповідними партнерами, які з Росією на сьогодні мають свої канали спілкування. І тоді будемо бачити реакцію Росії. Будемо такі застосовувати інструменти для того, щоб вона послухала не лише себе, як Росія любить це робити, а послухала більшість цивілізованого світу», – розповів Жовква.
Генштаб: на фронті за день було 89 зіткнень, найбільше – на Покровському напрямку
На фронті протягом 17 червня кількість бойових зіткнень зросла до 89, найбільше боїв на цей час доби відбулося на Покровському напрямку, повідомив у зведенні станом на 19:00 Генштаб Збройних сил України.
«Наразі на Харківському напрямку триває три боєзіткнення у районі Вовчанська. Загалом сьогодні тут і біля Липців зафіксовано дев’ять ворожих атак… Напруженою залишається ситуація на Покровському напрямку. З початку доби тут нараховується уже 37 бойових зіткнень. Сили оборони України успішно відбили 22 штурмових дії російських загарбників. Ще 15 боїв тривають. Ситуація контрольована», – йдеться в повідомленні.
У Генштабі додали, що п’ять разів цієї доби російські загарбники намагалися атакувати українські позиції на Времівському напрямку, тривають бойові дії поблизу Старомайорського, Водяного і Урожайного.
Заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква в етері Радіо Свобода прокоментував новини, які з’явилися в медіа після завершення Саміту миру про те, що нібито Ірак та Йорданія відкликали свої підписи під фінальним комюніке.
За його словами, ці країни не відкликали свої підписи під документом, бо і не підписували його, вони з’явилися в списку країн-підписантів через технічний збій.
Жовква вказав на те, що на Саміті миру працювала система «згода за замовчуванням» або «процедура мовчазної згоди».
Читайте також: Значення Глобального саміту миру: чи розпочав він дорогу до справедливого завершення війни?
«Умовно кажучи, країнами або учасниками, які вважалися такими, що приєдналися, вважалися ті, які не висловили свого заперечення до певного моменту часу. І залишився просто технічний збій. Ті дві держави, (Ірак та Йорданія, – ред) просто здали свою незгоду за короткий період часу до того, як це повідомлення з’явилося вже в широкому загалі. Тому некоректно говорити про відкликання підписів або відкликання згоди цими державами», – пояснив в етері проєкту Свобода.Live Ігор Жовква.
Також він додав, що з цими державами «ведеться робота», і, можливо, вони просто потребуватимуть більше часу. Тож жодного відкликання підпису під спільним комюніке немає.
Читайте також: «Міліметр за міліметром» до миру. Що далі після Саміту миру у Швейцарії?
15–16 червня Швейцарія приймала Глобальний саміт миру, в якому брала участь понад сотня учасників. Росії й Китаю серед них не було. За останніми даними, 78 країн підписали комюніке за підсумками Саміту миру. Однак президент України очікує, що до спільного комюніке про основи миру приєднаються ще більше країн.
За результатами саміту президент Володимир Зеленський заявив, що влада України готова слухати Китай і Бразилію, «навіть якщо позиція цих країн щодо війни не збігається з рештою світу».
Китай, який має тісні зв’язки з Росією, заявив, що не поїде на конференцію, оскільки вона не відповідає вимогам Пекіна, зокрема щодо участі Росії.
Прокуратура: внаслідок ракетного удару по Полтаві поранено 16 людей
У Полтаві внаслідок ракетного удару РФ поранено 16 людей, серед яких двоє дітей, йдеться в повідомленні місцевої прокуратури
«За процесуального керівництва Полтавської обласної прокуратури розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України)», – кажуть у відомстві.
За даними слідства, 17 червня військовослужбовці Збройних сил РФ завдали ракетного удару по місту Полтава.
Зеленський після засідання Ставки: напрям дронів «активно розвивається»
Президент Володимир Зеленський провів Ставку верховного головнокомандувача після повернення до України – про це він повідомив 17 червня.
Він зазначив, що заслухав доповіді доповіді міністра оборони Рустема Умєрова, головнокомандувача Олександра Сирського та начальника Генштабу Анатолія Баргилевича про ситуацію на всіх напрямках, виконання контрактів і надходження допомоги від партнерів.
Крім того, Зеленський повідомив про доповідь командувача Сил безпілотних систем Вадима Сухаревського.
Читайте також: Сухаревський розповів, що буде з підрозділами БПЛА, які вже створені і перебувають на фронті
«Відзвітував щодо всіх типів дронів – повітряних, наземних і морських – та щодо всіх типів завдань: від тактичних FPV та евакуаційних платформ до так званих дронів Deep Strike. Напрям активно розвивається – зростає кількість не лише вироблених, а й успішно застосованих безпілотників. Україна очолює технологічний прогрес у цій галузі», – заявив він.
Президент додав, що українська сторона «відчула великий інтерес» до досвіду в галузі дронів на переговорах із партнерами минулого тижня:
Армія РФ атакувала Нікополь: постраждало двоє жінок, пошкоджені будинки – влада
У понеділок, 17 червня, Росія здійснила артилерійський обстріл міста Нікополь на Дніпропетровщині, розповів голова ОВА Сергій Лисак.
Спочатку голова ОВА повідомив про 2 постраждалих внаслідок атаки жінок.
За його словами, жінок 44-х та 86-ти років доправили в лікарню у стані середньої тяжкості.
Російські війська «не полишають спроб» прорвати оборону біля Вовчанська – Генштаб ЗСУ
Ситуація вздовж майже всієї лінії зіткнення є динамічною, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 16 годину 17 червня.
Російська армія концентрує основні зусилля на Покровському напрямку. Від початку доби наразі відбулося 79 бойових зіткнень.
Російська армія 32 рази намагалася прорвати оборону ЗСУ біля Євгенівки, Новоолександрівки, Новоселівки Першої, Сокола, Уманського та Яснобродівки на Покровському напрямку. Понад половина зіткнень на цьому напрямку ще тривають, російські загарбники «активно застосовують авіацію, як бомбардувальну, так і штурмову».
«На Харківському напрямку на даний час обліковано п’ять боєзіткнень. Окупанти не полишають спроб прорвати нашу оборону біля Вовчанська та Липців – точаться бойові дії. Українські воїни завдають російським військам відчутних втрат», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: «Зустрічаємо не з паляницею, а з кулеметом» – військові про бої біля кордону на Сумщині
Командування повідомляє про відбиття сімох російських атак на Куп’янському напрямку, ще два бої тривають. Також «жорсткі бої» точаться на Лиманському напрямку – там, біля Торського, Тернів і Макіївки, відбулося сім бойових зіткнень. Ще дві атаки тривають біля Греківки. Ще два бої продовжуються на Краматорському напрямку.
Крім того, російська армія наростила до дев’яти кількість атак на Курахівському напрямку. Генштаб звітує про відбиття шести з них, біля Красногорівки російські війська продовжують тиснути.
«На Времівському напрямку противник, за підтримки авіації, чотири рази штурмував наші позиції поблизу Старомайорського, Водяного і Урожайного. Наразі українські воїни відбивають дві із зазначених атак», – додає командування.
Раніше головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що основні зусилля противник продовжує зосереджувати на Покровському напрямку, де сконцентрована більшість його ударних бригад і полків.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) 9 червня зазначали, що наявних російських резервів чисельністю 60 000 осіб, ймовірно, «буде недостатньо для підтримки одночасних широкомасштабних наступальних зусиль на кількох напрямках».
Значення Глобального саміту миру: чи розпочав він дорогу до справедливого завершення війни?
Глобальний саміт миру, зініційований Україною, у якому взяли участь понад 100 країн і організацій із усіх континентів, називають як «безпрецедентною подією» і «започаткуванням нової міжнародної практики пошуку шляхів припинення військових конфліктів», так і «черговим зібранням, які нічого не дають і на що не впливають».
- «Хороший результат» – таку оцінку дала досягнутому на Саміті миру у Швейцарії (15-16 червня) президентка країни Віола Амгерд.
- Буде другий раунд, сказав президент України Володимир Зеленський і наголосив, що на підготовку підуть місяці.
- Голова МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що наступний Саміт миру повинен стати завершенням війни, і для цього потрібно обидві сторони за столом переговорів.
- Натомість очільник Росії Володимир Путін та його підлеглі вимагають, щоб Україна віддала Росії чотири області і Крим. Мовляв тоді от, війна і припиниться, а як ні, то наступні умови укладання мирної угоди «будуть ще жорсткішими».
То як можна оцінити значення Глобального саміту миру, що пройшов у Швейцарії ? І чи розпочав він шлях, який веде до завершення війни? Як готуються до другого Саміту миру? І хто та як може вести переговори з Росією?
Про це Радіо Свобода в ефірі проєкту Свобода.Ранок розпитало радника керівника Офісу президента України Олександра Бевза.
Пекін відмовилися коментувати комюніке Саміту миру
У Міністерстві закордонних справ Китаю відмовилися коментувати спільне комюніке, ухвалене на українському Саміті миру в Швейцарії.
«Позиція Китаю щодо українського питання є послідовною і чіткою. Китай не брав участі у мирному саміті і не буде коментувати його спільне комюніке», – сказав речник МЗС КНР Лінь Цзянь, відповідаючи на запитання «Як Китай розглядає спільне комюніке?»
Читайте також: «Це спільне бачення того, як ми хочемо досягти миру в Україні» – президентка Швейцарії про Бюрґенштокське комюніке
15–16 червня Швейцарія приймала Глобальний саміт миру, в якому брала участь понад сотня учасників. Росії й Китаю серед них не було. За останніми даними, 78 країн підписали комюніке за підсумками Саміту миру. Однак президент України очікує, що до спільного комюніке про основи миру приєднаються ще більше країн.
Читайте також: «Міліметр за міліметром» до миру. Що далі після Саміту миру у Швейцарії?
За результатами саміту президент Володимир Зеленський заявив, що влада України готова слухати Китай і Бразилію, «навіть якщо позиція цих країн щодо війни не збігається з рештою світу».
Китай, який має тісні зв’язки з Росією, заявив, що не поїде на конференцію, оскільки вона не відповідає вимогам Пекіна, зокрема щодо участі Росії.
ЗСУ відкинули армію РФ у Серебрянському лісі: що це дає?
Увечері 16 червня 12-та бригада спеціального призначення «Азов» Нацгвардії України повідомила на своїй сторінці у «Фейсбуці», що спільно з 1-ю бригадою оперативного призначення «Буревій» провели наступальні дії у Серебрянському лісництві.
«В результаті спільних дій підрозділи бригад просунулися на 1 кілометр у глибину і на 2 кілометри по фронту, чим завершили один із етапів наступальних дій на своєму напрямку», – повідомили у бригаді.
Вже в ніч проти 17 червня DeepState підтвердив просування «азовців». Ділянка фронту на північ від Серебрянки та Білогорівки на карті проєкту стала синьою – таким кольором позначаються території, звільнені за останні два тижні.
У ЗСУ повідомили про ураження в окупованому Криму 15 російський систем ППО за півтора місяця
Центр стратегічних комунікацій (Стратком) Збройних сил України оприлюднив інфографіку уражень російських засобів протиповітряної оборони в окупованому Криму за травень-червень.
«Загальна кількість окремо уражених систем ППО - близько 15. Зокрема, уражені дивізіони ППО в модифікаціях С-300, С-350, С-400. Знищені десятки пускових установок зазначених систем, більше 15 радіолокаційних станцій, понад 10 пунктів управління», – повідомляє у телеграмі Стратком.
Євро-2024: у Мюнхені виставили пошкоджену військами РФ трибуну харківського стадіону
Перед матчем Україна-Румунія на Євро-2024 у Мюнхені виставили пошкоджену трибуну харківського стадіону «Сонячний».
Як заявила Українська асоціація футболу, трибуну привезли, щоб «засвідчити світові, що навіть футбол страждає від війни».
Стадіон «Сонячний» побудували в рамках підготовки до проведення Євро-2012. У 2022 році сили РФ обстріляли цю територію.
ГУР про надводний безпілотник Magura: розглядаються будь-які цілі у радіусі 800 кілометрів
У Головному управлінні розвідки (ГУР) Міністерства оборони заявили, що під час вибору цілі для надводного безпілотника Magura розглядають будь-які об’єкти у радіусі 800 кілометрів.
«Кожен дрон несе загрозу окупантам і ми робимо все можливе для того, щоб збільшити наші можливості… Це багатоцільовий дрон, і на будь-яких водних поверхнях він може використовуватися… Якихось натяків (щодо перспективних напрямків і об’єктів – ред.) ми робити не будемо, але можу зазначити, що на дальності до 800 км ми розглядаємо будь-які можливості і будь-які військові цілі ворога для ураження нашими дронами», – сказав представник ГУР Євген Єрін в ефірі національного телемарафону.
Він додав, що робота щодо вдосконалення наявних і розробки нових зразків озброєння ведеться, тому що на даний час важливу роль у нас відіграють технології.
Станом на травень, як заявляли в українській розвідці, за допомогою надводних безпілотних дронів Magura V5 вдалося завдати збитків флоту Росії на 500 мільйонів доларів. У ГУР повідомляли про знищення морським дроном Magura V5, серед іншого, російського швидкісного катера проекту 12150 «Манґуст», ураження чотирьох російських катерів «Тунець».
За даними Генерального штабу ЗСУ, станом на 17 червня РФ втратила 28 кораблів і катерів від початку повномасштабної війни в Україні.
Російські військові активізувались на Харківському напрямку, залучили авіацію – Генштаб
Від початку доби, 17 червня, на лінії фронту зафіксовано 52 боєзіткнення, йдеться у новому зведенні Генерального штабу ЗСУ.
«Наразі найбільша активність ворога спостерігається на Покровському напрямку. Також росіяни активізувались й на Харківському», – зазначили у Генштабі.
Військові кажуть, що на Харківському напрямку тривають чотири бойових зіткнення у районі Вовчанська. «Ситуація динамічна. Ворог намагається потіснити Сили оборони за підтримки авіації», уточнили у ЗСУ.
«На Куп’янському напрямку Сили оборони відбили чотири атаки, ще одна триває. Бої відбулись біля Піщаного, Греківки та Макіївки. Ворог зазнає втрат, дані уточнюються. На Сіверському напрямку росіяни намагались прорвати оборону в районах Іванодар’ївки та Роздолівки, де на цей час точаться бої. Атаку біля села Виїмка відбито», – йдеться у новому зведенні.
Крім того, за даними військових, «на Покровському напрямку інтенсивність атак не зменшується».
«Росіяни атакують в районах Новоолександрівки та Євгенівки, де на цей час продовжуються бойові зіткнення у восьми локаціях. Загалом на цьому напрямку сьогодні вже відбулося 20 атак», – розповіли у ЗСУ.
Влада: сили РФ вдарили по цивільній інфраструктурі Полтавщини, є постраждалі
Сили РФ вдень 17 червня атакували цивільну інфраструктуру в Полтавському районі, повідомив голова обласної військової адміністрації Філіп Пронін.
«Є постраждалі, під завалами будівлі можуть перебувати люди. Інформація уточнюється», – розповів місцевий голова ОВА.
О 14:04 Повітряні сили ЗСУ повідомляли про ракету, яка летіла в напрямку Полтавщини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Зокрема, українські енергетичні обʼєкти упродовж останніх місяців регулярно зазнавали ударів російських ракет і дронів.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Житло в окупації: хто зможе отримати компенсацію за втрачене майно?
Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроєкт про порядок компенсації за знищене майно на окупованих територіях. Згідно з документом, якщо нерухомість розташована на територіях ведення активних бойових дій або в окупації, власник такого майна може подати заяву про надання компенсації.
Що ще передбачає новий законопроєкт? Чи буде нова житлова політика спонукати жителів окупованих територій відмовлятися від своїх помешкань? Про це читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- У пояснювальній записці до законопроєкту сказано, що після початку повномасштабної війни 4,9 мільйона українців були вимушені переміститися до нових громад. Внаслідок бойових дій чи окупації вони втратили своє майно, зокрема, нерухоме.
- Законопроєктом пропонується полегшити процедуру отримання компенсації за майно. Власник зможе подати заяву про відшкодування за прописаною процедурою, але без вимоги надати фото- і відеодокази майна до або після знищення чи пошкодження.
- Фізичний огляд об'єктів також проводити не будуть. У такому разі власник майна під час заповнення заяви на компенсацію відмовляється від права власності на таке майно на користь держави. Прийняття проєкту закону спрямоване на підтримку соціально-економічного становища внутрішньо переміщених осіб, подальшої адаптації і швидшої інтеграції в нові територіальні громади, написано у пояснювальній записці.
- Йдеться про об'єкти нерухомого майна на землях, включених до переліку територій, на яких ведуться бойові дії, або окупованих Росією – його затверджує Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Унаслідок артобстрілу по селу на Харківщині поранений чоловік – прокуратура
Унаслідок обстрілу російськими військовими ввечері 16 червня села Подоли на Харківщині отримав поранення чоловік, йдеться в повідомленні місцевої прокуратури.
«16 червня о 22:40 війська РФ здійснили артилерійський обстріл с. Подоли Купʼянського району. Отримав поранення 60-річний чоловік. У селі пошкоджені житлові будинки та господарчі приміщення», – зазначили у відомстві.
За даними прокуратури, 17 червня близько 2:30 сили РФ також завдали авіаудару по селу Борівська Андріївка Борівської громади Ізюмського району. Пошкоджені приватні домоволодіння.
«Розпочато досудові розслідування за фактами порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України)», – підсумували у відомстві.
Російські військові щодня обстрілюють Харків і Харківську область. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
На тлі російського наступу на півночі Харківщини президент України Володимир Зеленський заявив, що для захисту Харкова від російських атак потрібні кілька додаткових систем протиповітряної оборони Patriot.
«Зустрічаємо не з паляницею, а з кулеметом» – військові про бої біля кордону на Сумщині
Російські війська намагаються розширити свій плацдарм на північ від Харкова вже понад місяць. Поява нового відтинку лінії боїв протяжністю у 70 км показала реальність розгортання активної ділянки фронту на новому напрямку, нехай і відносно невеликої у масштабах російської-української війни. Зокрема – на Сумщині, де прикордонні бої та обстріли не припиняються місяцями. Яка ситуація там і по яких цілях стріляють українські мінометники на території Росії – у матеріалі Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).