Чи можлива екстрадиція нардепа Дмитрука з Британії в Україну?
ЛОНДОН – Депутат Верховної Ради Артем Дмитрук, який у протизаконний спосіб залишив Україну в серпні цього року, опинившись у Лондоні, постав перед британськими органами судочинства з метою оскарження його екстрадиції в Україну. Дмитрука, за його словами, затримали британські правоохоронці. Нині постає питання наскільки високоми є шанси того, що депутата-втікача видадуть Україні.
Колишній член фракції партії «Слуга народу» Артем Дмитрук, нелегально перетнувши кордон з Молдовою у районі Придністров’я, опинився у Лондоні, де за повідомленнями британських мас медіа, нині перебуває і його родина.
Історія з його затриманням британськими правоохоронцями, принаймні як стверджував сам Артем Дмитрук у соціальних мережах, оповита знаками запитання.
Поліція Великого Лондона не підтвердила Радіо Свобода факту його затримання, втім і не спростувала того, що український парламентський втікач у якийсь спосіб зацікавив британські правоохоронні органи, надто у світлі запиту на його екстрадицію від української влади.
Посольство України в Лондоні цієї справи теж ніяк не коментує.
Дмитрук скаржиться на «політичне переслідування»
Як вже повідомлялося, Артем Дмитрук у розмові з кореспондентом британського видання The Independent, поскаржився на політичний характер запиту про екстрадицію.
Він доволі оптимістично заявив, що боротиметься проти видачі Україні, маючи намір оскаржити можливу екстрадицію у суді центральній лондонської дільниці Вестмінстер, у якій розташовані і британський парламент, і основні міністерства, і сама резиденція британського прем’єра.
Отож, Дмитрук, на думку британських оглядачів, явно намагається робити все, аби привернути до своєї справи додаткову увагу.
Оглядач з питань України Джордан Максвелл вважає, що шанси Дмитрука протидіяти чи ба навіть скасувати свою екстрадицію в Україну виглядають як 50 на 50.
Річ у тім, що український втікач одразу ж після прибуття до Британії подав себе як жертву політичного переслідування з боку влади Володимира Зеленського. Існують також припущення, що Дмитрука могли впустили до Британії на підставі його звернення до британської влади по прихисток.
Радіо Свобода немає незалежного підтвердження на користь цієї версії. Депутат миттєво на пункті в’їзду до Сполученого Королівства оголосив себе жертвою переслідувань на релігійному ґрунті з причини його підтримки Української православної церкви Московського патріархату.
Цей момент, на думку Максвелла, може відігравати важливу роль ще й з огляду на те, що попередньо британське міністерство закордонних справ і представники Англіканської церкви висловлювали своє занепокоєння діями української влади, спрямованими на заборону московської церкви в Україні.
Перспективи екстрадиції
Відтак, як зазначає Джордан Максвелл, використовуючи популярний англійський вислів, якщо Дмитрук «правильно розкладе свої карти», він, бодай зможе затягнути ухвалення рішення про екстрадицію на доволі довгий час саме під прикриттям тези про гоніння на нього на підставі його релігійних переконань.
Це затягування, можливо навіть на кілька років, може призвести до того, що Київ просто з часом втратить інтерес до Дмитрука, який на думку британського оглядача, не постає аж такою надто одіозною постаттю.
Саме подібна тактика цілком реально може розглядатись Дмитруком як виграшний варіант.
З цим погоджується британський правник у царині імміграційного законодавства Джо Коен, який у коментарі Радіо Свобода наводить випадки, коли Британія надавала прихисток навіть відомим радикальним ісламістам саме на підставі можливих переслідувань, яких вони могли б зазнати у своїх країнах.
Втім, Коен додає, що у випадку з народним депутатом Дмитруком йдеться про дещо іншу ситуацію й інші стосунки між британським та українським керівництвом, які є справжніми партнерами.
Отож, на думку британського правника, правильне оформлення запевнень української влади, що з Дмитруком, у разі його екстрадиції в Україну, поводимуться у рамках чинного законодавства, може вирішити це питання саме на користь Києва.
Думки британських фахівців сходяться на тому, що процес розгляду клопотання про екстрадицію Артема Дмитрука у Великій Британії може тривати довший час з відкладеннями і новими слуханнями та оскарженнями. Тут багато що залежатиме від фінансових можливостей Дмитрука утримувати команду фахових правників або від вміння і здатності офіційного Києва переконати британське керівництво, що Дмитрука таки варто повернути Україні з низки вагомих і слушних причин.
ОВА: у Вугледарі залишаються близько 100 людей – вони відмовляються від евакуації
У місті Вугледар на Донеччині залишаються близько 100 людей, які відмовляються від евакуації, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«У місті залишаються близько 100 людей, які навідріз відмовляються виїжджати. Завозити їм гуманітарну допомогу неможливо, бо ворог прострілює усі шляхи», – розповів він в ефірі телемарафону.
За його словами, на околицях міста сил РФ немає – заходять розвідувальні групи, але українські захисники намагаються їх вибити.
«Місто ще не захоплене і будемо сподіватися, що цього не буде», – додав Філашкін.
Розвідка Британії повідомила, що російські війська досягли успіхів у районі Вугледара на Донеччині і, ймовірно, зараз загрожують місту з трьох боків. За її даними, вони вже борються за околиці міста, які Росія неодноразово атакувала з 2022 року.
Застарілі танкери російського так званого «тіньового флоту» створюють загрозу для екології та безпеки судноплавства в Балтійському морі, йдеться у дослідженні міжнародного екологічного фонду Greenpeace.
Після запровадження санкцій ЄС на російську нафту та цінової стелі 60 доларів за барель, Росія стала активно використовувати для перевезення нафти судна, що належать компаніям з інших країн. У звіті сказано, що це переважно старі танкери: якщо в 2021 році середній вік танкерів, які перевозили нафту з російських портів, становив 8,9 року, то до 2024 року цей показник зріс до 16,6 року.
За даними експертів організації, більшість танкерів, що виходять із російських портів, не мають адекватного страхового покриття, а це означає, що в разі розливу нафти витрати на ліквідацію збитків доведеться нести прибережним країнам.
Танкери, які використовує Росія, як зазначається, проходять через небезпечні та вузькі ділянки Балтійського моря, такі як протока Кадет та протока Фемарн-Бельт, де судна можуть сісти на мілину або зіткнутися з іншими кораблями. Експерти попереджають, що ймовірність великої аварії з розливом нафти в цьому регіоні тільки зростає зі збільшенням числа старих і погано обслуговуваних танкерів.
У Greenpeace вважають, що нафтова катастрофа в Балтійському морі – це питання часу. Головним ризиком у разі аварії, вважають в організації, можуть стати великі фінансові та екологічні втрати.
Унаслідок російських обстрілів Херсона загинула жінка, небезпека триває – влада
Херсон упродовж дня 25 вересня перебуває під обстрілами з боку російських військових, повідомляють представники місцевої влади.
«Унаслідок чергового обстрілу постраждали двоє людей, які перебували на вулиці. Смертельних поранень дістала 80-річна жінка. Також до лікарні доставили 48-річну місцеву жительку з вибуховою травмою, контузією, пораненням обличчя та передпліччя. Потерпіла – під наглядом медиків», – написав о 14:20 у телеграмі голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін.
Раніше він повідомив, що зранку обласний центр перебував під ударами російської авіації.
Українська Нобелівська лауреатка Олександра Матвійчук, правозахисниця, голова Центру громадянських свобод, повідомила, що Генеральному секретареві ООН Антоніу Гутеррешу направили відкритого листа про призупинення членства Росії у Генеральній асамблеї ООН.
Окрім українських організацій, за словами Матвійчук, цей лист підписали діячі з Латинської Америки.
«Серед них понад 20 колишніх міністрів закордонних справ і багато відомих правозахисників, більшість із яких обіймали важливі посади в рамках Міжамериканської системи захисту прав людини або в самій ООН», – написала Матвійчук на своїй сторінці у мережі Facebook.
«Найважча ситуація буде біля фронту». Як зимуватиме український південь?
На Херсонщині найнижчий показник готовності до опалювального сезону. Таку заяву зробив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на початку вересня. За його словами, регіон на той час був готовий до зими на 54%. У тилових регіонах ці показники вищі, а у прифронтових – дещо нижчі. у Запорізькій області готовність становила 79%. Загалом об’єкти житлово-комунального господарства в Україні готові до зимового періоду на 82%, зазначив Шмигаль 6 вересня.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив дізнатися, як готуються до опалювального сезону у Херсонській і Запорізькій областях. Чому на Херсонщині найнижчий рівень підготовки до зими та яким буде зимовий період в Україні, зважаючи на ситуацію в енергетиці і ризики подальших обстрілів.
Голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 11 вересня повідомив, що у регіоні продовжують готуватися до опалювального сезону. Він зазначив, що централізоване опалення є лише у Херсоні, і місто готове до подачі тепла на 72-75%. Людей у селах забезпечують опалювальними матеріалами. Є потреба у твердому паливі для майже 38 тисяч домогосподарств. Партнери підтвердили готовність надати допомогу більше, ніж 31 тисячі родин, по решті влада домовляється, сказав Прокудін...
Рятувальники витягли з-під завалів у Харкові тіло жінки. Число жертв удару РФ зросло до чотирьох
До чотирьох зросло число загиблих унаслідок російського авіаудару по Харкову, здійсненого вдень 24 вересня, повідомили представники місцевої влади.
«Під завалами будинку в Київському районі, зруйнованому вчора російським агресором, знайдено тіло загиблої жінки. Зараз його дістають рятувальники», – написав міський голова Харкова Ігор Терехов.
Вся стіна в крові: влучання у багатоповерхівку у Харкові (фотосвідчення)
Зеленський і Столтенберґ обговорили посилення української ППО
Президент України Володимир Зеленський у Нью-Йорку на полях сесії Генеральної асамблеї ООН провів зустріч із генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом, який незабаром залишає посаду.
«Ми обговорили необхідність посилення української ППО, продовження роботи заради того, щоб наша держава отримала запрошення в НАТО якомога скоріше, і важливість вчасної реалізації всіх домовленості Вашингтонського саміту Альянсу», – написав Зеленський у телеграмі.
Він додав, що під час зустрічі з генеральним секретарем НАТО подякував йому за підтримку України під час перебування на посаді, «за зусилля для об’єднання світу, щоб допомогти Україні, зміцнити нашу армію».
Росія веде переговори з хуситами про постачання ракет – Reuters
Росія за посередництва Ірану веде секретні переговори про можливе постачання протикорабельних ракет із хуситами, збройним проіранським угрупованням, яке контролює значну частину території Ємену. Про це 25 вересня повідомила агенція Reuters із посиланням на джерела.
У липні видання The Wall Street Journal повідомляло, що Росія розглядає можливість передати хуситам ракети «Яхонт», які можуть значно посилити атаки угруповання на американські та європейські судна в Червоному морі. За даними джерел Reuters, остаточного рішення про постачання ще не ухвалено.
Раніше хусити заявили про підтримку радикального угруповання «ХАМАС» (визнане терористичним у США та ЄС), яке воює з Ізраїлем, і пообіцяли атакувати кораблі союзників Ізраїлю в Червоному морі. Згодом вони потопили щонайменше два судна та захопили ще одне, що спричинило збої в світовій морській торгівлі, зміни маршрутів та збільшення страхових витрат. Попри удари США по позиціях хуситів, загроза кораблям у регіоні зберігається.
Офіційний представник хуситів Мохамед Абдель-Салам заявив, що їм нічого не відомо про можливе постачання ракет. Міністерство оборони Росії та представництво Ірану при ООН відмовилися коментувати ситуацію.
Представник міністерства оборони США зазначив, що посилення хуситів може підірвати міжнародні інтереси в забезпеченні свободи судноплавства та стабільності в Червоному морі та на Близькому Сході.
«Змусити Росію до миру неможливо» – у Путіна прокоментували виступ Зеленського в Раді безпеки ООН
У Кремлі назвали помилковою думку влади України, що Росію можна тільки «змусити до миру». Про це на брифінгу 25 вересня сказав речник президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков, коментуючи виступ Володимира Зеленського в ООН.
«Позиція, яка ґрунтується на спробі примусу Росії до миру, є абсолютно фатальною помилкою. Тому що змусити Росію до миру неможливо. Росія є прихильницею миру, але за умови гарантування основ її безпеки та виконання тих завдань, які стоять перед СВО (російська офіційна назва війни проти України, «спеціальна воєнна операція» – ред.)», – твердить Пєсков.
24 вересня президент України заявив на засіданні Ради безпеки ООН, що російсько-українська війна має бути завершена, а не призупинена чи заморожена – і Росію «можна лише змусити до миру як єдиного агресора у війні та єдиного порушника Статуту ООН».
Повністю виступ Володимира Зеленського на засіданні Радбезу ООН щодо України 24 вересня 2024 року тут
Війська РФ, ймовірно, загрожують Вугледару з трьох боків – розвідка Британії
Російські війська досягли успіхів у районі Вугледара на Донеччині і, ймовірно, зараз загрожують місту з трьох боків, заявляє розвідка Великої Британії.
«Вони вже борються за околиці міста, які Росія неодноразово атакувала з 2022 року. Цілком імовірно, що протягом наступного тижня російські війська продовжуватимуть тиск на цю добре захищену ділянку», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому 25 вересня.
За повідомленням, у центральній частині Донецької області російські війська ведуть бої у східній частині Торецька і на південь від Покровська.
Китай провів випробування міжконтинентальної балістичної ракети
Влада Китаю повідомила, що китайські військові здійснили успішний запуск міжконтинентальної балістичної ракети з імітацією боєголовки.
Ракету запустили вранці 25 вересня, і вона «впала в очікуваний район у Тихому океані», заявило Міністерство оборони Китаю, додавши, що випробувальний запуск був «штатним» і є частиною «щорічних навчань». Китайські ЗМІ зазначають, що Пекін попередив усі зацікавлені країни про випробування.
Тип ракети і її траєкторію влада КНР не розкривала.
У Кремлі вже заявили, що випробування ракети – «суверенне право» Китаю.
В арсеналі Китаю є понад 500 діючих ядерних боєголовок, з яких близько 350 – це міжконтинентальні ракети, і, ймовірно, до 2030 року він матиме понад 1000 боєголовок, підрахував Пентагон минулого року. У США й Росії зараз трохи більше ніж 1700 готових до використання боєголовок.
В Українському католицькому університеті започаткували стипендіальний фонд імені Євгенії Базилевич та її доньок, 21-річної Ярини, 18-річної Дарії та 7-річної Емілії, які загинули 4 вересня 2024 року у Львові під час масованого російського обстрілу.
Цей фонд заснований разом із батьком загиблих Ярославом Базилевичем і Національною скаутською організацією України «Пласт». Мета – зібрати 100 тисяч доларів, завдяки яким щороку студенти УКУ зможуть отримувати стипендію, щоб наслідувати ті ідеали та принципи, які засвідчили своїм життям сестри Базилевич та їхня мама. Усі вони були активними пластунками. Університет зможе покривати витрати на навчання для талановитих студентів, які через складні життєві обставини не мають змоги оплатити свою освіту.
«Я був найбагатшим, найщасливішим чоловіком і батьком: я мав скарб і завжди розумів, що це скарб – мати таку дружину і таких відповідальних, працьовитих, гарних, розумних, ініціативних, патріотичних дітей. Весь час я пишався ними та пишаюся надалі. У них мало бути все попереду – у кожної з них. В одну мить я втратив ту багатогранність відчуттів, яку вони всі четверо, кожна по-своєму давали мені протягом нашого спільного життя. Сьогодні я маю найкращі, найщасливіші, найпрекрасніші спогади – все решта ампутовано! То ж прошу кожного допомоги у створенні сталого стипендіального фонду імені Євгенії, Ярини, Дарії і Емілії Базилевич, щоб світ пам’ятав їхні імена», – такі слова батька переказав УКУ.
Міненерго: російські обстріли призвели до знеструмлень у 6 областях
Через російські обстріли й бойові дії минулої доби виникли знеструмлення в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Сумській, Харківській і Херсонській областях, повідомило Міністерство енергетики України 25 вересня.
Зокрема, за повідомленням, у Донецькій області внаслідок бойових дій знеструмлювалася підстанція і місцева промисловість.
У міністерстві нагадали, що 25 вересня планові відключення електроенергії в Україні не плануються.
У Міненерго наголошують, що значні пошкодження, завдані масованими атаками Росії, зокрема однією з найбільших атак на енергетику 26 серпня, і далі ускладнюють роботу енергосистеми. Крім того, російські війська не припиняють щоденних обстрілів об’єктів енергетичної інфраструктури.
За даними міністерства, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
Минулого тижня в місії ООН заявили, що російські удари по енергетичній інфраструктурі України завдали значної шкоди і з наближенням зими можуть призвести до ще більш руйнівних наслідків.
Матвійчук про спільне звернення до Генсека ООН від діячів України та Латинської Америки
Українська Нобелівська лауреатка Олександра Матвійчук, правозахисниця, голова Центру громадянських свобод, повідомила, що Генеральному секретареві ООН Антоніу Гутеррешу направили відкритого листа про призупинення членства Росії у Генеральній асамблеї ООН.
«Окрім українських організацій, цей лист підписали колеги з Латинської Америки. Серед них понад 20 колишніх міністрів закордонних справ і багато відомих правозахисників, більшість із яких обіймали важливі посади в рамках Міжамериканської системи захисту прав людини або в самій ООН», – написала Матвійчук.
У коментарі Радіо Свобода Олександра Матвійчук сказала:
«Росія дуже старається переконати світ, що країни Глобального Півдня готові заплющувати очі на неспровоковану російську агресію. Тому звернення, яке спільно підписали організації з України та Латинської Америки, має велике значення. У листопаді в Бразилії відбудеться зустріч «великої двадцятки». Путін спеціально зробив візит до Монголії, щоб створити прецедент, коли країна-учасник Римського статуту порушує свої зобовʼязання щодо його арешту. Тож це звернення до генсека ООН демонструє, що на цей раз Путіну не буде так легко провернути той самий трюк»
Зеленський виступить на засіданні Генасамблеї ООН 25 вересня
Президент України Володимир Зеленський має виступити на сесії Генеральної асамблеї ООН 25 вересня перед тим, як представити «план перемоги» президенту США Джо Байдену на тлі продовження повномасштабного вторгнення Росії.
24 вересня президент України заявив, виступаючи в Раді безпеки ООН, що Росію можна лише «примусити» до миру, і засудив Іран і Північну Корею як «спільників», які допомогли Москві, надавши зброю, яку вона використала для нападів на Україну.
Тим часом, українська Нобелівська лауреатка, правозахисниця Олександра Матвійчук напередодні повідомила, що генсекретареві ООН направили відкритого листа про призупинення членства Росії в Генеральній асамблеї ООН.
«Окрім українських організацій, цей лист підписали колеги з Латинської Америки. Серед них понад 20 колишніх міністрів закордонних справ і багато відомих правозахисників, більшість із яких обіймали важливі посади в рамках Міжамериканської системи захисту прав людини або в самій ООН», – написала голова українського Центру громадянських свобод у фейсбуці.
Під час свого тижневого візиту до США Зеленський інтенсивно проводить зустрічі і виступи із закликами до Вашингтона продовжувати вирішальну підтримку України.
Читайте також – Байден на Генасамблеї ООН: не можна втомлюватися від України, її слід підтримувати до здобуття справедливого миру
Деталі щодо плану перемоги Зеленського, який він має обговорити з Байденом 26 вересня, залишаються невідомими, але він сказав, що цей план стане «мостом» до припинення війни.
ЗМІ повідомляють, що план передбачатиме посилення військової і фінансової підтримки і гарантій безпеки США, а також подальших санкцій проти Росії.
Голова Офісу Зеленського Андрій Єрмак заявив, що основною гарантією безпеки, яку хоче Київ, є членство в НАТО, вимога, яку Київ висуває роками, але яку Захід, у тому числі Вашингтон, сприйняв скептично.
Зеленський також зазначив, що знову проситиме про дозвіл використовувати ракети великої дальності для ударів по військових об’єктах у глибині Росії, крок, щодо якого є розбіжності між союзниками України.
Крім зустрічі з Байденом 26 червня, Зеленський також має провести переговори з кандидаткою у президенти США від демократів Камалою Гарріс. Планувалося, що Зеленський також проведе схожу зустріч із кандидатом у президенти США від республіканців Дональдом Трампом. Проте, за даними медіа, зустріч між Зеленським і Трампом не призначена.
Чи привезе Зеленський із США «так» ударам вглиб Росії? Ось кілька варіантів
Безперечно важливим вважають візит президента України Володимира Зеленського до США експерти та політики. Однак щодо його можливих результатів думки значно різняться – хтось не очікує значних здобутків, хтось дає неабиякі шанси на важливі для України рішення. Такі розбіжності в поглядах мають всі підстави, адже серед ключових задач Зеленського продовження військової підтримки України, дозвіл на удари західною зброєю вглиб Росії, залучення глобальної підтримки свого «плану перемоги». «Так» щодо ударів є критично важливим для України – зважаючи на те, що це рішення і так значно запізнилось.
Володимир Зеленський розпочав свій тижневий візит до США з відвідин заводу боєприпасів у Пенсильванії та висловлення подяки тим, хто виробляє на ньому снаряди – у тому числі й для потреб України. Президент вже двічі виступив на заходах в рамках Генеральної асамблеї ООН, провів низку двосторонніх зустрічей. Попереду – головні «співрозмовники» у Сполучених Штатах – Білий дім, Конгрес, Держдепартамент та Пентагон.
Чому може бути важко домогтись якихось рішень і якими в підсумку можуть бути результати візиту президента України до США – коментарі зібрав «Голос Америки».
Депутат Верховної Ради України, член фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко сумнівається, що під час цього приїзду Володимира Зеленського до США вдасться досягти якихось серйозних домовленостей.
«У будь-якому разі добре, що Зеленський летить у США, і добре, що він зустрічається і з Байденом, і з Гарріс, і Трампом, це все важливо. Але чекати чогось до листопадових виборів я б не став. Я переконаний, що Путін не має наміру ні з ким розмовляти, окрім США. Для того, щоб з кимось розмовляти в США, там має бути президент, партнер. Зараз Путіну там говорити нема з ким. Загалом усе це безглуздо обговорювати до відповіді на запитання – хто ж стане президентом США», – впевнений він.
На думку депутата, Путін хоче внутрішньополітичного розбрату в США набагато більше, ніж перемоги якогось певного кандидата.
«Хтось каже, що він чекає на прихід у президенти Трампа. Сам Путін розповідає, що він підтримував Байдена, а тепер підтримує Гарріс – зрозуміло, що він як завжди бреше. Але насправді Путін чекає на громадянський конфлікт у США, він сподівається і мріє про нього. І це найгірший сценарій розвитку подій не лише для США, а й для всього світу, якщо результатом виборів стане якийсь громадянський конфлікт», – каже Олексій Гончаренко...
ЗСУ відступлять з Вугледара, якщо місто буде розвалене – військовий Іван Тимочко
Вугледар зараз не перебуває в оточенні, але є просування російських сил і нові ризики через це. Армія РФ намагається атакувати по флангах, бо там немає міської забудови, в якій українські сили могли б тримати оборону. Про це 25 вересня в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) розповів голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко.
«Армія РФ намагається просуватися по флангах, де вони просто знайшли можливість з урахуванням географічного розташування, з урахуванням того, що там немає міських забудов, за які легко триматися (українським силам – ред.) чи будувати фортифікації. Вони (сили РФ – ред.) мають певні просування, але я би дуже не хотів, щоб усі говорили про це як про оточення Вугледара. Вугледар зараз не перебуває навіть в оперативному оточенні. Так, бої навколо міста і бої за місто дуже жорсткі. Але варто розрізняти оточення і бої по флангах», – пояснив Іван Тимочко.
На запитання кореспондента Радіо Свобода, чи ЗСУ відводитимуть війська, Тимочко сказав, що відведення здійснюватимуть, якщо не буде змоги тримати оборону в міській забудові і якщо будуть загрози для життя військовослужбовців: «Перш за все залежатиме від того, в якому стані буде перебувати місто. Якщо воно буде абсолютно зруйнованим, якщо міська забудова буде розвалена і не буде можливості вибудовувати якісну оборону, то, можливо, будуть війська виводитись. Якщо постане загроза для життя і цілісності військових, то швидше за все їх і будуть відводити».
Раніше аналітичний проєкт Deep State повідомив, що армія РФ намагається оточити Вугледар, знищуючи населений пункт артилерією і КАБами. Вони називають ситуацію навколо міста Вугледар критичною і зазначають, що російські сили тут напівоточили позиції 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Однією з причин ситуації, яка склалася біля міста, аналітики Deep State називають відмову від ротації 72-ї бригади. Вона тримає оборону міста вже понад два роки.
Генштаб: ситуація на фронті залишається складною, за добу було 154 бойових зіткнення
Ситуація на фронті залишається складною, протягом минулої доби зафіксовано 154 бойових зіткнення, повідомив у ранковому зведенні 25 вересня Генеральний штаб ЗСУ.
Згідно з повідомленням, найбільше російських атак було на трьох напрямках. Зокрема, на Покровському напрямку, за даними командування, українські військові зупинили 25 штурмових і наступальних дій російських сил у районах населених пунктів Воздвиженка, Новоторецьке, Красний Яр, Новогродівка, Миколаївка, Маринівка і Зелене Поле. Найбільша концентрація атак була поблизу Новоторецького.
«На Лиманському напрямку ворог атакував 22 рази. Намагався вклинитися в нашу оборону поблизу Дружелюбівки, Чернещини, Греківки, Невського, Торського, Макіївки, Новосадового і Зарічного. На Курахівському напрямку Сили оборони відбили 20 атак. Найактивніше окупанти намагалися просунутися вперед поблизу Георгіївки і Цукуриного. Окрім цього, ворог атакував у бік Дальнього, Костянтинівки, Катеринівки і Желанного Другого», – йдеться у зведенні.
Крім того, бої тривали на Харківському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському і Придніпровському.
«За уточненою інформацією, вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів і населених пунктах три ракетні удари із застосуванням шести ракет, а також 75 авіаударів, зокрема скинув 123 КАБ. Крім цього, здійснив майже 5000 обстрілів, із них 178 – із реактивних систем залпового вогню і залучив для ураження близько 1700 дронів-камікадзе», – повідомили у Генштабі.
22-23 вересня проєкт DeepState повідомив про низку успіхів російської армії на Донбасі – агресор просунувся вглиб Торецька, біля Нью-Йорка на південний схід від Торецька, біля Цукуриного на південний схід від Селидового, а також біля Водяного, Пречистівки та Вугледару.
У своєму звіті, оприлюдненому 24 вересня, американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що російські війська досягли околиць Вугледару на Донеччині під час посиленого наступу поблизу населеного пункту, але його можливе захоплення навряд чи дасть російським військам якусь особливу оперативну перевагу для подальших наступальних операцій у західній частині Донецької області.