Генштаб ЗСУ: російські війська 49 разів атакували на Покровському напрямку протягом дня
Від початку доби на фронті відбулося 121 бойове зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері 21 квітня.
Поміж іншого, російська армія двічі вдавалася до наступальних дій на Куп’янському напрямку поблизу Петропавлівки та Загризового.
Сили оборони відбили 17 із 23 російських штурмів на Лиманському напрямку, ще 13 боєзіткнень мали місце на Торецькому – чотири з них тривають.
Бої також тривали на Сіверському та Краматорському напрямках.
«На Покровському напрямку, від початку цієї доби, противник 49 разів атакував у районах населених пунктів Суха Балка, Миролюбівка, Єлизаветівка, Сухий Яр, Котлине, Успенівка, Новоолександрівка, Надіївка, Троїцьке, Тарасівка, Промінь, Лисівка, Удачне, Преображенка, Котлярівка, Андріївка та в напрямку Олександрополя, Новопавлівки і Березівки. Наші захисники відбили 43 штурми, ще шість боєзіткнень продовжуються до цього часу», – йдеться в зведенні.
Українські війська відбили 14 атак на Новопавлівському напрямку, в районах Костянтинополя, Вільного Поля, Привільного, Новосілки та Розливу, один бій триває. Триває відбиття атаки на Оріхівському напрямку, в районі Степового.
«На Курщині відбулося 14 боєзіткнень з російськими загарбниками. Ворог завдав 21 авіаційного удару, скинув 30 керованих бомб, здійснив 229 артилерійських обстрілів, зокрема сім - із реактивних систем залпового вогню», – додає командування.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Як повідомив раніше Генеральний штаб Збройних сил України, 20 квітня, у день «великоднього перемир’я» російська армія здійснила по позиціях українських підрозділів та населених пунктах 1882 обстріли, зокрема 33 – із реактивних систем залпового вогню, та залучила для ураження 957 дронів-камікадзе.
США можуть визнати Крим російським в межах мирних переговорів: що про це думають кияни? Опитування
США передали Україні низку пропозицій адміністрації Трампа щодо припинення війни в Україні, зокрема, щодо потенційного визнання США анексії Криму Росією у 2014 році. І нині Україна перебуває під тиском, щоб вже цього тижня відповісти на ці ідеї. Про це пише видання The Wall Street Journal з посиланням на джерела. Раніше видання Bloomberg повідомило, що США готові визнати контроль Росії над Кримом в рамках ширшої мирної угоди між Москвою та Києвом. Про готовність адміністрації Трампа визнати Крим російським як частину домовленостей про припинення війни в Україні повідомляло і CNN. Що думають та як до цього ставляться кияни – Радіо Свобода запитало на вулицях столиці.
Зеленський про обстріли РФ на Великдень: увесь світ бачить, чому бойові дії тривають
Президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні в понеділок прокоментував російські обстріли на тлі заяв Москви про «великоднє перемир’я».
«Зараз, після Великодня, увесь світ бачить справжню проблематику – справжню причину того, чому бойові дії тривають. Саме Росія є джерелом війни. Саме з Москви має прийти реальний наказ російській армії на припинення вогню, і якщо такого жорсткого російського наказу на тишу немає – немає й тиші», – сказав він.
Зеленський визнав, що в неділю на Великдень в Україні не фіксували повітряних тривог і були «деякі ділянки фронту», де тривала тиша.
Прокуратура: через російський удар загинули двоє жителів Куп’янського району
Російська армія обстріляла Куп’янський район 21 квітня, повідомила Харківська обласна прокуратура.
За даними слідства, війська РФ завдали авіаційного удару по селу Петропавлівка Купʼянського району близько 17:00.
«Загинули 54-річна жінка та чоловік 26 років. У населеному пункті пошкоджено житлові будинки», – повідомляє відомство.
Точний тип авіаційного боєприпасу, яким здійснено атаку, встановлюють, додає прокуратура.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом вчинення воєнного злочину, що спричинив загибель людей.
Трамп сподівається на угоду між Україною та Росією «цього тижня»?
Так зване оголошене Кремлем «великоднє перемир'я» у бойових діях між Росією та Україною, здавалося, зменшило кількість авіаударів по українських містах. Між тим офіційний Київ заявив про майже 3000 порушень з боку російських сил, а з російського боку звинуватили Україну у порушеннях.
І хоча заклики до продовження перемир'я залишилися поза увагою Кремля, президент США Дональд Трамп заявив 20 квітня, що «сподівається, що Україна і Росія укладуть угоду» вже цього тижня.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна продовжуватиме дзеркально відповідати на дії Росії, після повідомлень про подальші ракетні удари російської армії.
У своєму дописі в Telegram Зеленський зазначив, що Москва проігнорувала як пропозицію про повне 30-денне припинення вогню, так і заклик припинити повітряні удари по цивільній інфраструктурі, включно з ракетними та безпілотними атаками.
«Характер українських дій і надалі залишатиметься дзеркальним: на тишу будемо відповідати тишею, на захист від російських ударів будуть наші удари. Дії завжди красномовніші, ніж слова», – наголосив Зеленський.
Далі читайте тут
Україна через окупацію втратила половину дитячого населення – Кулеба
Від 2014 року Україна втратила половину дитячого населення на окупованих територіях, заявив в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода Крим. Реалії керівник благодійної організації Save Ukraine Микола Кулеба.
«За 11 років Україна збідніла на половину дитячого населення. З них 20% залишилися спочатку на Донбасі та в Криму, потім плюс нові території – це майже 1,6 мільйона дітей, яких ми втратили через окупацію. Це 20% дитячого населення – саме там. Інші 30% – у всьому світі, майже 30%, десь 25%, трохи більше. Тому майже половини дитячого населення немає», – наголосив він.
За словами Кулеби, це саме те, чого хотів досягти Путін – спустошити українські території.
«У ресторані горілку п’ють» – Путін прокоментував удари РФ по Сумах і Кривому Рогу
Російський лідер Володимир Путін назвав ударами по українських військових ракетні обстріли Сум і Кривого Рогу (друге місто він прямо не назвав, але згадані обставини вказують саме на цей удар), які призвели до десятків смертей цивільних, у тому числі дітей. Про це свідчить відео, поширене кремлівським кореспондентом Павлом Зарубіним.
«Ми всі добре знаємо про атаку наших військових сил на конгрес-центр, по-моєму, Сумського університету. Це цивільний об’єкт чи ні? Цивільний. Але там відбувалося нагородження тих, хто вчинив злочини на Курщині (Москва називає так військову операцію ЗСУ в Курській області РФ, яка розпочалася 6 серпня 2024 року – ред.) – і підрозділів ЗСУ, і націоналістів (Путін вважає, що в складі Сил оборони України досі є окремі так звані «націоналістичні батальйони» – ред.). І це люди, яких ми вважаємо злочинцями, які повинні отримати заслужену відплату за те, що сталося в прикордонній області, в тому числі в Курській. Вони й отримали цю відплату», – твердить російський президент.
СБУ повідомляє про затримання п’ятьох людей за проросійську пропаганду
Служба безпеки України затримала п’ятьох проросійських агітаторів, звітує пресслужба відомства 21 квітня.
За даними відомства, фігуранти справи діяли на Київщині та Прикарпатті – вони публічно підтримували війну Росії проти України та виправдовували воєнні злочини російської армії.
«Серед затриманих – 58-річний колишній функціонер забороненої партії «Наші» екснардепа Євгена Мураєва. За матеріалами справи, цей фігурант адміністрував одну із груп, яка популяризувала партію у Фейсбуку. Там він регулярно поширював фейки про Сили оборони та обстановку на фронті, а також вихваляв Путіна», – йдеться в повідомленні.
Сирський: війська Росії намагаються вибити ЗСУ з Курщини й захопити прикордоння Сумщини
У Сумській області вздовж кордону, а також на території Росії тривають інтенсивні бойові дії, повідомляє головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 21 квітня.
«Виконуючи наказ свого керівництва, російські війська намагаються вибити нас з території Курщини та захопити прикордонні території Сумщини. Втім, реалізації плану агресора заважають наші частини Сил оборони України, які своїми активними діями в черговий раз зірвали наступ противника на цьому напрямку», – заявив він.
Сирський розповів, що спланував роботу на цьому напрямку, щоб «детально розібратися» зі станом справ у бригадах, які ведуть там оборону, допомогти командирам в організації бойових дій та вирішити проблемні питання.
Читайте також: Весняний наступ Росії: що задумав Путін?
За його словами, незадовго до Великодня він зустрівся з командирами та військовими посадовцями й ухвалив рішення щодо забезпечення бойових дій та поповнення запасів матеріально-технічного забезпечення та боєприпасів.
Крім того, командування обговорило перспективи розвитку та подальшого нарощування бойових можливостей ЗСУ. Зокрема, йшлося про збільшення безпілотної складової у бригадах.
«Тільки випередження противника у застосуванні високотехнологічних видів зброї, нарощуванні кількості та якості роботизованих платформ і дистанційно керованих модулів, впровадження штучного інтелекту в озброєння дасть нам змогу ефективно знищувати сили чисельно переважаючого противника», – додав головнокомандувач.
На фронті відбулося понад пів сотні боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 21 квітня на фронті відбулося 56 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ. Понад третина бої зафіксована на Покровському напрямку в Донецькій області, ідеться у зведенні станом на 16:00.
«На Покровському напрямку з початку доби російські окупанти здійснили 22 спроби потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Суха Балка, Миролюбівка, Єлизаветівка, Сухий Яр, Котлине, Успенівка, Новоолександрівка, Надіївка, Троїцьке. Сили оборони стримують натиск та відбили дев’ять атак, 13 боєзіткнень ще тривають. Авіація російських терористів завдала ударів керованими авіаційними бомбами по Олександрополю, Покровську, Новопавлівці та Муравці», – інформують українські військові.
Бої також тривали на Лиманському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Гуляйпільському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
«У Курській області українські воїни за сьогодні відбивали п’ять ворожих атак, дві з яких ще тривають. Авіація загарбників завдала 16 ударів, скинувши при цьому 21 КАБ. Крім того, ворог здійснив понад 130 артилерійських обстрілів позицій наших військ та населених пунктів», – ідеться в денному зведенні.
Російські війська далі йдуть на Лиман: як їх зупинити?
Росія знову просунулася на правому березі річки Жеребець – біля села Нове та окупувавши село Катеринівка. Про це увечері 20 квітня повідомив проєкт DeepState.
Цього разу просування було у бік річки Оскіл, до якої агресорові залишилося близько 20 кілометрів. Попереднє просування російської армії на цьому плацдармі було у бік Лимана.
«Катеринівський виступ» знаходиться приблизно на рівній відстані від Борової та Лимана. Саме до цих двох міст, за словами аналітиків, агресор може пробиватися з нового плацдарму.
Вранці 21 квітня Генштаб повідомив про 21 атаку російської армії на Лиманському напрямку.
Генштаб ЗСУ заявляє, що Повітряні сили уразили місце запуску російських дронів у Курській області РФ
Генеральний штаб ЗСУ повідомив 21 квітня, що 19 квітня українські Повітряні сили завдали удару по місцю в районі населеного пункту Тьоткіно Курської області Росії, звідки здійснювався запуск російських дронів.
«Об’єкт використовувався противником для підготовки, спорядження та запуску розвідувальних, ударних та FPV-дронів. Внаслідок удару було ліквідовано до 20 операторів БпЛА», – йдеться в повідомленні.
Російські військові про свої втрати внаслідок удару ЗСУ по Курській області не повідомляли, незалежного підтвердження цих даних також наразі немає.
Село Тьоткіно – один із тих населених пунктів Курщини, які Збройні сили України певний час контролювали під час рейду, що розпочався 6 серпня 2024 року.
«Повторюють сценарій 2022-го». Хто і чому пильно стежить за спільними навчаннями Білорусі та РФ?
Росія та Білорусь у вересні 2025 року збираються провести на території Білорусі спільні військові навчання «Захід-2025». У НАТО і особливо в країнах Балтії (Білорусь межує з Литвою та Латвією) пильно і з великим побоюванням за ними стежать, вважаючи, що саме Білорусь може стати плацдармом для російського нападу на країни Балтії та Польщу. Побоювань у зв’язку із маневрами кілька, зазначає телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю Голосу Америки.
По-перше, вже є інформація, що в навчаннях візьмуть участь близько 100 тисяч військових, у 8 разів більше, ніж спочатку, на початку 2025 року заявляли в уряді Білорусі. Про це білоруському опозиційному медіа «Дзеркало» повідомив неназваний високопосадовець НАТО.
«Це будуть великомасштабні навчання. Я не знаю, чи ці цифри підтверджені, але чув, що близько 100 тисяч військовослужбовців візьмуть участь у них. Звичайно, деякі наші союзники занепокоєні цим. Їх також хвилює думка, що великі російські сили можуть залишитися в Білорусі після закінчення цих навчань», – сказав він. І наголосив, що це створить додаткову напругу в регіоні.
Далі читайте тут
Папа-реформатор, якого «заносило» в питанні російсько-української війни
У віці 88 років помер папа Римський Франциск, який був вихідцем з Латинської Америки і якого вважали реформатором в церкві. Він постійно проповідував про потребу миру в Україні, наголошував на стражданнях «дорогого йому» українського народу, але часом був контраверсійний щодо шляхів завершення війни Росії з Україною, навіть говоривши про потребу бути сміливим, щоб «вивісити білий прапор».
Згадуємо заяви папи з української теми і його шлях до понтифікату.
У Кремлі відреагували на заяву Трампа про угоду між Україною і РФ
У Кремлі заявили про відкритість Росі до пошуків мирного врегулювання війни.
«Президент Путін, російська сторона залишаються відкритими до пошуків мирного врегулювання, продовжують роботу і з американською стороною. І, звісно, ми сподіваємось на те, що ця робота дасть свої результати», – сказав речник президента РФ Дмитро Пєсков.
Так він прокоментував заяву президента США Дональда Трампа щодо угоди про закінчення війни цього тижня.
Президент США Дональд Трамп висловив сподівання, що Україна і Росія укладуть угоду наступного тижня. Він також додав, що після цього обидві країни «почнуть робити великий бізнес зі США, які процвітають, і зароблять статки».
17 квітня у Парижі відбулися перемовини за участю України, США, Франції, Британії і Німеччини щодо завершення війни РФ в Україні. Наступний раунд перемовин запланований на цей тиждень в Лондоні. Після цієї зустрічі держсекретар Марко Рубіо заявив, що адміністрація може призупинити свої переговорні зусилля, якщо протягом наступних кількох тижнів не буде досягнуто прогресу в ключових питаннях.
Після цього, 19 квітня, Кремль раптово поширив заяву російського президента Володимира Путіна, який анонсував «великоднє перемир’я». Однак Україна і Росія обмінялися звинуваченнями у його порушенні.
Попри це, Україна запропонувала відмовитися від будь-яких ударів далекобійними дронами та ракетами по цивільній інфраструктурі на термін щонайменше 30 діб із можливістю продовження. Президент України також зазначив, що дії України і надалі будуть дзеркальними – «на тишу будемо відповідати тишею, на захист від російських ударів будуть наші удари».
У Кремлі вже ввечері 20 квітня заявляли, що Путін не віддавав команди продовжувати «великоднє перемир’я» після опівночі 21 квітня.
У звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) зауважили, що дані NASА показують виявлені супутником аномалії тепла вздовж лінії фронту 20 квітня, що може свідчити про військову активність, але ISW не може незалежно перевірити конкретні повідомлення про порушення, зроблені російськими чи українськими джерелами.
Аналітики наголошують, що тимчасова – і особливо загальна – угода про припинення вогню по цивільній інфраструктурі вимагатиме надійних механізмів моніторингу, публічних і офіційних умов і чітко визначених часових рамок. У ISW вважають, що Кремль може продовжувати використовувати будь-які нечіткі майбутні угоди про припинення вогню, щоб приховати відмову Росії від пропозицій США та України щодо припинення вогню та звинуватити Україну в порушенні таких умов припинення вогню.
Розвідка Британії проаналізувала наслідки політизації та мілітаризації російської освіти
Російська система освіти, швидше за все, стає все більш політизованою, мілітаризованою та ідеологічно керованою відповідно до ширших цілей російської держави – це продовжує тенденцію, яка помітно посилилася після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році. Про це повідомляє Міністерство оборони Британії з посиланням на дані своєї розвідки.
Як відомство з посиланням на російське ЗМІ «Верстка» повідомляє про зростаючу поширеність текстів на підтримку так званої «Спеціальної військової операції», антизахідної роботи, радянської літератури та патріотичних/проросійських військових текстів у школах. «Верстка» також наводить приклади того, як російська влада наказала вилучити з підручників згадки про «Україну».
Британська розвідка припускає, що Росія, швидше за все, прагне використати систему освіти для розвитку більш мілітаризованого націоналістичного суспільства – цей намір майже напевно полягає в тому, щоб сприяти як глибшій підтримці війни Росії проти України, так і більшій
готовність серед молоді приєднатися до армії, яка зазнає значних втрат.
«Цілком ймовірно, що політизація та мілітаризація російської освіти в поєднанні з посиленням ідеологічної індоктринації російських дітей і молоді в цілому увічнить агресивний, експансіоністський російський націоналізм у довгостроковій перспективі», – йдеться у повідомленні.
Днями аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) також дійшли висновку, що Кремль, ймовірно, готує своє населення до потенційного майбутнього затяжного конфлікту з НАТО.
«Він молився за мир України та українців» – Зеленський відреагував на смерть папи Франциска
Президент України Володимир Зеленський заявив 21 квітня, що мільйони людей у світі «сумують через трагічну звістку про відхід» папи Римського Франциска, життя якого «було присвячене Богу, людям і Церкві».
«Він умів давати надію, полегшувати страждання через молитви і допомагати єдності. Він молився за мир України та українців. Сумуємо разом з католиками й усіма християнами, які покладались на духовну підтримку папи Франциска», – написав глава держави у соцмережах.
Зі своїми співчуттями через смерть папи Римського Франциска виступили і лідери інших держав світу.
Папа Римський Франциск помер зранку 21 квітня.
88-річний Франциск був госпіталізований 14 лютого з тяжкою респіраторною інфекцією, яка призвела до найсерйознішого погіршення стану його здоров’я за 12 років папства. Папа Римський 23 березня вперше з’явився на публіці більш ніж через п’ять тижнів відсутності, пов’язаної з хворобою.
Через відновлення після недуги він не очолював передвеликодні ритуали та службу 20 квітня.
РФ визнала «небажаною» діяльність об’єднання антивоєнних росіян в Італії
Генпрокуратура Росії визнала «небажаною» діяльність неурядової організації Comunità dei Russi Liberi in Italia, створеної в січні 2021 року антивоєнними росіянами.
«Її представники активно ретранслюють тези західної пропаганди щодо Росії. Діяльність зазначеної спільноти зосереджена на організації антиросійських мітингів, маніфестацій, а також на приверненні уваги італійського населення до нібито систематичних порушень прав та свобод громадян у Росії», – йдеться в повідомленні відомства.
У наглядовому органі заявили, що під час протестів організація збирає кошти для легіону «Свобода Росії», на які купуються військова амуніція, дрони та компоненти до них.
«У соцмережах учасники спільноти поширюють недостовірні відомості про СВО (російська офіційна назва повномасштабного вторгнення в Україну – ред.), деструктивну інформацію щодо керівництва РФ, а також матеріали іноземних та міжнародних організацій, діяльність яких визнана небажаною на території Російської Федерації», – повідомили в прокуратурі.
Російська влада готується до відновлення аеропортів у захоплених Донецьку, Маріуполі та Мелітополі. Відбудувати летовища можна буде за рік-два, щойно дозволить безпекова ситуація, заявив віцепремʼєр уряду Росії Марат Хуснуллін.
Попри те, що гаряча фаза війни триває, російська влада періодично озвучує плани відновити пасажирське авіасполучення, зокрема і на окупованій частині півдня.
- Чи мають ці ідеї шанси на втілення?
- Яких пошкоджень зазнали аеродроми під час повномасштабної війни?
- Яким чином окуповані летовища використовуються зараз?
Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».