«Ми на це перемир’я орієнтуватись не будемо»: спікер ОТУ «Луганськ» про плани Росії
Російські війська нарощують тиск на півдні від Торецька, просуваючись у бік стратегічно важливої Костянтинівки. За повідомленням проєкту DeepState, 29 квітня російські підрозділи захопили село Суха Балка – точку на стику зон відповідальності оперативно-тактичних угруповань «Луганськ» і «Донецьк».
Це просування стало черговим епізодом у ширшій кампанії Росії з вирівнювання лінії фронту на південь від Костянтинівки, який залишається одним із найнапруженіших на Донбасі, кажуть військові з місць та експерти.
Аналітики проєкту DeepState спостерігають просування й у самому Торецьку, а також у прилеглих районах, зокрема біля Диліївки та Дачного. Там російська армія застосовує тактику комбінованих штурмів, використовуючи бронетехніку, мотоцикли та піхоту для прориву української оборони.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) дізнались у спікера ОТУ «Луганськ» Дмитра Запорожця, яка зараз ситуація на Торецькому напрямку.
Далі читайте тут
Зеленський прокоментував замах на волонтера Стерненка
Президент Володимир Зеленський отримав доповідь голови Служби безпеки України Василя Малюка щодо розслідування замаху на волонтера Сергія Стерненка – про це він заявив у вечірньому звернені 1 травня.
«Голова Служби безпеки України доповів щодо розслідування обставин нападу на волонтера Сергія Стерненка. Служба безпеки України затримала нападницю – оперативно, дякую за це», – сказав він.
Зеленський додав, що всі факти щодо нападу будуть представлені суспільству.
Служба безпеки України заявила 1 травня, що запобігла вбивству активіста і волонтера Сергія Стерненка. Як повідомляє відомство, сьогодні на Стерненка було скоєно замах з вогнепальної зброї – «завдяки фаховим та миттєвим діям співробітників СБУ нападницю затримано на місці». Тривають оперативно-слідчі дії.
Сирський повідомив, скільки цілей уразили дрони ЗСУ протягом 2 місяців
Головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський 1 травня підбив підсумки застосування безпілотників протягом останніх двох місяців.
«За останні два місяці – березень і квітень – наші дрони уразили та знищили понад 160 тисяч ворожих цілей», – заявив він у своєму телеграм-каналі.
Читайте також: Генштаб підтвердив удар по заводу з виробництва ударних БПЛА в російському Татарстані
За спостереженнями Сирського, ефективність українських безпілотних систем зростає щомісяця, «доводячи ворогові незаперечну істину: на українській землі його не чекали».
Днями Сили безпілотних систем заявили, що останнім часом підрозділ Darknode 412-го полку Nemesis СБС перехопив 52 ударних безпілотники типу Shahed‑136 «за допомогою новітніх засобів».
На початку квітня головнокомандувач повідомляв, що протягом березня ЗСУ уразили за допомогою безпілотників різних типів 77 тисяч російських цілей, що на 10 відсотків більше, ніж у лютому.
Умєров: Міноборони готує об’єднання Агентства оборонних закупівель та Держоператора тилу після війни
Міністр оборони Рустем Умєров підписав наказ про створення комісії з реорганізації Державного оператора тилу – про це він повідомив 1 травня.
За його даними, Державний оператор тилу, запущений в грудні 2023 року, за час роботи забезпечив економію в понад 26 мільярдів гривень, залучення нових постачальників і запуск ІТ-системи DOT-Chain. Це дозволило міністерству «зосередитися на стратегічному управлінні, політиці та контролі і стало основою для подальших кроків реформування за стандартами НАТО».
Комісію з реорганізації ДОТ очолить директор Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов, вона працюватиме на базі АОЗ.
Зеленський: підписана з США угода є «справді рівноправною»
Президент України Володимир Зеленський заявив, що підписана з США угода є «справді рівноправною».
«Угода значно змінилась у процесі підготовки. Тепер це справді рівноправна угода, яка створює можливість для інвестицій в Україну – доволі вагомих, а окрім того – ще й для суттєвої модернізації виробництв в Україні та – що не менш важливо – модернізації юридичних практик у нашій державі», – сказав він у своєму відеозверненні, зазначивши, що сьогодні були доповіді урядової команди щодо економічного партнерства зі США.
Зеленський зауважив, що в угоді немає боргу і створюється фонд – фонд відновлення, який буде «інвестувати в Україну та заробляти саме тут».
«Це робота разом з Америкою та на справедливих умовах, коли заробляти можуть у партнерстві і Українська держава, і Сполучені Штати, які допомагають нам у захисті», – додав він.
Президента також повідомив про розмову із головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком, зокрема про ратифікацію угоди.
Мін’юст повідомив про створення Реєстру даних про депортованих дітей
Міністерство юстиції продовжує працювати над забезпеченням системного підходу до збору інформації про дітей, незаконно вивезених до Росії – відомство повідомило про це 1 травня.
«Одним із ключових інструментів у цьому процесі стало створення та впровадження Реєстру відомостей щодо депортованих або примусово переміщених дітей», – йдеться в заяві.
Згідно з ним, про створення реєстру напередодні розповіла заступниця міністра Людмила Сугак на засідані Робочої групи пункту 4 української «формули миру». Зустріч відбулася в Житомирі понад 40 представників іноземних держав, міжнародних організацій та українських інституцій.
За словами Сугак, реєстр є важливим як системний інструмент, який посилює міжвідомчу координацію. Вона назвала головним завданням встановлення особи кожної депортованої дитини.
Читайте також: Дослідники депортації дітей без фінансування США: що це означає для України?
«Реєстр – це частина нашої системної відповіді на спробу позбавити Україну її
майбутнього. Ми формуємо верифіковану базу даних, яка дозволяє працювати з кожним випадком і наближати момент повернення дітей додому», – заявила вона.
Як пояснює Мін’юст, реєстр дозволить збирати структуровану інформацію про депортованих та примусово вивезених дітей, зокрема, формувати особові справи на основі даних від державних органів, місцевої влади, громадян, громадських та міжнародних організацій. Його технічне створення вже завершене, триває формування та подання перших особових справ, які найближчим часом розглядатиме спеціальна міжвідомча комісія.
Заступниця міністра також закликала міжнародну спільноту посилити зусилля з повернення дітей і фіксації фактів їхньої примусової депортації. Зокрема, вона попросила надавати інформацію про депортованих або усиновлених за кордоном дітей, вимагати від Росії розкриття місць їхнього перебування, підтримувати правові механізми їх повернення та сприяти технічному вдосконаленню реєстру.
Білий дім: угода з Україною показує, наскільки Трамп зацікавлений у тривалому мирі
Угода з Україною про корисні копалини показує, наскільки президент США Дональд Трамп зацікавлений у тривалому мирі, заявила речниця Білого дому Керолайн Левітт.
«Ми уклали історичну угоду про створення інвестиційного фонду реконструкції України. Це перше у своєму роді економічне партнерство задля відбудови та довгострокового економічного успіху України, від якого виграють як Сполучені Штати, так і Україна», – сказала під час брифінгу речниця.
За її словами, це партнерство представляє економічну зацікавленість Вашингтона у забезпеченні «мирного та суверенного майбутнього для України».
«Президент Трамп з самого початку чітко заявив, що хоче, щоб вбивства в цій жорстокій війні припинилися. Ця угода показує, наскільки президент зацікавлений у забезпеченні справді тривалого миру», – додала Левітт.
В умовах воєнного стану віросповідання не звільняє від військової служби – Верховний суд
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду виніс рішення у справі про ухилення від призову – про це пресслужба суду повідомила 1 травня.
Саме рішення у справі суд виніс 15 квітня. Суди попередніх інстанцій визнали військовозобов’язаного чоловіка винним у тому, що він, отримавши повістку, без поважних причин не прибув до територіального центру комплектування для проходження військової служби.
У рішенні Касаційного кримінального суду йдеться, що чоловік, який відмовився від військової служби через релігійні погляди, проходив строкову службу в 1996 році, а відтак є військовозобов’язаним. Водночас він охрестився як свідок Єгови в листопаді 2023 року.
Читайте також: МОЗ готує списки для розбронювання окремих медпрацівників – надійшов запит від Міноборони
Фігуранта справи засудили до трьох років позбавлення волі. Водночас у касаційній скарзі захисник пояснював неприбуття свого підзахисного до військкомату його належністю до релігійного об’єднання Свідків Єгови. Це віровчення не дозволяє обвинуваченому виконувати будь-яку військову службу, а тому, за словами адвоката, він не підлягає кримінальній відповідальності через глибокі релігійні переконання.
Верховний суд залишив рішення судів попередніх інстанцій без змін. У суді пояснюють, що Україна запровадила альтернативи військовій службі в мирний час, якими громадяни можуть скористатися.
«Проте у воєнний час, під час мобілізації і оборонної війни, обов’язок захисту України, яка зазнала агресивного нападу з боку Російської Федерації, покладається на всіх громадян України незалежно від їхнього віросповідання», – йдеться в повідомленні.
Лисак: через російські атаки на Нікопольщині постраждала жінка
Російські війська протягом дня атакували три райони Дніпропетровщини, на Нікопольщині постраждала жінка, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Найбільше атак пережила Нікопольщина. Агресор бив артилерією та FPV-дронами. Потерпали сам Нікополь, Мирівська, Покровська, Марганецька, Червоногригорівська громади. Постраждала 47-річна жінка. Її доправили до лікарні в стані середньої тяжкості», – написав він у телеграмі.
За його словами, пошкоджені чотири приватні оселі, дві господарські споруди, газогін.
Через російські атаку дроном у Зеленодольській громаді пошкоджена інфраструктура – люди не постраждали.
«БпЛА противник влучив і по Синельниківщині, а саме – Миколаївській громаді. Там зруйнований приватний будинок», – додав Лисак.
Аналіз угоди про корисні копалини між Україною та США: що з гарантіями безпеки?
1 травня 2025 року Україна та Сполучені Штати Америки підписали історичну угоду, що передбачає створення спільного Інвестиційного фонду реконструкції. Цей крок відкриває нову сторінку в економічному та політичному партнерстві двох країн, особливо на тлі повномасштабної війни Росії проти України. Проте, попри значний економічний потенціал, угода не містить прямих гарантій безпеки для України.
Що ця угода означатиме для України та чи наблизить вона припинення бойових дій та обстрілів?
Документ угоди, з яким ознайомилося Радіо Свобода, має правовий характер міжурядової угоди, яка набирає чинності лише після ратифікації Верховною Радою України. Ймовірно, питання ратифікації буде розглядатися парламентом уже завтра – 2 травня.
Зміст та структура угоди
Сторони домовилися про створення Фонду у формі обмеженого партнерства, з американською стороною, яку представляє Агентство з фінансування міжнародного розвитку, та українською – державною Агенцією з державно-приватного партнерства.
Серед основних положень:
- 50% роялті та прибутків від використання українських надр скеровуються до державного бюджету через механізм «Узгодженого з Україною доходу»;
- відсутність «права першої руки» для американських компаній на видобуток: але їм гарантується участь у перемовинах і аукціонах на рівних умовах, з можливістю вести переговори про закупівлю продукції на ринкових умовах, без отримання гірших фінансових пропозицій, ніж інші інвестори;
- пільгове оподаткування: держава зобов’язується звільнити партнерство від будь-яких зборів, податків або утримань;
- пріоритет дії угоди над українським законодавством у разі суперечностей;
- захист інвестора: Україна зобов'язується відшкодовувати збитки у разі затримок чи обмежень переказу валют.
На думку експерта Національного інституту стратегічних досліджень Олексія Їжака, який також ознайомився із документом, схема у 50 на 50 не виглядає економічно невиправданою для України. Щоправда, цих, акумульованих в результаті реалізації угоди коштів, навряд чи може вистачити для повної відбудови України.
Далі читайте тут
Зеленський: останні санкції запроваджені проти громадян України, які «виправдовують війну»
Президент Володимир Зеленський прокоментував останні пакети санкцій, запроваджені 1 травня.
Перший з них, за його словами, спрямований проти 36 компаній і п’яти фізичних осіб, які працюють у різних юрисдикціях, але обслуговують російське військове виробництво:
«Зокрема, це постачальники титану, металургійні підприємства, компанії, що працюють у галузі енергетики, у машинобудуванні. Частина з них уже під санкціями партнерів. Загалом синхронізуємо наш санкційний тиск і санкції світу проти Росії за війну».
Україна та Росія озвучили свої позиції щодо урегулювання війни, і США планують працювати над зближенням цих позицій, заявив віцепрезидент США Джей Ді Венс в інтерв’ю Fox News Digital.
Відповідаючи на запитання, на якому етапі перебувають переговори щодо Росії та України, Венс сказав: «Першим і необхідним кроком для вирішення російсько-українського конфлікту є те, щоб кожна зі сторін зробила мирну пропозицію»
«І це насправді сталося. Українці сказали: «Це те, чого ми хочемо». Росіяни сказали: «Це те, чого ми хочемо», і тепер робота дипломатії полягає в тому, щоб спробувати зблизити ці дві сторони. Тому що існує дуже велика прірва між тим, чого хочуть росіяни, і тим, чого хочуть українці», – сказав Венс.
Росія заявила, що «ніколи не допустить» відновлення України в кордонах 1991 року
Росія заявила, що «ніколи не допустить» відновлення України в кордонах 1991 року, оскільки за цим, за її словами, стоїть намір «знищити все російське». Про це йдеться в заяві МЗС РФ.
«Цілком очевидно, що за марними і безпідставними претензіями київського режиму і сил, що його підтримують на Заході, на так зване відновлення України в межах 1991 року стоїть людоїдський інстинкт винищення всього російського. Зрозуміло, що Росія ніколи не допустить реалізації такого сценарію», – йдеться в заяві.
При цьому Москва звинувачує українські війська в атаці на ринок в окупованому російськими силами місті Олешки на Херсонщині, внаслідок якої нібито загинули семеро людей, ще 20 поранені. Київ на ці звинувачення не реагував.
На тлі цих звинувачень РФ закликала «всю розсудливу частину міжнародної спільноти» та профільні багатосторонні організації рішуче засудити цей «огидний теракт».
При цьому російські війська щодня з різних видів озброєння атакують українські міста і села в різних регіонах, в тому числі деокупованої Херсонщини. За даними місцевої влади, внаслідок цих атак є жертвита постраждалі.
Читайте також: «Херсон – плацдарм для наступу РФ»: окупанти активізували бої на півдні
Також наприкінці квітня у Кремлі заявили, що президент Росії Володимир Путін оголосив перемир’я у «дні 80-річчя Перемоги» – 8, 9 і 10 травня.
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи цю пропозицію РФ, нагадав, що Україна підтримує ідею США щодо припинення вогню, а також пропонувала 30-денну паузу, і назвав заяву Путіна «черговою спробою маніпуляцій»: «Немає причин чекати 8 травня. І вогонь має бути припинений не на кілька днів, щоб потім знову вбивати. Негайне, повне та безумовне припинення вогню і щонайменше на 30 днів, щоб було гарантовано та надійно, – це те, що може дати основу реальній дипломатії».
Після оголошення РФ перемир’я на кілька днів у травні в Білому домі заявили, що президент США Дональд Трамп хоче бачити «постійне припинення вогню».
Сирський: у квітні українські військові відновили 115 позицій
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що протягом місяця українські військові відновили загалом 115 позицій.
«Основні зусилля зосереджуємо на стримуванні російського агресора на загрозливих напрямках, якими є насамперед Сумський і Курський, Покровський, Новопавлівський. При цьому використовуємо тактику активної оборони: завдяки таким діям наші воїни протягом місяця відновили загалом 115 позицій», – написав він у телеграмі за підсумками комплексної наради щодо роботи ЗСУ у квітні 2025 року.
Також, за його даними, засобами DeepStrike у квітні уражено 62 цілі на території РФ – «знищуємо військові об’єкти, підриваємо спроможності ВПК агресора».
Напередодні Сирський повідомляв, що російські війська значно збільшили інтенсивність бойових дій, зосереджуючи основні зусилля на Покровському напрямку,попри заяви про готовність до триденного припинення вогню у травні. За його словами, противник вперто намагається прорвати українську оборону і вийти на адміністративний кордон Дніпропетровської області.
Зеленський увів у дію рішення РНБО про нові санкції. У списках – Арестович, Олешко та Бондаренко
Президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО про нові санкції. Про це йдеться на сайті Офісу президента.
У списках є 76 фізичних осіб – переважно громадяни РФ. Але до санкційного списку потрапили громадяни України – блогер Мирослав Олешко, колишній радник Офісу президента Олексій Арестович та політолог Костянтин Бондаренко.
Також обмеження застосували щодо 81 юридичної особи.
Наразі вказані фігуранти санкцій не коментували це рішення.
Напередодні Зеленський анонсував рішення РНБО для тиску на «російські мережі впливу»:
«Важливо й надалі тиснути на російські мережі впливу, а також на всі їхні виробництва й торговельні операції. Українські санкції стараємося по максимуму синхронізувати з усіма в Європі, щоб це було спільною позицією, і вже маємо хороші результати», – казав він у відеозверненні.
Зеленський 18 квітня увів у дію рішення РНБО про застосування санкцій проти майже 40 громадян Росії, а також 60 компаній, з яких три – китайські.
Через атаку РФ у Мирнограді та Новоекономічному загинули дві людини, є поранена – прокуратура
Через російський обстріл Мирнограда і Новоекономічного на Донеччині загинули дві людини, ще одна – поранена, повідомляє пресслужба Донецька обласна прокуратура.
За даними прокуратури, 1 травня о 00:30 російські війська скинули 3 авіабомби на Мирноград – попередньо, сили РФ застосували в «КАБ-250» із модулем УМПК.
«У зоні ураження опинились багатоквартирні житлові будинки. Один зі снарядів влучив у дев’ятиповерхівку. На жінку 43 років, яка перебувала у власній квартирі, обвалилась залізобетонна плита. Вона отримала травми, несумісні з життям», – йдеться у повідомленні.
Також російські війська о 06:30 обстріляли селище Новоекономічне Покровського району – загинув 51-річний чоловік, його дружина 52 років зазнала осколкових поранень. Тип озброєння встановлюється.
Пошкоджено 9 багатоповерхових будинків та домоволодіння.
«Херсон – плацдарм для наступу РФ»: окупанти активізували бої на півдні
«200-220 дронів на добу армія РФ застосовує по Херсону і населених пунктах вздовж Дніпра».
«Значно збільшили кількість авіаційних ударів по Херсону».
«Керівництво РФ ніколи не приховувало того, що Херсон саме у сфері геополітичних інтересів Росії, і вони не відмовляються від цього».
«Це смертники або новоприбулі контрактники – саме їх окупанти намагаються направляти в першу чергу на острови у Дніпрі».
Російські військові активізували бойові дії на півдні України, повідомив днями речник Сил оборони півдня Владислав Волошин. На Херсонщині окупанти знову намагаються зайти на правий берег, втримати там певний плацдарм, щоб диктувати свої умови на можливих перемовинах щодо мирного врегулювання, зазначає речник.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив детальніше дізнатися:
- Чи збільшує Росія своє угруповання на лівому березі?
- Чи залишається для неї актуальним захоплення правобережної частини області?
- Як активізація боїв впливає на життя херсонців?
За словами Волошина, ситуація на Херсонському напрямку непроста. Російські військові продовжують обстрілювати правий берег ударними дронами-камікадзе, а також активно застосовують авіацію.
Майже щодня окупанти пробують висадитися на острівній зоні і взяти під контроль певний плацдарм, щоб після цього здійснювати новий вплив на Херсон та інші населені пункти правобережжя, розповів речник.
Далі читайте тут
«Це моє місто». Жителька Костянтинівки живе під російськими бомбами – і не планує їхати
Костянтинівка, де до війни жили понад 67 тисяч людей, тепер порожніє – натомість кількість руїн зростає. Це місто на півночі Донеччини стало черговим, яке російська армія намагається стерти з лиця землі. Влада щодня повідомляє про авіаудари: лише того дня, коли кореспонденти телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода з участю Голосу Америки) знімали цей репортаж, військові РФ скинули на Костянтинівку вісім авіабомб. У результаті двоє людей загинули, п’ятеро зазнали поранень, два десятки приватних будинків були пошкоджені.
Місцева влада зі все більшою занепокоєністю стежить за обстрілами і закликала жителів евакуюватися в більш безпечні регіони: регулярні бомбардування з неба, удари безпілотниками і ствольною артилерією вже зробили життя в місті нестерпним.
84-річна Валентина Олександрівна виїжджати з міста відмовляється – попри те, що по двору її будинку російська армія завдала удару бомбами ще 8 березня.
«На п’ятому поверсі там Валя жила. Хороша жінка була. Убило», – згадує Валентина. Багато квартир у її будинку через обстріли вже непридатні для життя. В уцілілих квартирах люди забили дошками вікна і продовжують жити.
Читайте далі тут