Кушнер заявив про «прорив» у питанні гарантій безпеки для України
Американський переговорник Джаред Кушнер заявив, що США вдалося досягти значного прогресу в обговоренні гарантій безпеки для України, зокрема зробити прийнятною для російської сторони концепцію гарантій, заснованих на статті 5 НАТО. Про це він сказав 19 листопада на пресконференції за підсумками зустрічі «Коаліції охочих» у Берліні, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
«Це дуже значний прорив, якого нам вдалося досягти. І я думаю, що нам вдалося зробити так, щоб росіяни прийняли цю концепцію, за якою будь-які гарантії безпеки для України ґрунтуватимуться на статті 5», – заявив Кушнер.
За його словами, російська сторона стверджує, що не має наміру розпочинати нову війну після завершення нинішньої.
«Я знаю, що існує багато скепсису й недовіри щодо цієї ідеї, коли йдеться про Росію. Але саме тому важливо відновити діалог між Європою та Росією, дозволити людям обговорити це, дати їм можливість почути одне одного», – сказав американський переговорник.
«Ми не повинні покладатися на довіру чи наміри. Ми повинні працювати над системою стимулів та інтересів, яка гарантуватиме, що будь-якої досягнутої нами угоди дотримуватимуться. За її виконанням здійснюватиметься моніторинг, існуватимуть потужні механізми стримування, а будь-яке її порушення матиме надзвичайно серйозні наслідки», – додав він.
Кушнер також повідомив, що президент США Дональд Трамп відкритий до надання Україні гарантій безпеки, аналогічних статті 5 НАТО, хоча це рішення має відповідати американським інтересам.
«З погляду Америки надання гарантій безпеки, аналогічних статті 5, – це справді дуже, дуже серйозний крок. І я думаю, що президент Трамп відкритий до цього, але, очевидно, це має відповідати інтересам Америки», – сказав він.
За словами американського переговорника, такі гарантії повинні бути частиною ширшої системи безпеки, яка включатиме домовленості, напрацьовані «Коаліцією охочих», багаторівневу оборону, механізми стримування та канали комунікації.
«Я справді вважаю, що гарантії безпеки потенційно можуть стати наріжним каменем цієї системи. Мета полягає в тому, щоб зробити їх максимально сильними, довговічними та ефективними. Не для того, щоб довелося ними скористатися, а щоб зробити їх настільки надійними, що, сподіваюся, ніколи не виникне потреби їх застосовувати, оскільки стримування буде настільки потужним», – підсумував Кушнер.
Стаття 5 НАТО передбачає, що збройний напад на одного або кількох членів НАТО розглядається як напад на всіх. Водночас вона не означає автоматичного вступу всіх союзників у війну: кожна держава визначає необхідні дії для допомоги країні, яка зазнала нападу.
Минулого тижня президент України Володимир Зеленський повідомив, що під час переговорів із делегатами США у нього питали, чи Київ погодився б вивести свої війська з підконтрольних частин Донбасу в обмін на членство в НАТО.
За спостереженнями американського Інституту вивчення війни, після чергових тристоронніх переговорів, що відбулися 12 листопада в Абу-Дабі, президент Росії Володимир Путін і члени російської делегації підтвердили «непохитну відданість» РФ своїм початковим територіальним вимогам до України, а також ультиматумам щодо демонтажу НАТО і європейської архітектури безпеки, що склалася після закінчення Холодної війни.
Макрон анонсував саміт коаліції Freya з протидії балістиці
Президент Франції Емманюель Макрон оголосив 19 листопада, що за кілька тижнів у Парижі відбудеться новий саміт коаліції Freya, присвячений посиленню захисту України від безпілотників і балістичних ракет. Про це він заявив на пресконференції за підсумками зустрічі «Коаліції охочих» у Берліні, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
«Найперший пріоритет – це короткострокова підтримка України. Саме це ми робимо, постачаючи нові радари, головки самонаведення та прискорюючи роботу над Freya. І за кілька тижнів у Парижі ми організуємо новий саміт коаліції Freya, присвячений саме протидії дронам і балістичним ракетам», – заявив Макрон.
За його словами, йдеться також про розгортання нових протиракетних систем і ракет-перехоплювачів.
Французький президент закликав усіх учасників «Коаліції охочих» максимально прискорити передачу Україні засобів захисту від російських атак.
«Усі, хто має доступні ракети-перехоплювачі, повинні їх передати. Усі, хто може надати додаткові знімки, повинні їх надати. Усі, хто може передати засоби оборони та захисту українських громадян, мають зробити це зараз. Це найперший пріоритет», – наголосив він.
Макрон також заявив, що «Коаліція охочих» повинна знайти нові способи посилити захист Києва найближчими тижнями.
«Україна тримає фронт, але її цивільне населення зазнає атак. Ми повинні бути поруч. І це не конфронтація. Це допомога Україні вистояти. Але зараз це наш обов’язок», – сказав президент Франції.
Під час тієї ж пресконференції президент України Володимир Зеленський назвав протиповітряну оборону першим із п’яти пріоритетів, які обговорювали на берлінському саміті. За його словами, партнери погодилися з необхідністю посилення захисту України, а також досягли відповідних домовленостей щодо нових пакетів підтримки.
Про проєкт української антибалістичної системи Freya стало відомо в травні 2026 року. Йдеться про створення системи ППО, здатної перехоплювати балістичні ракети. Втім, аналітики попереджають, що минуть місяці, перш ніж буде можливість розгорнути боєздатну батарею.
У Києві через атаку РФ пошкоджені приміщення двох посольств
Президент України Володимир Зеленський заявив, що через сьогоднішню російську атаку в Києві пошкоджені приміщення посольства Нідерландів та Австрії. Про це він сказав під час пресконференції за підсумками засідання «Коаліції охочих».
Міністр закордонних справ Нідерландів Том Берендсен заявив, що сьогодні вдень «снаряд» влучив неподалік від посольства Нідерландів у Києві – будівля зазнала незначних пошкоджень, співробітники установи не постраждали.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у соцмережі Х повідомив, що посольство Австрії в Києві також зазнало пошкоджень.
Крім того, Андрій Сибіга повідомив, що внаслідок удару російського безпілотника по Києву уламки впали на територію МЗС.
За даними місцевої влади, у Києві через російську атаку загинула людина, ще п'ять постраждали. Пошкодження зафіксували у Подільському, Оболонському, Шевченківському районах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Макрон: треба знову порушити питання членства України в НАТО
Президент Франції Емманюель Макрон заявив 19 листопада, що настав час знову порушити питання вступу України до НАТО, яке, за його словами, було відкладене у 2022 році. Він вважає, що членство України в Північноатлантичному альянсі є доцільним для гарантування довгострокової європейської безпеки. Про це Макрон сказав на пресконференції за підсумками зустрічі «Коаліції охочих» у Берліні, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
«У нинішніх умовах, коли ми стикаємося з максималістськими позиціями Росії, потрібно знову порушити питання членства України в НАТО. Саме це я запропонував кілька днів тому. Зараз для цього слушний момент», – заявив французький президент.
За його словами, питання членства України в НАТО було відкладене в першій половині 2022 року, коли обставини були зовсім іншими.
«Я вважаю, що сьогодні це питання знову постає, зокрема й для нас – українців і європейців – у контексті повоєнного періоду. Адже Україна буде країною з дуже потужним озброєнням і численною армією. І для нашої безпеки в довгостроковій перспективі її присутність у НАТО є доцільною», – наголосив Макрон.
Президент Франції також повідомив, що зміст гарантій безпеки для України було остаточно узгоджено ще в січні 2026 року за участю американських представників.
За його словами, план передбачає підтримку української армії в наступні роки, а також можливе розгортання сил країн «Коаліції охочих» на території України після встановлення миру – далеко від лінії фронту.
«Ця схема залишається чинною. Саме вона забезпечує нашу безпеку», – сказав Макрон.
Під час тієї ж пресконференції президент України Володимир Зеленський заявив, що найкращою гарантією безпеки для України, а фактично й усієї Європи, було б членство України в НАТО.
«Саме НАТО і ЄС були й будуть основами європейської архітектури безпеки. І всі ми розуміємо, що з українською силою, з українським досвідом, з українськими технологіями НАТО і ЄС будуть значно надійнішими захисниками європейського способу життя і європейської безпеки», – сказав Зеленський.
Раніше, 14 листопада, Зеленський сказав, що американські переговорники вперше порушили питання можливого виведення українських військ із підконтрольної Києву частини Донбасу в обмін на членство України в НАТО.
Мерц після засідання «Коаліції охочих»: зустріч у Шеньчжені була передусім фотосесією, а в Берліні досягли трьох цілей
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що успішними можуть бути мирні переговори лише за участі України та Європи, «ялтинський формат» напевно не принесе миру.
«Зустріч у Шеньчжені очевидно була передусім фотосесією, а ми сьогодні досягли в нашій справі трьох цілей, що робить наш меседж більш переконливим. По-перше, після Берлінського саміту ми можемо з упевненістю сказати: разом ми в наступному році надаватимемо Україні сильну підтримку, тому що тут йдеться про безпеку нас усіх, отже всі повинні робити внесок. Європейська комісія вчора внесла пропозицію, яка на 2027 рік передбачає додаткові 45 мільярдів. Ці кошти повинні мобілізувати в Європейському Союзі всі разом. Сьогодні ця пропозиція отримала широку європейську підтримку», – сказав він під час пресконференції за підсумками засідання «Коаліції охочих».
Мерц наголосив, що потужну фінансову підтримку країни Європи надають Україні «не для того, щоб продовжити війну. Ми надаємо її для того, щоб закінчити війну».
«Ми робимо наш внесок для того, щоб Україна могла ефективно оборонятися так довго, скільки це буде потрібно. Ми надаємо цю підтримку для того, щоб уможливити мирні переговори і щоб проводити їх з позиції сили», – пояснив він.
Канцлер Німеччини також заявив, що в Європи є чітка ідея миру.
«Сьогодні ми підготувалися до можливих мирних переговорів. Ці переговори повинні охопити Україну, Росію, США і Європу. Якщо вони відбудуться, це відкриє до тепер найкращий шанс для миру…Ми будемо орієнтуватися на чіткі принципи, щодо яких сьогодні панувала єдність. Метою є суверенна Україна в безпечній Європі. Вихідною точкою територіальних домовленостей повинна бути так звана лінія зіткнення», – розповів він.
За словами Мерца, потрібна правильна послідовність – спершу мир в Україні, а потім домовленості щодо євроатлантичної безпеки.
«Москва знає: максимальні вимоги з грудня 2021 року – нереалістичні. Після миру в Україні Європа має бути більш безпечною, ніж раніше, і тому нам потрібні більш сильне європейське НАТО», – додав він.
У Берліні сьогодні відбулася зустріч «Коаліції охочих», у якій взяли участь понад 40 представників Європи, а також спецпосланці президента США – Стів Віткофф і Джаред Кушнер.
Ця зустріч відбувалася після завершення переговорів лідерів США, Китаю та Росії в Шеньчжені.
Маск заявив, що Зеленський «не завжди говорить правду» про Starlink і Starshield
Американський мільярдер Ілон Маск на міжнародному саміті Deal Book, організованому виданням The New York Times, 19 листопада у розмові з журналістом заявив, що президент України Володимир Зеленський «не завжди говорить правду» про обмеження підсистеми Starshield, яка є військовою частиною глобальної системи супутникового зв’язку Starlink.
Маск є засновником компанії SpaceX, яка володіє Starlink. В Україні цей зв’язок і його військову версію використовують Збройні сили. За словами Маска, Зеленський, говорячи про проблеми, навмисно змішує дві системи, Starlink і Starshield, бажаючи використовувати для наступальних операцій саме цивільну мережу Starlink. «Не хочу підривати вам мозок, але Зеленський не завжди каже правду», – сказав Маск.
Як каже Маск, Starshield контролюється урядом США, і рішення про використання цієї системи ухвалює Пентагон. Натомість Starlink, за його словами, є суто комерційним проєктом, призначеним для цивільного використання, і в цій мережі діє незмінне обмеження швидкості передавання даних терміналами.
«Не просіть мене як приватну особу ухвалювати рішення про вбивства, які іноді призводять до загибелі невинних людей», – заявив Маск.
Україна вкотре зіткнулася з обмеженням роботи Starshield після аналогічних проблем у середині жовтня, повідомив 12 листопада президент Володимир Зеленський. При цьому у всіх випадках Маск заявляв, що рішення про ці обмеження завжди ухвалюються Пентагоном та особисто президентом США Дональдом Трампом.
Говорячи про війну загалом, Маск знову повторив російські наративи про те, що події 2014 року в Україні, відомі як «Революція гідності», були інспірованим Заходом «державним переворотом».
«Правда, що з погляду вторгнення в Україну Росія є агресором. Але також правда і те, що ми, американці, організували державний переворот, щоб повалити демократично обраного проросійського президента України. На мій погляд, це теж наступальна дія. І без допомоги Держдепартаменту США та інших американських відомств цього не сталося б», – заявив Маск.
Ці твердження вже викликали різку критику у Києві та деяких європейських столицях.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський написав у своєму акаунті в мережі Х: «Припини озвучувати російську пропаганду. Я був там, і в 2014 році в Києві не було жодного перевороту. Внесок США у припинення масових вбивств українців на Майдані, які здійснювалися Януковичем, полягав у тому, що Вікторія Нуланд (тодішня помічниця держсекретаря США – ред.) роздавала на вулицях печиво та говорила: «До біса ЄС».
У лютому 2014 року тодішній президент України Віктор Янукович після масових розстрілів на Майдані залишив територію України і опинився в Росії. Верховна Рада, яка до цього часу мала більшість на чолі з лояльною Януковичу Партією регіонів, вирішила, що глава держави «самоусунувся» і призначила виконувачем його обов’язків Олександра Турчинова (на той момент він очолював парламент).
Через кілька місяців, 25 травня 2014 року, на виборах президентом України в першому турі став Петро Порошенко. Більшість країн світу визнали законність зміни влади в Україні, але в Москві заявили, що відбувся «державний переворот».
«Нам ще довго мучитися в цій війні» – Надія Савченко про мобілізацію, службу і політику
Шлях від всенародного обожнювання до звинувачення у тероризмі Надія Савченко пройшла менш ніж за два роки. Ще навесні 2016 року вона – найвідоміша бранка Кремля – сиділа в російських застінках, а вже навесні 2018-го Савченко опинилася в українській в’язниці: правоохоронці запідозрили її у підготовці теракту і поваленні конституційного ладу в Україні.
Генеральний прокурор відкрито заявляв, що Савченко діяла за вказівкою проросійських «ляльководів», натякаючи на Віктора Медведчука. Сама Савченко переконує, що «Медведчука ніколи в житті не бачила», попри те, що була частою гостею і навіть ведучою на телеканалах, що належали Медведчуку.
Від початку повномасштабної війни Надія Савченко практично зникла з інформаційного простору. На запити про інтерв’ю вона відмовляла, пояснюючи це тим, що служить. І лише восени 2026-го, під час своєї відпустки, Савченко погодилась на розмову.
В інтерв’ю Радіо Свобода майор ЗСУ Надія Савченко пригадує перший день російського вторгнення, який вони з сестрою зустріли в Гостомелі, ділиться досвідом власної служби, розмірковує про мобілізацію і політику.
«Нам ще довго воювати і мучитися у цій війні і вибори – геть не скоро», – заявляє Савченко у відповідь на питання про власні політичні плани і амбіції.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Колишнього заступника Шойгу засудили в РФ до 10 років за ґратами
Замоскворецький районний суд Москви засудив колишнього заступника міністра оборони Росії Руслана Цалікова до 10 років колонії суворого режиму, повідомляють російські ЗМІ.
Йому також призначили штраф у сумі 500 мільйонів рублів і позбавили його всіх державних нагород. Після звільнення Цаліков не зможе 15 років обіймати посади на державній службі.
Цалікова визнали винним у розтраті, відмиванні грошей та хабарництві.
Державне обвинувачення вимагало для нього 18 років колонії суворого режиму.
Його справа розглядалася в закритому режимі. Прокурори мотивували вимогу про закриття процесу тим, що у справі є дані про державні замовлення та дані працівників міністерства оборони.
У травні Нікулінський районний суд Москви вилучив на користь держави майно та кошти колишнього першого заступника міністра оборони Руслана Цалікова та членів його родини загальною вартістю 5,5 млрд рублів. Серед вилучених активів – приміщення в бізнес-центрі Sugar Factory, ділянка у Домодєдово, а також об’єкти в Хамовниках та Міщанському районі Москви. У Генпрокуратурі тоді заявили, що вартість активів, зазначених у позові, «багаторазово перевищує» офіційні доходи родини Цалікових, а після призначення на посаду заступника міністра оборони у 2012 році він «вирішив використати свої повноваження» для «особистого збагачення».
Руслана Цалікова називали особою з близького кола колишнього міністра оборони Сергія Шойгу. Він обіймав посаду першого заступника міністра оборони з 2015 року і залишив її в червні 2024 року, невдовзі після того, як у відставку був відправлений сам Шойгу.
Удар РФ по Миргороду та Кременчуку: шестеро людей постраждали, пошкоджена житлова забудова – ОВА
У Миргороді було влучання БпЛА на відкритій території поблизу житлової забудови, повідомив голова Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.
Відомо про шістьох постраждалих, стан – легкий. Усі отримали медичну допомогу.
За його даними, частково зруйновані та пошкоджені будинки і господарчі споруди.
Також у Полтавській ОВА додали, що у Кременчуці російський БпЛА атакував промислове підприємство. Інформації щодо постраждалих до екстрених служб не надходило.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Три чверті українських батьків відзначають сильний вплив війни на дитинство їхніх дітей – дослідження
74% респондентів, що мають дітей віком до 18 років, вважають, що війна сильно вплинула на дитинство їхніх дітей та можливість жити звичним життям, не помічають такого впливу лише 3% опитаних. Про це йдеться у дослідженні компанії Gradus, проведеному до Всесвітнього дня дитини, який відзначають 20 листопада.
Також 87% учасників дослідження відзначають зміни в емоційному стані дітей через війну, причому 44% стикаються з цим часто.
Попри ці обставини, батьки знаходять час для спілкування та спільних занять зі своїми дітьми. Автори дослідження пишуть, що у середньому опитані батьки проводять разом з дитиною 1 годину 45 хвилин на день у будні, у вихідні спільний час збільшується на 25 хвилин – до 2 годин 10 хвилин.
Найчастіше йдеться про прості повсякденні речі – розмови про те, як минув день, спільні обіди та вечері, допомога з навчанням, ігри та прогулянки. Чверть батьків також проводять час з дітьми за переглядом фільмів та відеоіграми. Серед інших спільних занять – екскурсії та подорожі, читання книжок, творчість і хобі, а також приготування їжі й хатні справи.
«Коли ми говоримо про вплив війни на дітей, важливо розуміти, що йдеться про ціле покоління, яке дорослішає в умовах тривалої невизначеності. Для цих дітей війна вже стала частиною повсякденного досвіду, а не тимчасовим порушенням звичного життя. І це змінює контекст, у якому формуються їхні соціальні навички, уявлення про безпеку та стосунки з близькими», – зазначає соціологиня, засновниця та CEO дослідницької компанії Gradus Євгенія Близнюк.
Водночас, за її словами, результати дослідження дають підстави для стриманого оптимізму – попри всі виклики, українські батьки зберігають емоційну близькість із дітьми, знаходять можливості для спілкування, спільних занять і проявів любові.
«Саме родинна підтримка та відчуття близькості можуть ставати важливим ресурсом, який допомагає дітям справлятися з негативним впливом війни», – каже Близнюк.
Дослідження проведене дослідницькою компанією Gradus методом самозаповнення анкети в мобільному додатку Gradus. Вибірка відображає структуру населення міст з кількістю жителів більше 50 тисяч у віці 18–60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном, за винятком тимчасово окупованих територій та територій ведення активних бойових дій. Період проведення – 23-24 жовтня 2026 року, участь у дослідженні взяли 1000 респондентів.
Росія планує значно збільшити кількість дронопортів до 2030 року – ГУР
Росія має щонайменше 12 облаштованих місць для запуску дронів, так званих дронопортів, і планує значно розширити їхню мережу. Такі дані навів представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов у коментарі телепроєкту Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
«Наразі підтверджено щонайменше 12 облаштованих дронопортів у різних місцях Російської Федерації. І до 2030 року передбачається розширити цю мережу, залучивши щонайменше 89 адміністративних одиниць Російської Федерації», – сказав представник ГУР.
«Ворог розуміє, що Україна працює над постійним виявленням облаштування даних майданчиків, тобто готуються резервні, шукаються. За наявності попередньої готової інфраструктури (облаштування) може забирати декілька місяців. Якщо це робота повністю з нуля – це, відповідно, довший період», – додав він.
Андрій Юсов зауважив, що якщо йдеться про реактивні дрони, зокрема «Герань-5», то їхня заявлена відстань – тисяча кілометрів.
«А це означає, що потенційно в зоні ураження опиняється не лише Україна, але і східний, південно-східний фланг НАТО, і, відповідно, країни, які належать до Північноатлантичного альянсу. Це реальна потенційна загроза і, відповідно, черговий виклик з боку держави-агресора далеко не лише проти України», – наголосив представник ГУР.
Він додав, що до 2030 року Росія може внести корективи в ці плани, оскільки «ситуація і динаміка бойових дій змінюється».
Чому «Ялта-2» насправді не є Ялтою
У місті Шеньчжені на півдні Китаю завершився перший в історії саміт лідерів США, Китаю та Росії. Багато в чому цей саміт порівнюють із історичним самітом в Ялті лідерів США, Британії та СРСР.
- Але що тут не так із порівнянням?
- Чим нинішній контекст тристороннього саміту в Китаї відрізняється від контексту «Ялти-1»?
У Києві через атаку РФ загинула людина, уламки пошкодили Володимирський собор та іноземне посольство – мер
У Києві через російську атаку загинула людина, ще п'ять постраждали, повідомив міський голова Віталій Кличко.
За його даними, попередньо, одна людина загинула в Подільському районі, чотирьох з постраждалих медики госпіталізували.
Кличко також повідомив, що у Шевченківському районі, де уламки впали на відкритій території, пошкоджені більше 10 автівок, пошкоджене скління вікон Володимирського собору, а також скління будівлі одного із іноземних посольств.
Раніше місцева влада повідомила, що у Шевченківському районі, в середмісті столиці, уламки БпЛА впали на відкритій території, також уламки впали на дах 8-поверхового будинку. Крім того, на Подолі на одній з локацій загоряння квартир у будинку, в Оболонському районі горіли уламки на проїжджій частині дороги.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Російський перевізник заявив про відновлення руху поїздів через Керченський міст
Російська компанія-перевізник «Гранд Сервіс Експрес» стверджує, що залізничний рух Керченським (Кримським) мостом між окупованим півостровом і РФ відновили. Раніше рух зупиняли після третьої за три дні атаки на міст в ніч проти 19 листопада.
При цьому компанія не інформує про час затримки в дорозі.
«Поїзд «Таврія» № 92/91 Москва – Керч відправлений зі станції Тамань. Поїзди № 007/008 Санкт-Петербург - Керч, № 27/28 Москва – Керч будуть відправлені до станції Керч-Південна Новий парк найближчим часом. Решта поїздів «Таврія» сьогодні, 19 листопада, курсують за розкладом», – ідеться в повідомленні, оприлюдненому о 16:25 за московським часом.
19 листопада Генеральний штаб ЗСУ підтвердив уже третю атаку на Керченський (Кримський) міст протягом останніх трьох діб. Підконтрольна Росії влада окупованого Криму заявляла про українські удари по Керченському мосту 16 і 17 листопада. Зокрема, 17 листопада, як свідчать опубліковані в телеграм-каналах відео і фото, арка і проліт автомобільного мосту впали у воду.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що удар по Керченському мосту є результатом кількатижневої операції українських сил. У Кремлі ж заявили, що міст відновлять, і він «буде ще кращим, ніж раніше».
У США росіянина заарештували за стеження за компанією, яка допомагає Україні
Міністерство юстиції США звинуватило громадянина Росії у шпигунстві за співробітниками технологічної та оборонної компанії із Кремнієвої долини у Каліфорнії, яка співпрацює з Україною. Чоловік заарештований, ідеться в опублікованій увечері 18 листопада заяві міністерства юстиції.
Згідно з поданими до суду матеріалами справи, росіянин на ім’я Ігор Дью звинувачується в тому, що він діяв як агент іноземної держави без відповідного дозволу, а також у незаконному стеженні та шахрайстві з документами, що посвідчують особу. Компанія, за співробітниками якої він стежив, у обвинувальному висновку не названа, однак зазначено, що це компанія, акціями якої торгують на біржі, також вона працює у сфері високих технологій. За даними ВВС, йдеться про Palantir Technologies.
Прокурор Північного округу Каліфорнії Крейг Міссакян наголошує в матеріалах справи, що росіянин, за версією слідства, стежив за працівниками цієї компанії саме тому, що вона допомагає Україні у війні проти Росії. За словами прокурора, звинувачення свідчить про «операцію, яка здійснювалася за підтримки держави».
ВВС стверджує, що Ігореві Дью 25 років, він уродженець Петропавловська-Камчатського. Він змінив прізвище – раніше його звали Ігор Голоднюк. За словами його матері, він виїхав із Камчатки близько року тому.
За даними міністерства юстиції, Дью був завербований через Telegram і в’їхав до США незаконно за підробленими документами. Стверджується, що його місією було виконання «секретних завдань» щодо співробітників компанії з офісом у Пало-Альто, Каліфорнія. Придбавши обладнання для стеження, Дью, як стверджується, в кафе в Пало-Альто фотографував екрани ноутбуків співробітників компанії, а також намагався отримати доступ до їхніх даних. Також він збирав особисті дані про співробітників компанії.
Джерело у сфері високих технологій підтвердило ВВС, що мішенню цих дій була саме компанія Palantir. За його даними, проникнення у внутрішні системи компанії не було. Сама компанія справу не коментувала.
Наприкінці жовтня росіянин був затриманий, у нього відбувся обшук. 2 листопада він постав перед судом і зараз перебуває під арештом. Якщо суд визнає його винним, йому може загрожувати до 15 років в’язниці.
Путін відкинув припинення вогню у війні проти України
Російський президент Володимир Путін на одноосібній пресконференції за підсумками тристоронньої зустрічі лідерів КНР, США та РФ у Шеньчжені 19 листопада відкинув ідею повного або часткового припинення вогню у війні, яку Москва веде проти України.
«Тепер ми чуємо з усіх боків – просимо припинити, давайте домовимося, або на морі встановимо режим тиші, або по енергетиці не будемо бити. Чесно кажучи, я з коллегами з Ради безпеки це питання обговорював і попросив ще всіх подумати і повернутися до цього питання в сподіванні на те, що, можливо, про щось удастся домовитися. Але після ударів по Кримському мосту домовлятися не будемо», – сказав лідер РФ.
Путін назвав Керченський міст цивільною ціллю. Про аналогічні удари Росії по мостах у Києві, які російські військові систематично атакують із 1 жовтня, російський очільник не згадав.
Президент Росії також сказав, що покликав до Москви радників із безпеки, яких делегує для участі в переговорах Європейський Союз. За словами Путіна, російська сторона прагне з'ясувати їхню позицію перед тим, як вони зможуть приєднатися до формату, в якому зараз присутні Росія, Україна та США.
«Ми не коментуємо дружбу» – Єврокомісія про слова Трампа щодо Путіна
У Європейській комісії відмовилися коментувати на прохання журналістів слова президента США Дональда Трампа, який під час зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним назвав його своїм другом. Водночас у Брюсселі нагадали, що Росія продовжує атакувати цивільне населення та інфраструктуру України.
Про це заявили речники Єврокомісії під час брифінгу 19 листопада, відповідаючи на запитання журналістів, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.
«Загалом ми не коментуємо дружні стосунки», – сказала речниця Єврокомісії Паола Піньо у відповідь на прохання оцінити слова Трампа про дружбу з Путіним.
Її колега Крістіан Віганд додав: «Так, це ж політика, правда? Тож це дещо інша категорія. У будь-якому разі ми не маємо особливих коментарів із цього приводу».
«Дозвольте лише нагадати, що Росія під командуванням Володимира Путіна продовжує свої невпинні атаки на цивільне населення та цивільну інфраструктуру України. Тому ми підтримали б усі зусилля, спрямовані на те, щоб покласти цьому край», – додав Віганд.
Путін уперше прокоментував руйнування Керченського мосту
Російський президент Володимир Путін на одноосібній пресконференції за підсумками тристоронньої зустрічі лідерів КНР, США та РФ у Шеньчжені 19 листопада вперше відреагував на критичні руйнування Керченського мосту, який сполучає окупований Крим із Росією.
«Після ударів по Кримському мосту домовлятися не будемо – відповідатимемо на ці удари. Наші дії будуть набагато болючішими», – сказав російський лідер, не уточнивши, які засоби у війні проти України Москва ще не використовувала.
До 16 зросло число постраждалих через удар РФ по Ізюму – влада
Число постраждалих від завданого близько полудня 19 листопада російського удару по Ізюму зросло до 16, повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
Серед постраждалих є четверо дітей. Унаслідок атаки зруйнований під’їзд п’ятиповерхового будинку, також сталося загоряння квартири на п'ятому поверсі в будинку навпроти.
Окупаційна влада Криму анонсувала запуск катерів через Керенську протоку
Окупаційна влада Криму планує з 20 листопада запустити пасажирські катери між портами Крим і Кавказ через Керченський пролив. Проїзд буде безплатним, однак перевозити автомобілі катери не будуть, повідомив радник російського очільника Криму Олег Крючков в ефірі місцевого телеканалу «Крим 24».
За його словами, пасажирів доправлятимуть автобусами до порту Крим у Керчі, звідти вони зможуть вирушити катерами до порту Кавказ на Таманському півострові Росії. Там для продовження поїздки до Краснодара або Тамані будуть організовані автобусні перевезення.
При цьому Крючков уточнив, що робота катерів залежатиме від погодних умов. Через шторми рух через Керченську протоку може зупинятися кілька разів на тиждень.
Крім того, на катерах забороняють перевозити бензин у каністрах.